• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аргументи проти соціальної відповідальності

1. Порушення принципу максимізації прибутку. Направлення частини
ресурсів на соціальні потреби знижує вплив принципу максимізації
прибутку. Компанія веде себе в найбільшій мірі соціально
відповідально, зосереджуючись тільки на економічних інтересах і
залишає соціальні проблеми державним організаціям і службам,
благодійним інститутам тощо.

2. Витрати на соціальне залучення. Засоби, напрямлені на соціальні
потреби, для підприємства є витратами. В результаті, ці витрати
переносяться на споживачів у вигляді підвищення цін.

3. Недостатній рівень звітності перед суспільством. Оскільки керівників
не обирають, вони не є безпосередньо підзвітні широкій громадськості.
Ринкова система добре контролює економічні показники компаній і
погано — їх соціальну задіяність. До тих пір поки суспільство не
розробить порядок прямої відповідальності йому компаній, останні не
будуть брати участь в соціальних діях, за які вони не вважають себе
відповідальними.

4. Недолік вміння вирішувати соціальні проблеми. Персонал любої
компанії краще всього підготовлений до діяльності в сферах економіки,
ринку і техніки. Він позбавлений досвіду, який дозволяє робити значні
вклади в рішення проблем соціального характеру.

Висока соціальна відповідальність сприяє розвитку компаній, і навпаки — нехтування нею звужує можливості їх успіху. Це дало змогу сформулювати "залізний закон відповідальності", згідно з яким у довгостроковій пер­спективі ті, хто не використовує наяв­ну владу з користю для суспільства, ризикують втратити її. Втім, деякі ук­раїнські бізнесмени, не знаючи цьо­го закону, доходять аналогічних вис­новків.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що соціальна відповідальність вно­сить чимало змін у менеджмент ор­ганізації.

По-перше, виникає потреба визначити відповідні пріоритети сто­совно кожної базової сфери діяль­ності: виробництва, маркетингу, інформаційних зв'язків, корпоратив­ної філософії тощо.

По-друге, істотно змінюються основні функції менедж­менту щодо планування, організації, комплектування штатів, мотивації, керівництва, комунікацій, контролю.

По-третє, принципових змін зазнає сама філософія бізнесу, яка ево­люціонує відповідно до інноваційних ідей та явищ постійно оновлюваного світового співтовариства.

Окреме місце займає погляд релятивістів на проблему соціальної відповідальності. Позиція релятивізму - етика "відносна" і залежить від особистих, соціальних і культурних обставин, у яких перебуває людина й організація.

Розрізняють чотири різновиди релятивізму:

· Наївний релятивізм - людина у ситуації вибору керується якимось стандартом, однак ніхто не в праві виносити моральний вирок щодо дій іншої особи. Дії обумовлені безліччю факторів і той, хто формулює етичне судження не завжди здатний урахувати їх усі.

· Рольовий релятивізм – поведінка людини багато в чому обумовлена ситуацією і її соціальною роллю. Наодинці із собою людина може дотримуватися одних принципів, однак у соціальній ситуації, вона може притримуватися інших: керівник повинен співвідносити свої особисті почуття й інтереси компанії. Засуджуючи дії варто розглядати ситуацію й роль, але не особистість людини.

· Соціальний релятивізм - дії часто обумовлені нормами групи або груп. Організації, їхні власники, менеджери й службовці, як правило, схильні поводитись так само як прийнято в інших подібних організаціях, пояснюючи своє поводження в термінах "галузева практика", "клубні правила", "професійні норми поводження" або "загальноприйнята практика", знімаючи c себе в такий спосіб індивідуальну відповідальність.

· Культурний релятивізм - не існує універсальних моральних стандартів, на підставі яких можна було б судити про моральні й етичні норми іншого суспільства. Прихильники культурного релятивізму як правило розглядають проблеми поводження людини в чужих культурах, конфлікт культур, питання культурної конформності, адаптивності або ригідності.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття "соціальна відповідальність бізнесу". '

2. Назвіть основні аргументи на користь соціальної відповідальності бизнесу

3. Назвіть основні аргументи проти соціальної відповідальності бизнесу .

4. На ваш погляд, чи має бізнес обов'язки перед суспільством?

5. У багатьох західних фірмах існують спеціально розроблені "етичні кодекси", які являють собою основні моральні цінності й правила поведінки. Якби ви очолили велику фірму, то які правила й цінності включили б у її етичний кодекс?

Основні поняття цієї теми:

Соціальна відповідальність бізнесу – це здатність компанії відповідати на економічні, правові та етичні очікування суспільства” .

“залізний закон відповідальності- у довгостроковій перспективі ті, хто не використовує наявну владу в такому напрямі, що його суспільство розглядає як відповідальний, має тенденцію втратити цю владу.

“stakeholder”, або “зацікавлені особи”- будь-які група або особа, які піддаються ідентифікації і які можуть вплинути на досягнення цілей організації або на які може вплинути досягнення організацією своїх цілей. В цьому розумінні “зацікавленими особами” є об»єднані спільними інтересами суспільні групи, урядові організації, профспілки, конкуренти, союзи, а також робітники і службовці, групи покупців, власники акцій та ін.

Наївний релятивізм - людина у ситуації вибору керується якимось стандартом, однак ніхто не в праві виносити моральний вирок щодо дій іншої особи. Дії обумовлені безліччю факторів і той, хто робить етичне судження не завжди здатний урахувати їх усі.

Рольовий релятивізм - поводження людини багато в чому обумовлено ситуацією та її соціальною роллю. Наодинці із собою людина може дотримуватися одних принципів, однак у соціальній ситуації, вона може відрізнятися від інших: керівник повинен співвідносити свої особисті почуття й інтереси компанії. Засуджуючи дії варто розглядати ситуацію й роль, але не особистість людини.

Соціальний релятивізм - дії часто обумовлені нормами групи або груп. Організації, їхні власники, менеджери й службовці, як правило, схильні поводитись так само як прийнято в інших подібних організаціях, пояснюючи своє поводження в термінах "галузева практика", "клубні правила", "професійні норми поводження" або "загальноприйнята практика", знімаючи c себе в такий спосіб індивідуальну відповідальність.

Культурний релятивізм - не існує універсальних моральних стандартів, на підставі яких можна було б судити про моральні й етичні норми іншого суспільства. Прихильники культурного релятивізму як правило розглядають проблеми поводження людини в чужих культурах, конфлікт культур, питання культурної конформності, адаптивності або ригідності.

Читайте також:

1. II. Злочини проти життя та здоров'я особи
2. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
3. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
4. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
5. Аквинский Ф. Сумма против язычников
6. Активний характер соціальної політики.
7. Актуальні методи соціальної роботи
8. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
9. Американська модель соціальної відповідальності
10. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.
11. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
12. Аналіз витрат за центрами відповідальності.

Переглядів: 3110