Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ХРИСТИЯНСЬКІ МОНАСТИРІ

ІУДАЇЗМ

Синаго́га (від грец. συναγωγή - зібрання, спільнота; гебр. בית כנסת — бейт кнессет, тобто дім зборів, зібрань) — юдейський молитовний будинок чи приміщення, де юдеї моляться Богові. Зазвичай являє собою споруду характерної архітектури. Щоправда, за юдейськими релігійними правилами, синагогою може бути будь-яке приміщення, яке було освячене за спеціальним обрядом.

Згідно з Талмудом, споруда синагоги повинна розміщуватись у центрі єврейського поселення, як правило, на підвищенні і бути домінантою всієї прилеглої території.

Синагога не тільки зробила вирішальний вплив на формування юдаїзму, але й послужила основою вироблених в християнстві і ісламі форм громадського богослужіння.

Традиція надає синагозі величезне значення в єврейському житті.

Синагоги будуються так, що їхній фасад завжди звернений до Ізраїлю, при можливості, до Єрусалиму, де стояв Храм (для європейських синагог це означає орієнтацію на схід). В усякому випаду, стінка, біля якої стоїть Арон кодеш (шафа, в якому зберігаються сувої Тори), завжди направлена в сторону Єрусалиму, і в будь-якому місці земної кулі єврей молиться, звернуться особою до нього.

Синагога має звичайно прямокутну форму, для чоловіків і жінок є окремі приміщення (це може бути балкон, бічній або задній межа). Біля входу поміщається раковина, де можна помити руки перед молитвою. У тій частині синагоги, яка відповідає розташуванню Святилища в Храмі, встановлюється великий шафа (іноді в ніші), покритий завісою, званим парохет. Така шафа називається синагогальним ковчегом (Арон кодеш) і відповідає ковчегу у Храмі, в якому зберігалися скрижалі з десятьма заповідями. У шафі знаходяться сувої Тори - саме священне надбання синагоги.

У центрі синагоги знаходиться узвишшя, зване біма або алмемар. З цього підвищення читається Тора, на ньому встановлено стіл для книги. Це нагадує помост, з якого в Храмі читали Тору.

 

 

 

Монастир́і (грец. μοναστήριον - відлюдне житло) – релігійні громади ченців або черниць, що з належними їм землями та капіталами становили церковно-господарські організації. Відповідно до статуту, життя в М. бувало суворо спільне (спільножитні М.), напівспільне (в окремих келіях зі спільною трапезою та церковною відправою) і пустельниче. Крім ченців у М. жили послушники – світські особи, що готувалися стати ченцями. М. очолювали настоятелі (архимандрити, ігумени або ігумені, “старші”, “строїтелі” тощо) і при них монастирський собор, який звичайно обирав настоятеля.

Розрізняють монастирі православні, католицькі, греко-католицькі.

Православні монастирі залежно від умов історичних, правних і економічних, поділялися щодо своїх прав та підлеглості на: Лаври (в Україні – Києво-Печерська,Святогорська та Почаївська), ставропігійні М., залежні від найвищої церковної влади (в Україні – спочатку від царгородського патріарха, потім від московського патріарха і Синоду), кафедральні (підлеглі безпосередньо єпархіальному єпископові), самоправні (переважна більшість М.) та приписані до інших, більших М. (скити й скитики, “пустині” тощо).

Релігійним осередком М. була монастирська (соборна) церква (храм). Більші М. мали, крім головного храму і дзвіниці, ще інші церкви, каплиці, трапезні. На території М., крім церковних і житлових будинків, були ще різні адміністративно-господарські будови, майстерні, іноді шпиталі, школи, друкарні тощо. Монастирські споруди були обведені тином або муром. Деякі М. розросталися у великі будівельні комплекси, а в давні часи були справжніми фортецями з оборонними мурами, баштами та ровами.

Католицькі монастирі. На відміну від православних католицькі ченці об'єднані в так звані чернечі Ордени. Що це означає? У православ’ї кожен монастир живе своїм самостійним життям і підпорядкований єпархіальному архієреєві. Ставропігіальні монастирі підпорядковані безпосередньо Святішому Патріархові. У католиків ряд монастирів з одним статутом підкоряється одному загальному главі, який називається генералом чернечого Ордена. Він, як правило, є настоятелем старого з монастирів цього Ордена. Монастирі Ордена можуть бути розкидані по величезній території, навіть по всьому світу, але проте у них є єдине загальне керівництво, яке направляє все їх життя. На укр. землях, які свого часу входили до складу Речі Посполитої, діяли бенедиктинський, домініканський, францисканський, бернардинський ордени, а також кармеліти та єзуїти. На зразок власне катол. орденів після Берестейської церковної унії 1596 тут було створено греко-катол. (унійні) чини св. Василія Великого (див. Василіани) та Феодора Студита (див. Студити).

Греко-католицькі монастирі.Уніати, або католики східного обряду – це вихідці з Православної Церкви або із стародавніх східних Церков (Коптської, Вірмено-григоріанської і ін.), які приєдналися до Католицької Церкви, визнали її віровчення і верховенство Римського Папи, але зберегли свій богослужебний обряд. Наприклад, на Україні – це традиційний візантійський обряд. Але як голова Церкви на літургії, безумовно, поминається Римський Папа.

В сучасній УГКЦ немає орденів. Монаші спільноти називаються Чинами та Згромадженнями.

Чоловічі:

– Василіанський чин святого Йосафата (Василіани)

– Монастир студійського уставу (Студити)

– Чин Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ) (Редемптористи)

– Згромадження Отців Салезіан святого Івана Боска (Селезіани)

Жіночі:

– Сестри чину святого Василія Великого (ЧСВВ) (Василіанки)

– Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії (ЗСС) (Служебниці)

– Згромадження Сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії (ЗССЙО) (Йосифітки)

– Згромадження Сестер Пресвятої Родини (ЗСПР) (Сестри Пресвятої Родини)

– Згромадження Сестер святого священномученика Йосафата Кунцевича (ЗСЙ) (Йосафатки)

– Згромадження Сестер Мироносиць під покровом святої Марії Магдалени (ЗСМ) (Мироносиці)

– Святопокровський монастир монахинь Студійського уставу (Студитки)

– Згромадження Сестер Милосердя святого Вінкентія ЗСМВ (Вінкентіянки)

– Згромадження Сестер Катехиток святої Анни (ЗСКА) (Катехитки)

– Згромадження Сестер Селезіанок (ЗСС) "Дочки Марії помічниці християн" (Селезіанки)

– Сестри Місіонерки Найсвятішого Ізбавителя (МНІ) (Редемптористки)

 

 


Читайте також:

  1. Дохристиянські вірування слов’ян.
  2. Дохристиянські вірування слов’янських народів.
  3. Дохристиянські вірування слов’янських народів.
  4. Дохристиянські вірування українців-русів як прояв розуміння довкілля.
  5. Неохристиянські течії
  6. Слов’янська доба в дохристиянській культурі українських земель.




Переглядів: 1022

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
МУСУЛЬМАНСТВО | Дерев’яні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.