Перехідними називаються дієслова, які потребують прямого додатка: to ask, to read, to buy та ін.: І asked them.
Неперехідними називаються дієслова, які не потребують прямого додатка: to go, to live, to work та ін.: Не goes home.
В англійській мові часто одні й ті ж дієслова можуть бути перехідними і неперехідними: to open, to stop, to move та ін.: Не stopped a taxi. He stopped at once.
Спосіб дієслова
Спосіб дієслова виражає ставлення мовця до дійсності. В англійській мові є три способи:
1. Дійсний спосіб означає, що дія розглядається як реальний факт у теперішньому, минулому і майбутньому часі: Peter speaks English. Peter spoke English. Peter will speak English.
2. Наказовий спосіб висловлює спонукання до дії, тобто наказ, прохання, пораду та ін. Наказовий спосіб має форму другої особи: Соте in! Give me your book.
Умовний спосіб показує, що мовець розглядає дію як реальний факт, як щось допустиме чи бажане: If I were you, I would not go there.
Найпростішим для опанування є наказовий спосіб – як за обсягом, так і утворенням.
Щодо умовного способу, то він хоч і невеликий за обсягом, проте має складну систему утворення.
Дійсний спосіб має дуже розгалужену систему часових форм і становить складний матеріал для засвоєння.
Перед тим, як перейти до викладу основних часових форм дійсного способу, доцільно розглянути стан дієслова та дієслівні форми.
Стан дієслова
В англійській мові є два стани: активний (the active voice) і пасивний (the passive voice).
Коли підмет є особою чи предметом, що виконує дію, дієслово вживається у формі активного стану: I asked him.
Коли підмет є особою чи предметом, що підлягає дії з боку іншої особи чи предмета, дієслово вживається у формі пасивного стану: I was asked.