МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Отосклероз.Хвороба Меньєра. Це захворювання вперше було описане в минулому столітті французським лікарем Меньєром. Хвороба Меньєра – це захворювання внутрішнього вуха, яке проявляється нападами запаморочення, шумом у вусі та зниженням слуху. Причина – водянка (гідропс) лабіринту. Клініка: - напади запаморочення, які супроводжуються порушенням рівноваги, нудотою, блюванням, - у момент нападу змінюється серцева діяльність, - шкіра блідне, вкривається холодним потом, - ці прояви супроводжуються погіршенням слуху: шум та закладеність у вусі, - спонтанний ністагм. Напади тривають 2-8 годин. У міжнападовий період явища запаморочення повністю зникають, однак слух залишається зниженим і з кожним нападом погіршується. Діагноз встановлюють 1. на підставі аудіометрії, де видно порушення звукопроведення, а потім – звукосприйняття. 2. гліцерол-тест : після аудіометрії хворому дають випити медичний гліцерин. Через 2-3 год знімають аудіограму повторно – при наявності хвороби Меньєра повторна аудіограма показує поліпшення слуху після приймання гліцерину. Хвороба Меньєра є важким захворюванням, Пацієнти звичайно мають інвалідність 3 та 2 груп. Лікування: Під час нападу надають таку допомогу: 1. хворий лягає в ліжко в зручному положенні, не допускається яскраве світло та різкі звуки 2. до ніг хворого кладуть грілку, на шийно-потиличну ділянку – гірчичники 3. Медикаментозна терапія: в/в 40% розчин глюкози, - в/м піпольфен, аміназін - п/к атропін, платифілін, кофеїн. 4. Роблять меатотимпанальну новокаїнову блокаду. У міжнападковий період : - 15 в/в краплинних вливань 4% натрію гідрокарбонату - таблетки етроми-30 та предукталу - полівітаміни - гіпербарична оксигенація – 10 сеансів - рефлексотерапія - лікувальна фізкультура - дієта – обмежити вживання рідини та солі - санація верхніх дихальних шляхів. За відсутності ефекту від медикаментозного лікування показане хірургічне лікування, спрямоване на декомпресію або деструкцію лабіринту.
Отосклероз – це вогнищеве дистрофічне ураження кісткової капсули вушного лабіринту. За наявності цього захворювання стає нерухомим стремінце. Хвороба є генетично зумовленою. Частіше на отосклероз хворіють жінки (статеве дозрівання, вагітність, клімакс) Клініка: - зниження слуху, як правило двобічне, але не симетричне - постійний, гучний , набридливий шум у вухах, хворі порівнюють його з дирчанням трактора . - Поліпшення слуху під час перебування хворого в шумному оточенні. - Зниження розбірливості мови під час ковтання та жування. - Частина хворих скаржиться на короткочасне запаморочення під час руху, швидких нахилів та відкидання голови. При отоскопії: зовнішні слухові ходи широкі, - шкіра в кістковій частини зовнішнього слухового ходу стоншена, легко травмується, - відсутня вушна сірка - барабанна перетинка витончена, крізь неї просвічує зовнішня стінка барабанної порожнини, яка нагадує рожеву пляму. Діагноз отосклерозу встановлюється за результатами дослідження слуху. Характерна аудіограма з порушенням звукопроведення. Пізніше з’являється порушення звукосприйняття. Лікування: основним методом лікування є хірургічний ( усунення анкілозу стремінця). Консервативне лікування малоефективне. Призначають фторид натрію всередину протягом 1-3 років. Роблять електрофорез фториду натрію з аскорбіновою кислотою на соскоподібний відросток та на вухо, з магнію сульфату у вухо.
Література: 1. І.А. Яшан «Медсестринство в оториноларингології» Тернопіль, «Укрмедкнига» 2000 стор.213-222 2. Ю.В. Мітін «Основи хвороб вуха, горла, носа» Київ «Здоров’я» 2001 стор.51-66 3.В.Т. Пальчун, Н. Л. Вознесенский « Болезни уха, горла и носа» Москва «Медицина» 1986 стр.232-247
|
||||||||
|