• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Зазначені групи повноважень не делегуються. Президент видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до вико­нання на всій території України.

Діяльність Президентазабезпечує низка до­радчих, консультативних та допоміжних інституцій.

При Президентові України функціонує його робочий апарат у складі помічників, радників, референтів, наукових консультантів, консультантів, технічного та обслуговуючого персоналу, охорони, які у своїй сукупності утворюють структуру органів при Президентові України їй сукупності утворюють структуру органів при Президентові України.

Серед найважливіших із них — Рада національної безпе­ки і оборони України та Секретаріат Президента.

Рада національної безпеки і оборони України є коорди­наційним органом з питань національної безпеки і оборо­ни, який вносить пропозиції Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони, координує і здійснює конт­роль за діяльністю органів виконавчої влади в цій сфері у мирний час і в умовах воєнного або надзвичайного стану.

До складу Ради за посадою входять: Прем'єр-міністр, Міністр оборони, Голова Служби безпеки, Міністр внутрішніх справ, Міністр закордонних справ. Через цей орган Президент може активно взаємодіяти на організаційному та функ­ціональному рівнях з міністерствами силових відомств, що посилює його роль у державному механізмі.

Секретаріат президента України — це допоміжний орган, який єапаратом Президента України. Він здійснює організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне забезпечення діяльності Президента України. Керівництво здійснює глава секретаріату, який призначається на посаду і звільняється з по­сади Президентом. У структурі секретаріату Президента України є посадові особи і підрозділи, які підпорядковують­ся главі держави безпосередньо, а також посадові особи і підрозділи, які підпорядковуються главі держави опосеред­ковано, через главу секретаріату Президента України.

ПрезидентуУкраїни безпосередньо підпорядковуються три такі категорії посадових осіб:

• призначення і звільнення яких здійснюється главою дер­жави: Глава Секретаріату Президента України, Перший по­мічник Президента України, постійний представник Прези­дента України в Конституційному Суді України та постійний представник Президента України у Верховній Раді України;

• призначення яких здійснюється главою держави за про­позицією Глави Секретаріату: перший заступник та заступ­ники Глави Секретаріату, керівники структурних підроз­ділів;

• призначення яких здійснюється Президентом України за пропозицією першого помічника Президента України і за погодженням з Главою Секретатіату: помічники Президента України, радники, наукові консультанти, консультанти та референти.

Структурними підрозділами Секретаріату, що безпосеред­ньо підпорядковуються главі держави, є: Головне управлін­ня з питань зовнішньої політики та Головне контрольне управління.

Інші посадові особи призначаються і звільня­ються з посад Главою Секретаріату Президента України і підпорядковані безпосередньо йому.

За рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом, Президент України має право формуватиконсультативні,дорадчі та інші органи. Відповідно до указів Президента України при ньому діють консультативно-дорадчі органи:

- Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Украї­ні;

- Координаційна рада з питань місцевого самоврядування;Координаційна рада з питань державної служби;

- Національна рада з питань статистики;

-Міжвідомча координаційна комі­сія з питань приватизації стратегічно важливих промисло­вих підприємств;

- Експертна рада підприємців;

-Рада регіо­нів;

-Координаційна рада з питань внутрішньої політики;

- Комісія з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, та понад тридцять інших.

2. Центральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції.. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади : права, компетенція, функції.

Система органів виконав­чої влади, виконує функції, пов'язані з реалі­зацією положень Конституції держави, її законів та інших нормативних актів.

Система органів виконавчої владивключає структурні ланки трьох організаційно-правових рівнів:

1. Вищий рівень —Кабінет Міністрів України.

2. Центральний рівень — міністерства, державні коміте­ти, центральні органи виконавчої влади прирівняні до дер­жавних комітетів, та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

3. Місцевий, або територіальний, рівень, на якому діють;

• органи виконавчої влади загальної компетенції — Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації;

• органи спеціальної — галузевої та функціональної — компетенції, які безпосередньо підпорядковані центральним органам виконавчої влади або перебувають у підпорядку­ванні водночас і центральному, і місцевому органу виконав­чої влади.

Крім того, управління місцевими справами здійснюють органи місцевого самоврядування - відповідні ради та їх виконавчі органи, які вони самостійно формують. Вони не є державними, але відповідно до ст. 143 Основного Закону органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Такими органами є: виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад.

Оскільки органи виконавчої влади здійснюють управлін­ську за своїм змістом діяльність іноді використовується визначення системи цих органів як «апарату державного управління».

Рис. 5.1. Структура органів виконавчої влади

В основу формування вертикальних управлінських зв'яз­ків покладено повноваження Кабінету Міністрів України щодо спрямування, координації діяльності інших органів виконавчої влади та здійснення контролю за їх функціону­ванням. Уряду належить виконавча політична влада, яка за своєю суттю є чи не найважливішою в державі. Функціонально уряд у переважній більшості країн разом із президентом і парламентом виробляє державну політику і безпосередньо втілює її в життя.

У рамках вертикальних управлінських зв'язківцентраль­ним органам виконавчої влади — міністерствам — підпо­рядковуються їх територіальні органи, які разом з міністер­ством утворюють виконавчу вертикаль. Органами міністерств на місцевому рівні є управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, які підзвітні й підконтрольні міністерствам. Державним комітетам та іншим центральним органам виконавчої влади на місцево­му рівні підконтрольні та підзвітні їх територіальні органи.

Вертикальні управлінські зв'язки в системі органів ви­конавчої влади передбачають підпорядкованістьобласним державним адміністраціям районних державних адміні­страцій. Обласні державні адміністрації в межах своїх повно­важень спрямовують діяльність районних державних адмі­ністрацій та здійснюють контроль за нею.

Горизонтальні управлінські зв'язки на центральному рівні передбачають координацію роботи центральних органів ви­конавчої влади у формуванні та реалізації державної полі­тики в рамках Урядових програмно-цільових комітетів.

На місцевому рівні горизонтальні управлінські зв'язки базуються на взаємовідносинах місцевих державних адміні­страцій з територіальними органами центральних органів виконавчої влади. Голови держадміністраційкоординують діяльність територіальних органів міністерств та інших цент­ральних органів виконавчої владий сприяють їм у вико­нанні покладених на них завдань. Місцеві державні адміністрації здійснюють повнова­ження, делеговані їм обласними і районними радами згідно з Конституцією та Законом України «Про місцеве самовря­дування в Україні» й у цій частині підзвітні та підконт­рольні останнім.

ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ: ПРАВА, КОМПЕТЕНЦІЯ, ФУНКЦІЇ

Функціонально уряд у переважній більшості країн разом із президентом і парламентом виробляє державну політику і безпосередньо втілює її в життя. Важелями такої реалізації є наявність адміністративних підрозділів на місцях та можливість розподілу бюджетних коштів.

Характерними для уряду є такі функції:

а) внутрішньополітичні - забезпечення прав і свобод людини й громадянина, здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

б) кадрові - затвердження кандидатур на ключові посади в урядовому апараті та місцевих адміністраціях;

в) економічні - проведення фінансової, цінової, інвестиційної, податкової, зовнішньоекономічної політики держави;

г) бюджетні - розробка проекту державного бюджету, забезпечення його виконання та звіт про виконання.

Конституція України встановила, що Кабінет Міністрів України (Уряд , "вести".) є вищим органом у системі виконавчої влади. Це колегі­альний орган, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Він є органом загальної компетенції, який є по суті центром з організації виконавчо-розпорядчої діяльності всіх органів виконавчої влади. Кількісний склад і структура уряду є відмінними у різних країнах. Більше того, у більшості держав не існує й чітко встановленого переліку міністерств, за винятком хіба що США та Швейцарії. Конкретний перелік міністерств та кількість членів уряду, склад уряду переважно залежать від рішення законодавчого органу, який затверджує новий уряд. Для прикладу, якщо в США до складу кабінету завжди входили представники ділових і банківських кіл, то уряди Французької Республіки вирізнялися значною кількістю науковців, вчених та інших інтелектуалів, а до складу уряду Російської Федерації вперше включено керівників найвпливовіших регіонів країни.

Державним органом політичного керівництва є не увесь уряд, а так званий кабінет, до складу якого здебільшого входять провідні члени уряду, які очолюють найвпливовіші міністерства.

До складу Кабінету Міністрів України вхо­дятьПрем'єр-міністрУкраїни,Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, мі­ністри. Діяльність Кабінету Міністрів забезпе­чується Секретаріатом КабінетуМіністрів Укра­їни (далі — Секретаріат). Секретаріат очолює Державний секретар Кабінету Міністрів, який призначається на посаду і звільняється з посади ВР за поданням Прем'єр-міністра України. Секретаріат діє на підставі По­ложення, яке затверджується Кабінетом Міні­стрів. Виконання функцій, покладених на Секретаріат, забезпечують два блоки -аналітичний та адміністративно-організаційний.

Робочими органами Кабінету Міністрів є уря­дові комітети, основне завдання яких полягає у формуванні та реалізації державної політики у відповідній сфері згідно зі стратегією, визначеною Кабінетом Міністрів України.

У складі Кабінету Міністрів України діють урядові комітети:

— з питань національної безпеки і оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності;

— економічного розвитку та з питань європейської інте­грації;

— соціального, науково-технічного та гуманітарного роз­витку;

— з питань промислової політики, паливно-енергетично­го комплексу, екології та надзвичайних ситуацій;

— з реформування аграрного сектору та ін

До складу Урядового комітету входять члени Кабінету Міністрів, а очолює його голова, який за посадою є Першим віце-прем'єр-міністром або Віце-прем'єр-міністром.

Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

Рис. 5.2. Структура кабінету міністрів та його апарату

Прем'єр-міністра призначає Веховна Рада України за зго­дою більш ніж половини конституційного складу Верховної Ради України. Він вносить по­дання про персональний склад Кабінету Міністрів. Верховна Рада призначає або не призначає цей склад. Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на забезпечення здійснення внутріш­ньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Програми діяль­ності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Ра­дою України, керує засіданнями Кабінету Міністрів, розподі­ляє обов'язки між Першим віце-прем'єр-міністром та віце-прем'єр-міністрами, підписує акти Кабінету Міністрів, пред­ставляє Кабінет Міністрів України у міжнародних зносинах тощо.

Перший віце-прем'єр-міністр та віце-прем'єр-міністризгідно з розподілом повноважень забезпечують виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України» координують виконання заходів з відповідних питань міністерствами та інши­ми центральними органами виконавчої влади, не здійснюю­чи при цьому безпосереднього керівництва їх роботою, очо­люють відповідні урядові комітети.

Міністри керують апаратом очолюваних ними міні­стерств та підприємствами і організаціями, що входять до складу їх міністерств.

Посади Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за характером пов­новажень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних і не входять до категорій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу».

За конституційним статусом Кабінет Міністрів Українивідповідальний перед Президентом України та підконтроль­ний і підзвітний Верховній Раді. Кабінет Міністрів України виконує такі основні функції:

- забезпечення виконання законів (у тому числі Конституції) і актів Президента України;

- систематич­ний контроль за їх виконанням іншими органами виконав­чої влади усіх рівнів і усунення виявлених порушень.

Згідно зі статтею 116 Конституції України на Уряд по­кладено також такі повноваження:

1) забезпечення держав­ного суверенітету й економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави;

2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3) забезпечення проведення фінансової, ціно­вої, інвестиційної та податкової політики; політики у сфе­рах праці й зайнятості населення, соціального захисту, осві­ти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки та природокористування;

4) розроблення і здійснення за­гальнодержавної програми економічного, науково-технічно­го, соціального і культурного розвитку України;

5) забезпе­чення рівних умов розвитку для всіх форм власності; здій­снення управління об'єктами державної власності;

6) роз­роблення проекту Закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою бюджету України, подання Верховній Раді звіту про його виконання;

7) здійснення заходів щодо обороноздатності й національної безпеки України, громадського порядку, бороть­би зі злочинністю;

8) організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.

9) спрямовує і координує'роботу міністерств, інших органів виконавчої влади тощо.

Кабінет Міністрів України приймає нормативно-правові акти (постанови і розпорядження), обов'язкові до виконан­ня на всій території України.

У формі постановуряду видаю­ться акти з питань, що мають найбільш важливе загальне значен­ня. У формі розпоряджень — акти, що мають індивідуальний ха­рактер або стосуються питань внутрішньоорганізаційної та іншої поточної роботи уряду.

На відміну від Президента України, якому Конституція забороняє передавати свої повноваження для здійснення іншим особам або органам, Кабінет Міністрів у разі необхідності може делегувати (тобто передавати для тимчасового чи безстрокового виконання) окремі повноваження іншим органам виконавчої влади, а також органам місцевого самоврядування - за їх згодою, якщо це прямо не заборонено законом або актом Президента України.

Переглядів: 2101