Взаємовідношення між корпораціями

В наш час спостерігається інтенсивний процес об'єднання підприємств з усіма можливими наслідками, в тому числі і моральними, серед яких потрібно виділити моральний бік проблеми контролю материнськими дочірніх підприємств. Постає питання: чи повинен здійснюватися контроль материнським підприємством у вигляді тотального керівництва, чи дочірнє підприємство повинно мати деяку незалежність і на скільки ця незалежність може розширюватися?

З одного боку дочірнє підприємство повинно виконувати усі накази та розпорядження материнського, а з іншого - воно може шукати альтернативні шляхи вирішення окремих питань та у зв'язку з цим може не виконувати всіх наказів з метою одержання максимального прибутку.

Існує ще одна проблема взаємовідносин - це конкуренція між підприємствами, які виготовляють однакову продукцію. В результаті цього з'являються різного роду моральні проблеми. Однією з найбільш серйозних є проблема вибору засобів для одержання перемоги над конкурентом. До них можна віднести навіть зниження ціни продукції нижче її собівартості або зниження заробітної платні для зниження собівартості.

В сучасному світі все більше значення починають відігравати транснаціональні корпорації (ТНК). Такі компанії, на сьогодні, займають приблизно половину міжнародної торгівлі, в них працює одна третина світової робочої сили.

Спроби встановити “правила гри” для таких компаній починаються вже з 70-х років ХХ –го століття. Однак, всі заходи того часу мали більш декларативний характер і не мали практичного застосування. Так, у 1976 році Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) ствриймає рекомендації для багатонаціональних підприємств; Міжнародна організація праці (МОП) - “Декларацію про принципи діяльності багатонаціональних підприємств”. В Організації об’єднаних націй був створений центр із питань Транснаціональних корпорацій (ТНК). У 1980 році ООН приймає кодекс про заборону нечесної конкуренції (заборону обмежуючої практики).

У 90-ті роки ХХ століття відмічається тенденція оновленого інтересу до створення кодексів для корпорацій як з боку міжнародних організацій, так, із боку самих корпорацій, що активно починають розробляти внутрішні кодекси. Певні результати були досягнуті в цей час на перемовинах у Всесвітній торгівельній організації, коли були закріплені пріоритети прав людини по відношенню до правил торгівлі. Але не були врегульовані питання, що пов’язані із системою міжнародного контролю за виконанням міжнародних інкорпоративних правил.

Наприкінці ХХ століття були зроблені значні кроки у встановленні “правил гри” для міжнародного бізнесу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, коли був запропонований Глобальний пакт для сприяння формуванню загальних цінностей та принципів, що мають надати глобальному світовому устрою людське обличчя.

Глобальний пакт є вільною ініціативою, що націлена на створення основ для економічного зростання та соціального розвитку без поглиблення нерівності розподілення прибутків між різними групами країн світу в рамках всієї глобальної економічної системи.

Пакт пропонує для ділових кіл всього світу керуватись такими принципами :

Стосовно прав людини:

● підтримувати та поважати права людини, що прийняті світовим співтовариством;

● забезпечувати свою непричетність до порушення прав людини:

Стосовно трудових відносин:

● підтримувати свободу асоціацій та визнання на практиці прав на колективні угоди;

● виступати за знищення всіх форм примусової праці;

● виступати за знищення дитячої праці;

● виступати за ліквідацію дискримінації в сфері труда та зайнятості ;

Стосовно оточуючого середовища:

● сприяти попередженню негативного впливу ринкової діяльності на оточуюче середовище;

● ініціювати заходи з підвищення відповідальності за стан оточуючого середовища;

● сприяти розвитку та розповсюдженню екологічно чистих технологій.

Глобальний пакт є об’єднанням світових ділових кіл. Його основна мета полягає у допомозі діловим колам у перегляді власних стратегій та конкурентної діяльності для того, що глобальні процеси були вигідні широким колам.. Для того, щоб стати учасником пакту, керівники національних та транснаціональних компаній мають відкрито заявити про підтримку Глобального пакту та про рішучість застосовувати ці дев’ять принципів на практиці. У 2005 році до пакту приєднались 1947 компаній (з них 16 російських компаній).

Після приєднання до Глобального пакту, компанії зобов’язуються виконувати наступні дії:

● інформування про приєднання до пакту своїх співробітників, інвесторів, споживачів та ділових партнерів;

● внесення обговорення теми Глобального пакту та його окремих принципів до програми підготовки та підвищення кваліфікації працівників компанії;

● відображення принципів пакту в формулюванні стратегічних цілей компанії;

● внесення даних про результати участі у пакеті до річного звіту про діяльність компанії та інші відкриті для публікації документи;

● щорічне розміщення на сайті Глобального пакту в Інтернеті інформації про свій досвід та практичні результати реалізації пакту.

На сьогодні до дев’яти принципів пакту був доданий десятий про те, що ділові кола мають боротись із всіма формами корупції разом із вимаганням та хабарництвом. Значення Глобального пакту полягає в тому, що разом із введенням його принципів увійшла концепція “глобального корпоративного громадянства” (global corporate citizenship). Ця концепція полягає у тому, що ТНК, що мають філії по всьому світу мають брати на себе соціальну відповідальність. Поняття “глобального громадянства” передбачає не тільки права, але і обов’язки.Виконання етичних норм у бізнесі несуть суттєві переваги як країнам, де розміщенні філії ТНК , так і країнам їхнього базового розміщення. Світова економіка виграє від встановлення більш високих морально-етичних стандартів у бізнесі , що приймають все більш універсальний характер в умовах розвитку глобальних процесів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРОБЛЕМИ МАКРОЕТИКИ	\|	Корпорація та держава

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.