• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правознавчі терміни

Агресія— протиправне застосування сили однією державою проти іншої,

Адвокат— той, хто надає юридичну допомогу, здійснює пра­вовий захист, провадить справу.

Адвокатура— добровільне професійне об'єднання юристів, покликане, згідно з Конституцією України, сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України.

Адміністративне стягнення— міра відповідальності, яка засто­совується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання законів, а також запобігання вчиненню правопорушень службовими особами і громадянами.

Акція — цінний папір, який випускає акціонерне товариство і який свідчить про наявність певних відносин між товариством і власником.

Алібі— перебування певної особи в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ фізичної непричетності її до злочину.

Альтернат— порядок підписання тексту міжнародного договору його учасниками.

Аморальний проступок— вчинок працівника, не сумісний з виконанням ним виховної функції.

Амортизація— зменшення вартості майна внаслідокзношування його.

Апатриди— особи без громадянства, тобто особи, що не мають громадянства будь-якої держави.

Апеляція— одна з форм оскарження судовихрішеньу цивільному і кримінальному процесах до суду вищої (апеляційної) інстанції, що має право переглядати справу.

Арбітраж— спосіб розв'язання суперечок, конфліктів, нез'ясо-ваних питань, що виникають між юридичними особами у процесі їхньої господарської діяльності.

Арбітраж зовнішньоторговельний— спосіб вирішення спорів, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельної діяльності.

Арбітраж міжнародний— спосіб мирного вирішення спорів між державами.

Аукціон — спосіб продажу товарів на основі конкурсу покупців, якщо товар попередньо виставляється для огляду.

Банкрутство— встановлена судом неспроможність юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений строк пред'явлені йому кредиторами вимоги.

Бенефіціарій— вигодонабувач; особа, на користь якої укла­дається угода і яка не бере безпосередньої участі в її укладанні.

Біпатриди— особи, що мають одночасно громадянство двох і більше держав.

Бюджетне право— сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі бюджетної діяльності.

Валютне законодавство— сукупність правових норм, які регулюють порядок здійснення міжнародних розрахунків.

Варант—документ, що засвідчує той чи інший юридичний факт, повноваження на здійснення певних дій, певне право (наприклад, судове розпорядження, ордер на арешт, наказ про накладання арешту на майно, доручення на представництво, документ про надання гарантії чи поруки, свідоцтво на одержання дивідендів, складське свідоцтво про прийом товарів на зберігання тощо).

Виїмка— процесуальна дія, яка полягає у вилученні в громадян або з визначених установ певних предметів чи документів, які мають значення для кримінальної справи.

Виконавчий лист— виконавчий документ, який видається судом для примусового виконання рішення.

Віза— дозвіл на в'їзд на територію певної держави, на виїзд зцієї території або на проїзд через неї.

Відчуження— у цивільному праві передача майна у власність іншій особі.

Відшкодування шкоди— компенсація майнових збитків, запо­діяних шкодою.

Гарант— поручитель; юридична або фізична особа, держава, шо дає гарантію (виступає запорукою) у чомусь.

Гарантія— передбачене законом чи окремою угодою зобов'я­зання, згідно з яким юридична або фізична особа відповідає повністю або частково перед кредиторами в разі невиконання боржником своїх зобов'язань.

Дамніфікація— зазнання збитків, втрата майна.

Делікт— правопорушення, яке завдає шкоди суспільству, державі, особі, є підставою для притягнення правопорушника до передбаченої законом відповідальності.

Докази— фактичні дані, отримані в передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи.

Де-факто— те, що існує у дійсності, фактично, але юридично не оформлено.

Де-юре— юридично, по закону.

Дисципліна— певна форма поведінки людей, яка відповідає соціальним нормам, що склалися у суспільстві, а також правилам і принципам певної організації.

Доручення— документ, за яким доручитель уповноважує свого представника здійснювати від імені доручителя певні дії.

Ексгумація— (від лат. «із землі») — виймання трупа змісця його поховання для судово-медичного дослідження.

Закон податковий— правовий акт вищого органу законодавчої влади, який зобов'язує юридичних осіб і громадян сплачувати до бюджету податки певних розмірів і в точно фіксовані терміни.

Залік— взаємне скасування грошових зобов'язань у рівно­великих сумах між двома чи кількома юридичними або фізичними особами.

Заповіт— особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Застава— у цивільному праві один із способів забезпечення зобов'язань.

Збитки— виражена в грошовій формі шкода, яка полягає у витратах кредитора, втраті або пошкодженні його майна, а також у неодержанні ним доходів.

Збір гербовий— мито, що стягується за оформлення цивільно-правових та фінансово-торгових документів.

Імпічмент президента— особлива процедура притягнення пре­зидента до відповідальності.

Інстанція судова— термін, що визначає певну компетенцію суду та його місце як ланки в системі судових органів.

Інтерцесія— у цивільному праві приєднання до договору на боці боржника (взяття на себе чужого боргу, поручительство тощо).

Касаційне подання- акт прокурорського реагування на не­законні чи необгрунтовані вироки і рішення судів першої інстан­ції, які не набрали чинності.

Колективний договір— угода, що укладається між адміністрацією підприємства, з однієї сторони, і колективом робітників, службовців, яких представляє профспілкова організація, з іншої.

Кондомінімум— спільне володіння, спільне здійснення вищої влади двох чи кількох держав над однією територією.

Конфіденційна інформація— інформація з обмеженим доступом. Корупція— одна з форм зловживання владою, пов'язана з підкупом посадових осіб.

Кримінологія— наука про злочинність.

Легат — 1)виклад у заповіті доручення спадкоємцю про виплату якійсь особі певної суми; 2)або передати їй певне заповідальне майно.

Легітимація— визнання або підтвердження законності певного права або повноважень особи.

Легітимність— довіра до закону, влади, уряду, законність.

Ліцензія— дозвіл, який видається вповноваженою особою іншим особам на виконання певних дій або використання прав.

Мито- державний грошовий збір (податок), що справляється з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними та державою певних дій, перелік яких визначається законодавством.

Обвинувач— особа, яка підтримує обвинувачення в суді першої інстанції під час розгляду кримінальної справи.

Оптант— особа, яка має право вибрати громадянство.

Патент— юридично-технічний документ, який засвідчує право на винахід.

Посесія— форма земельного орендного володіння.

Приватизація— відчуження майна, що перебуває в державній та комунальній власності, на користь фізичних і недержавних юридичних осіб.

Пролонгація— продовження терміну дії якого-небудь договору, угоди.

Ратифікація— затвердження органами верховної державної влади міжнародного договору чи угоди, укладених повноважними представниками сторін, які домовляються; надає договору юри­дичної сили.

Регрес— зворотна вимога відшкодувати збитки, що пред'яв­ляються однією особою іншій, з вини якої ці збитки виникли; зворотна вимога відшкодувати сплачену суму.

Регресант— особа, котра пред'являє зворотну вимогу до іншої особи щодо відшкодування збитків.

Регресат— особа, до якої спрямована вимога регресанта.

Резидент— фізична або юридична особа певної країни, а також особа без громадянства, яка постійно проживає в цій країні.

Рекламація— претензія, заява однієї зі сторін про те, що інша сторона не виконала своїх зобов'язань.

Репарація— у міжнародному праві — вид матеріальної міжна­родно-правової відповідальності.

Реституція— відновлення стану речей, який існував на момент вчинення дії.

Санкція— складова частина правової норми, статті закону, договору, що конкретизує правові наслідки їх порушення.

Санкція прокурора— дозвіл прокурора на проведення певних передбачених законом слідчих і оперативно-розшукових дій.

Спонсор— юридична або фізична особа, яка фінансує певний захід (проект).

Статус— правове становище осіб або організацій, установ.

Статут— збірник основних положень, засад про що-небудь, зведення правил.

Суб'єкт права— особа фізична або юридична, що має певні права й обов'язки.

Суверенітет— незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв'язувати свої внутрішні й зовнішні справи без втручання в них будь-якої іншої держави.

Суперфіцій— речове право на будівлю, яка споруджена на земельній ділянці, що належить іншій особі.

Фактотум— довірена особа, яка безвідмовно виконує доручені завдання.

Фідуція— договір, угода, що базується на довірі.

Форс-мажор— надзвичайні непередбачені обставини, непере­борні перешкоди (пожежа, стихійне лихо, блокада тощо), через які виконання зобов'язань однією зі сторін, що уклали угоду, договір чи контракт, стає повністю або частково неможливим.

Юридична особа— підприємство (організація) створене і зареєстроване у встановленому законом порядку, яке володіє відособленим майном, може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права та нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або третейському суді, має поточний рахунок у банку, веде самостійний баланс.

Юрисдикція— повноваження давати правову оцінку фактам, розв'язувати правові питання.

Юрисконсульт— постійний консультант з правових питань при у станові або підприємстві.

Юстиція — 1) правосуддя; 2) система судових установ; судове відомство.

Юриспруденція (правознавство) — сукупність правових наук, які вивчають право як систему соціальних норм, правові форми організації і діяльності держави та політичної системи суспільства в цілому (теорія держави і права тощо).

Читайте також:

1. Англійські терміни
2. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення
3. Види відповідальності і терміниподання податкової декларації
4. Вступ. Основні терміни в галузі метрології
5. Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
6. Загальнонаукові терміни
7. Класифікація звітності та терміни її подання
8. Класифікація реклами. Основні терміни та визначення.
9. Ключові поняття і терміни
10. Ключові поняття і терміни
11. Ключові поняття і терміни
12. Ключові поняття і терміни

Переглядів: 2045