Дерев’яні

Муровані

Церкви

САКРАЛЬНІ СПОРУДИ УКРАЇНИ

Українське храмове будівництво пройшло довгий шлях розвитку і має свою самобутню історію, яка ґрунтується на глибинній народній традиції, що ввібрала надбання візантійського церковного будівництва і західноєвропейських архітектурних стилів.

Перші муровані храми будувалися з використанням попередніх слов’янських традицій будівництва, зокрема дерев’яного.

Собор – це зібрання всієї церковної ієрархії чи значної її частини, скликане для вирішення важливих церковних справ, головно з питань віри, моралі та церковного правопорядку.

Собор – це головна церква міста, єпархії.

Свято-Михайлівський собор в Черкасах – найбільший в Україні. Свято-Михайлівський собор міста Черкаси - найбільший храм в Україні (висота - 74 м, довжина - 58 м, ширина - 54 м). Автор проекту - архієпископ Черкаський і Канівський Софроній. Будівництво велося з 1994 по 2000 рік, ще два роки продовжувались роботи по прикрашенню. 9 серпня 2002 року Свято-Михайлівський собор було освячено, але роботи по оздобленню собору продовжуються.

Найвища сакральна споруда – дзвіниця Києво-Печерської лаври. Її висота — 96,52 метри.

У Києві біля станції метро «Либідська» скоро може вирости найвищий у Європі православний храм Святого Воскресення (УПЦ МП) — 120 метрів висотою!

Правда, новий собор буде найвищим у Європі лише серед православних храмів. Їх випереджають католики. Світовий лідер — Ульмський собор у Німеччині, його висота 161,5 метри. З європейських гігантів за ним іде також представник Німеччини — знаменитий Кельнський собор. Його висота — 157,4 метри. Із православних, для порівняння, висота Казанського собору в Санкт-Петербурзі — 71,5 метри, Исакійського — 101,5, храму Христа Спасителя в Москві разом з куполом і хрестом — 105.

Найбільший дзвін – Кафедральний Свято-Преображенський собор в Одесі заклали 1794 року, освятили 1808-го. 1936 року за розпорядженням обкому Комуністичної партії більшовиків України храм зруйнували. Його відновлення розпочалося 1999-го.

Вага найбільшого в країні дзвона — 14 т 125 кг, висота — 2 м 78 см, ширина — 2 м 76 см. Велетня відлили на заводі ”Віра” у Воронежі. Він на 4 т легший за знищений 1936 року. У Києві найбільший дзвін має Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Він важить — 7,5 т.

Дзвін інтегрований у комп’ютерну систему управління 24 дзвонами собору. За допомогою неї можна програвати майже 100 мелодій. Найбільший дзвін працюватиме в особливо урочистих випадках.

Дерев’яна церковна архітектура України виникла задовго до офіційного Хрещення Русі. Хоч до нашого часу дійшли пам’ятки починаючи лише з 16-17 ст., але є дані археологічних досліджень, які засвідчують різноманіття дерев’яних храмів вже у 12-13 ст. [12]. Упродовж довгого, майже тисячолітнього свого розвитку дерев’яне сакральне будівництво в Україні витворило численні храми, різноманітні за виглядом та технікою спорудження. Особливого розквіту сакральне будівництво досягнуло у Західній Україні, де процес спорудження храмів не був перерваний насильницьким втручанням у справи зведення нових будівель, як то сталося в під російській Україні. Тому сакральне будівництво Галичини зберегло надзвичайно велику палітру різноманітних типів і форм церков, які є надбанням української та всесвітньої культури, є цікавими об’єктами краєзнавчого та релігійного туризму [9].

За висновками авторитетних вчених із різних країн (Б. Флетчер, Д.Бакстон, Й. Стржиґовський та ін.) наше дерев’яне церковне зодчество не має аналогів у народів планети. Не схоже воно, зокрема, й на те, що існує в сусідів – поляків, словаків, росіян тощо. На відміну від дерев’яної архітектури інших народів Європи, в нас церкви зводили в техніці зрубу – коли всі частини будівлі складали з розміщених горизонтально круглих колод або прямокутних брусів, добре припасованих один до одного. Ще однією особливістю, яка вирізняє дерев’яні храми українців серед будівництва інших етносів, – це перекриття головного церковного приміщення не пласкою стелею, а верхом – баштоподібним зрубом великої висоти. Таким чином зовнішній вигляд українських церков відповідає їх внутрішній планувальній структурі. Українці ще у XVст. винайшли особливий конструктивний прийом, якого нема в інших народів – залом – квадратний або іншої форми зруб накривають зрізаним пірамідальним верхом, на якому розміщують черговий вужчий зруб з пірамідальним верхом і т.д. декілька разів [1].

З огляду на різне державне підпорядкування, географічні особливості регіонів України розвинулося і побутувало в Україні доволі велике число типів і шкіл народного сакрального будівництва. Але обов’язковим для всіх була тридільність чи хрещатість плану, покриття дахів і верхів та бань ґонтами чи лемешами. Ці традиції проходять через все народне сакральне будівництво аж до кінця 19 – початку 20 ст. [12].

Виділяють наступні типи та стилі дерев’яних церков України:

типи:

бойківський, лемківський, гуцульський, буковинський, галицький, мармароський, волинський, поліський, подільський, середньонаддніпрянський, слобожанський, неоукраїнський стиль.

Найбільший дерев’яний храм – Троїцький собор у м. Новомосковськ Дніпропетровської обл. Має дев’ять верхів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ХРИСТИЯНСЬКІ МОНАСТИРІ	\|	Малий бізнес. Малі підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.