Дієслово- найбільш уживана частина мови, граматичні форми якої сприяють динамізму й констатації подій та явищ. Дієслово багате на синонімічні варіанти і водночас складне за своїми зв'язками з іншими словами.
Дієприслівникові звороти- досить поширений вид дієслівних форм у діловому мовленні. Дієприслівникові звороти сприяють динамічності мовлення. Тому їх часто використовують у книжних стилях замість підрядних обставинних речень.
Місце дієприслівникового звороту у реченні вільне. Однак дієприслівникові звороти, які вказують на дію, яка передувала дії, вираженій дієсловом-присудком, а також дієприслівникові звороти із значенням причини і умови зазвичай ставляться перед дієсловом-присудком.
Дієприслівниковий зворот може відноситися до члена речення, вираженого інфінітивом. Може вживатися і при прислівниках або дієприкметниках і не виражати дії підмета.
У безособових реченнях дієприслівниковий зворот може відноситися лише до інфінітива. Тому неправомірним вважається речення типу: Підходячи до будинку, мені стало страшно.
Дієприслівниковий зворот не повинен вживатися при пасивному звороті, оскільки суб'єкт дії, що виражений присудком, і суб'єкт дії, що виражений дієприслівниковим зворотом, не збігаються.
Так само дієприслівниковий зворот не вживається у тих випадках, якщо дія, виражена дієприслівниковим зворотом, не стосується того самого діяча, що й присудок: Будучи на нараді, питання про зростання злочинності стояло досить гостро. Навчаючись разом в університеті, він залишився для мене другом на все життя.