Дієслово(the verb) – частина мови, яка означає дію або стан.
Дієслова бувають прості (to do, to speak, to tell), похідні, тобто утворені за допомогою суфіксів і префіксів (to dislike, to widen), і складні, які утворюють одне значення двома словами (to come in, to go on, to white-wash).
До найуживаніших дієслівних префіксів належать:
re-: to retell, to rewrite, to reconstruct;
dis-: to disappear, to disarm, to discharge;
un-: to undo, to unload, to untie.
суфіксів:
-en: to shorten, to broaden, to strengthen;
-fy: to signify, to clarify, to simplify, to magnify;
-ize: to organize, to memorize, to mobilize;
-ate: to graduate, to separate, to demonstrate
Особові та неособові форми дієслова
Особові форми дієслова виражають особу, число, час, стан, спосіб дії і виступають у реченні лише у функції присудка: My sister lives in Zhitomir.
Неособові форми дієслова – інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник (the Participle) – не мають звичайних форм особи, числа, способу дії і не можуть бути присудком, хоча і бувають у його складі:
То beor not to be. . . (інфінітив)
I am fond of reading(герундій)
A man standingby the window . . . (дієприкметник)
A piece of brokenglass (дієприкметник).
Смислові, допоміжні, модальні дієслова та дієслова-зв’язки
За значенням і функцією в реченні англійські дієслова поділяються на смислові, допоміжні, модальні та дієслова-зв’язки.
1.Смислові дієслова, які мають самостійне значення: to do, to be, to have, to speak, to justify, to read та ін.
2.Допоміжні дієслова, які можуть не мати самостійного значення: to do, to be, to have, shall, should, will, would
3.Модальні дієслова, що утворюють модальні присудки: to be, to have, shall, should, will, would, can, may, must, ought to, need
4.Дієслова-зв’язки для утворення складеного іменного присудка: to be, to get, to become, to grow та ін.