Особливості іменників (прикметників) другої відміни

1. У словах чоловічого роду на -us у кличному відмінку однини закінчення -е. Порівняйте: друже, народе, брате.

2. Іменники (прикметники), які у називному відмінку однини закінчуються на -er, зберігають ‑е у всіх відмінках або тільки в називному і в кличному відмінках однини.

3. Власні імена на -ius, -eius, -aius у кличному відмінку однини мають закінчення -і, -еі, ‑аі: Valerius – Valeri, Pompeius – Pompei, Gaius – Gai. Загальний іменник filius, ii, m – син у кличному відмінку має форму fili.

4. Деякі іменники в родовому відмінку множини зберігають стару форму на -um замість ‑ōrum.

Вони означають:

а) вагу і міру:

iugĕrum, i, n – юґер, ≈ 2519 м², Gen. plur. – iugerum

modius, i, m – модій, ≈ 8,754 літри, Gen. plur. – modium

nummus, i, m – монета, Gen.plur. – nummum

sestertius, ii, m – сестерцій, срібна монета до 217 р. до н.е., Gen.plur. – sestertium;

б) назви посад і визначення службового становища:

decemvir, i, m – децемвір, Gen.plur. – decemvīrum

faber, bri, m – майстер, Gen.plur. – fabrum.

5. Іменник deus, i, m – бог у кличному відмінку однини має форму deus; у називному і кличному відмінках множини – dei або di; у давальному й орудному відмінках множини – deisабо dis; у родовому відмінку множини часто вживається форма deum замість deōrum.

Правило середнього роду. У середньому роді в називному, знахідному і кличному відмінках однакові закінчення, як у називному. У множині в цих відмінках закінчення ‑а. Порівняйте: озера, міста, вікна.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Числівники	\|	Латинські назви найважливіших хімічних елементів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.