Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Верховна Рада та державне управління

Верховна Рада України — забезпечує реалізацію функції законотворення. Через законотворчу діяльність Верховна Рада здійснює управління різними сфе­рами життєдіяльності людини, суспільства та держави.

До повноважень ВР України стосовно питань державного регулювання економіки належать такі.

1. Правове регульовання економічних відносин.

2. Формування стратегії і тактики соціально-економічної політики. У цьому напрямку ВР України: визначає засади вну­трішньої і зовнішньої політики; здійснює бюджетну політику (затвердження Державного бюджету, внесення змін до нього, контроль за його виконанням та прийняття рішень щодо звіту про його виконання); затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; розглядає й приймає рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету Мініс­трів; затверджує рішення про надання Україною позик і еко­номічної допомоги іноземним державам та міжнародним орга­нізаціям, а також: про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом; здійснює контроль за їх використанням; затверджує перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації. ,

3. Кадрова політика. У цьому напрямку ВР України: призначає за поданням Президента України ( за пропозицією коаліції) Прем'єр-міністра; розглядає за необхідності питання про відповідальність Кабінету Міністрів та недовіру уряду (Питання про відповідальність Кабінету Міністрів може бути розглянуте за пропозицією не менш як 150 народних депу­татів України (однієї третини від конституційного складу Верховної Ради). Резолюція недовіри Кабінету Міністрів України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш як 226 народних депутатів, тобто більшість від кон­ституційного складу Верховної Ради). Призначає за поданням Президента України Міністра оборони, Міністра закордонних справ, призначає за поданням Прем’єр – міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, призначає і звільняє голів Антимонопольного комі­тету і Фонду державного майна, голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України; призначає на посаду та звільняє з посади Голову Національного банку (за поданням Президента), призначення та звільнення з посад половини складу Ради національного банку України; призначення та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; призначення та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії ( за поданням Президента України); призначає на посаду та звільняє з посади Голову служби безпеки України (за поданням Президента); призначає на посаду та звільняє з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; призначення та звільнення з по­сад Голови та інших членів Рахункової палати; надає згоду на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом Генерального прокурора України; призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України

4. Парламентський контроль. Він передбачає контроль за ви­користанням Державного бюджету, який здійснює від імені Вер­ховної Ради Рахункова палата, а також контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина (Уповнова­жений ВР України з прав людини) тощо.

Згідно зі ст. 92 Конституції України закони регламентують таке: засади використання природних ресурсів, вільної економічної зони, континентального шельфу, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку; основи соціального захисту, засади регулю­вання праці і зайнятості, освіти, культури, охорони здоров'я; право­вий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва; пра­вила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; засади зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; систему оподатку­вання, податки і збори; засади створення і функціонування фінансо­вого, грошового, кредитного та інвестиційного ринку; статус націо­нальної валюти та статус іноземних валют на території України; по­рядок позики і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргів; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їхні ви­ди і типи; порядок запровадження державних стандартів; порядок утворення і функціонування вільних економічних зон, міграційний режим.

Законопроектну роботу здійснюють парламентські комітети: економічної політики, управління на­родним господарством, власності та інвестицій; бюджету; фінан­сів і банківської діяльності; промислової політики; соціальної політики та праці; державного будівництва, місцевого самовря­дування й діяльності рад та ін.

З метою здійснення законодавчих робіт, підготовки і по­переднього розгляду питань, що належать до повноважень Верховної РадиУкраїни, утворюються її комітети, які пра­цюють постійно. Для розгляду питань, що мають тимчасо­вий характер або не належать до тих, які підлягають розгля­ду у вже працюючих комітетах, Верховна Рада може ство­рювати тимчасові спеціальні комісії.

За необхідності проведення розслідувань, пов'язаних із питаннями, що зачіпають інтереси усього суспільства, Вер­ховна Рада може створювати тимчасові слідчі комісії.

Інститут Президента та державне управління

Президент України здійснює інтегруючі функції в межах свого конституційного призначення як «глави держави».

У президентських республіках він є главою держави і главою виконавчої влади, в республіках парламентського типу — тільки главою держави, але не уряду, в республіках змішаного типутільки главою держави, але з великими юридичними і реальними повноваженнями щодо керівниц­тва урядом.

Інститут президентства поширений більш ніж у 130 краї­нах, що входять до ООН. В Україні його було введено 5 лип­ня 1991 р.

Центральною фігурою в інституті президентства є Прези­дент України, який за Конституцією визначений як глава держави, тобто уособлює державу і державну владу в цілому, а не якісь її гілки.

Як глава держави Президент виступає у вирішенні внутрішніх проблем країни і від її імені у міжнародних зносинах, у ролі арбітра в разі виникнення непорозумінь між законодавчою і виконавчою гілками влади, забезпечує єдність держави. Специфічним є відношення поста Президента до виконавчої влади. Президента можна віднести до виконав­чої влади лише функціонально, у зв'язку з певним обсягом повноважень, але він не належить до неї структурнояк окрема структурна ланка органів виконавчої влади.

Президента України обирають громадяни України на ос­нові загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Він повинен бути громадянином України. Одна і та ж особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент здійснює низку функцій у сфері державного управління.

1. Президент формує стратегію соціально-економічного роз­витку країни. Стратегія соціально-економічної політики Держави висвітлює­ться у посланнях до народу та щорічних і позачергових посланнях Президента до Верховної Ради України

2. Президент здійснює правове регулювання економічних від­носин. Він у межах своїх повноважень: видає укази й розпоряд­ження з питань економічної реформи, які не врегульовані чинним законодавством (вони є обов'язковими для виконання на всій те­риторії України і діють до ухвали відповідних законів); затвер­джує закони, ухвалені Верховною Радою, та оприлюднює їх; ви­користовує право вето - щодо законів, ухвалених Верховною Радою, і повертає іх парламенту зі своїми пропозиціями.

3. Президент здійснює кадрову політику. У цій сфері він має право: вносить за пропозицією коаліції народних депутатів подання про призначення Врховною Радою Прем’єр- міністра, вносить до ВР подання про призначення Міністра оборони, Міністра закордонних справ, призначає на посаду та звільняє з посади за згодою ВР Генерального прокурора, призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України; призначення та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; вносить подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голову Служби безпеки, призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України; утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр- міністра керівників центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу КМ ; призначає голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження.

4. Організаційна функція Президента полягає в тому, що він здійснює координацію діяльності державних органів. Крім то­го, Президент утворює, реорганізовує та ліквідує за поданням Прем'єр-міністра міністерства та інші центральні органи вико­навчої влади; створює для здійснення своїх повноважень кон­сультативні, дорадчі й інші допоміжні органи та,служби (адмі­ністрацію). Створення цих структур здійснюється тільки в межах коштів, передбачених Державним бюджетом на їх утримання. Президент має право припиняти повноваження Верховної Ради, якщо протягом тридцяти днів вона не розпо­чала пленарних засідань чергової сесії.

Конституція України встановлює недоторканність Прези­дента під час виконання ним своїх повноважень. Повнова­ження Президента закріплені в Конституції й об'єднують:

повноваження у сфері законодавства;

— повноваження щодо діяльності Верховної Ради;

— повноваження, пов'язані з призначенням на посади і звільнення з поса­дових осіб;

— установчі повноваження;

— повноваження у сфері забезпечення державної неза­лежності, національної безпеки та оборони країни (Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України);

— повноваження в галузі правосуддя;

— повноваження, пов'язані з наданням громадянства Украї­ни та його позбавленням, наданням притулку в Україні;

— представницькі повноваження.


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  4. Oracle Управління преміальними
  5. А. Видання прав актів управління
  6. А/. Верховна Рада України.
  7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  8. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  9. Адаптивні організаційні структури управління.
  10. Адміністративне право і державне управління.
  11. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
  12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.




Переглядів: 782

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Формою виконавчої влади є ієрархічно побудований адміністративний апарат. Вона організаційно єдина, ланки ниж­чого рівня підпорядковані ланкам вищого рівня. | Зазначені групи повноважень не делегуються. Президент видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до вико­нання на всій території України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.