• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перша медична допомога при утопленні та повішанні

Унаслідок тривалого (90 і більше секунд) перебування лю­дини під водою вода попадає в дихальні шляхи, а при ковтанні — у шлунок, від чого він переповнюється водою. При цьому розтягуються альвеоли, із них частково просочується кров, у якій руй­нуються еритроцити (гемоліз). Розвивається нерівномірне скоро­чення серцевого м'яза (фібриляція).

При утопленні може виникнути біла асфіксія (швидка зупинка дихання під водою, унаслідок чого вода майже не попадає у дихальні шляхи), або синя асфіксія (вода попа­дає у дихальні шляхи, шлунок). Оживити утопаючого при си­ній асфіксії можна через 10—20 хв після його перебування під водою, а при білій — 3—6 хв.

Першу медичну допомогу потопаючому на воді слід надавати у такій послідовності (рис. 12):

- витягнути голову потерпілого з води; якомога швидше очистити ротову порожнину від сторонніх тіл, відновлюючи прохідність верхніх дихальних шляхів;

- провести штучну вентиляцію способом «із рота у ніс», зро­бивши 10 штучних вдихів.

Рис. 12. Штучна вентиляція легень після витяг­нення з води перед доставленням на берег:

1 — очищення верхніх дихальних шляхів;

2 — штучна венти­ляція легень способом «з рота до носа».

Першу медичну допомогу потопаючому на березі треба нада­вати у такій послідовності:

- перевірити прохідність дихальних шляхів, розстібнути одяг;

- вилити воду із верхніх дихальних шляхів і шлунка (тільки у потерпілих з «синьою асфіксією»»;

- якщо ж наявна «біла асфіксія», то втрачати час на виливання води немає потреби, оскільки механізм смерті пов'язаний з рефлекторною зупинкою серця і легень);

- для цього потерпілого кладуть животом на зігнуте ко­ліно того, хто надає допомогу; після натискування на спину вода із дихальних шляхів і шлунка виливається назовні;

- провести одночасно штучну вентиляцію легень і закритий масаж серця (штучне дихання проводять до стійкого самостійного відновлення дихання або до появи ознак біологічної смерті (рис. 13);

- після відновлення серцевої діяльності і дихання потерпілого обережно транспортують у супроводі медичного працівника до лікувального закладу.

Рис. 13. Видалення води із верхніх дихальних шляхів

Странгуляційна асфіксія (повішення) виникає вна­слідок прямого здавлювання трахеї, судин і нервових стовбурів шиї. При цьому швидко з'являються розлади газообміну, найперше головного мозку.

Клінічна картина після перенесеної странгуляційної асфіксії така: непритомність, наявні рухове збудження та напруження всіх скелетних м'язів. Шкіра лиця синя, з'являються дрібні краплинні крововиливи на склерах і кон’юнктиві. Дихання прискорене, арит­мічне, артеріальний тиск підвищений, частота пульсу прискорена.

Перша медична допомога:потрібно якнайшвидше звільнити шию потерпілого від зашморгу і, якщо наявні мінімальні ознаки життя, то негайно приступити до штучної вентиляції легень і закритого масажу серця. Їх слід проводити тривалий час і при­пинити лише після появи трупних плям і трупного задубіння.

Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах

Тепловим ударом називають гостре перегрівання організму, що супроводжується підвищенням температури, задишкою і при­скоренням пульсу. Тепловий удар може виникнути під час три­валої фізичної праці при високій температурі навколишнього се­редовища, наприклад, під час роботи в гарячих цехах, біля .до­мен. Розвиткові теплового удару сприяє підвищена вологість і погана вентиляція повітря. Найчастіше теплові удари виникають в ослаблених і недостатньо тренованих осіб.

Клінічна картина при тепловому ударі така: загальна слабість, головний біль, сильна спрага, стискання в ділянці серця, утруднене дихання. Обличчя у потерпілого гіперемійоване, шкіра гаря­ча на дотик, часто вкрита липким потом. Пульс частий, артері­альний тиск поступово знижується, дихання прискорюється. Тем­пература підвищується до 39—41°С. У тяжких випадках може виникнути коматозний стан з втратою свідомості, різким ослабленням серцево-судинної діяльності і дихання.

Профілактика теплового удару полягає в суворому додержанні санітарно-гігієнічного режиму під час роботи в гарячих цехах. Потрібно робити часті перерви і пити холодну газовану воду а додаванням (0,5—1,0%) розчину кухонної солі.

Перша медична допомога:

- потерпілого треба перенести в прохолодне приміщення з вентиляцією;

- розстібнути комір та пояс, покласти на голову холод;

- дати випити холодну воду.

У тяжких випадках хворого госпіталізують.

Сонячний удар виникає після інтенсивного опромінювання го­лови переважно в дітей і старих, а також в ослаблених і не до­сить пристосованих до сонячного опромінення осіб. При сонячному ударі в результаті дії сонячного проміння порушується діяльність мозку. У тяжких випадках може виникнути набряк та крововилив у мозок і серозний менінгіт.

Захворювання характеризується раптовою втратою притомно­сті, прискоренням пульсу, задишкою і зниженням артеріального тиску. Іноді виникають марення і судоми, збудження. Втрата притомності здебільшого короткочасна, а в тяжких випадках (при крововиливу або набряку мозку) в ослаблених хворих може три­вати довго.

Сонячний удар звичайно починається з загальної слабості, роз­битості, головного болю й запаморочення, нудоти, шуму у вухах.

Перша медична допомога:потерпілого слід негайно захистити від сонячного проміння, перенести в затінок або в прохолодне приміщення, покласти холод на голову, дати випити холодної во­ди. У важких випадках хворого госпіталізують.

Перша допомога при відмороженнях

Відмороженням називають ушкодження тканин, що виникають у результаті дії низької температури. Наслідком тривалої дії низької температури може бути загальне замерзання, при якому пригнічуються життєво важливі функції організму — дихання, кровообіг і обмінні процеси, виникає анемія мозку й кисневе го­лодування тканин, з'являється остуда, сонливість, млявість, по­терпілі поступово, засинають, гинучи уві сні. При відмороженні спочатку судини звужуються, а пізніше розширюються, що при­зводить до набряку тканин. Під час відмороження виділяють дореактивний і реактивний періоди. Дореактивний період виникає при перебуванні потерпілого на холоді. Він характеризується по­холодінням, побліднінням шкіри і втратою чутливості в ділянці відмороження, відчуттям поколювання і легким болем. Реактив­ний період починається після зігрівання тканин, зміни у них за­лежать від ступеня відмороження.

Розрізняють чотири ступені відмороження.

При І ступені набрякає шкіра, звужуються судини та сповільнюється кровообіг у тканинах, шкіра бліда з багряно-синюшним відтінком. У потерпілих виникає біль, оніміння ушкодженої ді­лянки тіла. Хворі видужують через кілька днів.

При II ступені наявні некротичні зміни поверхневих шарів шкіри, унаслідок чого утворюються пухирі, наповнені прозорою рідиною з жовтуватим відтінком, шкіра навкруг синюшна з тем­но-червоними й фіолетовими плямами.

IIIступінь характеризується змертвінням шкіри і глибше розміщених м'яких тканин, пухирі наповнені кров'янистою рідиною. Загоєння відбувається повільно, після відшарування тка­нин, з утворенням ран і рубців.

При IV ступені м'які тканини і кістки повністю мертвіють. Після появи демаркаційної лінії виразніше проявляються межі змертвіння. Відбувається поступова муміфікація змертвілих тка­нин з наступним їх відшаруванням.

Першу медичну допомогу надають на місці травми. Відморо­жену ділянку розтирають сухою долонею або долонею, змоченою спиртом, до появи рожевого кольору шкіри й відновлення чутли­вості, а потім накладають асептичну пов'язку. Потерпілого уку­тують одягом і заносять у тепле приміщення, дають гарячий чай, каву, алкоголь. При потребі роблять штучну вентиляцію легень. Обидві кінцівки (відморожену і здорову) поступово зігрівають, протягом 40—60 хв. у ванні з повільним підвищенням температу­ри від 20 до 40°С. Одночасно роблять масаж відморожених ді­лянок від периферії до центру. Після потепління і почервоніння кінцівок уражені ділянки шкіри змазують етиловим спиртом: або 5% спиртовим розчином йоду і накладають асептичну по­в'язку.

Забороняється відморожені ділянки розтирати снігом, щоб запобігти ушкодженню шкірних покривів кристалами льоду та інфікуванню відмороженої ділянки, або опускати в гарячу воду.

Читайте також:

1. Адресна соціальна допомога
2. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
3. В Харкові відбулася перша персональна виставка творів художника, на якій було виставлено 120 творів.
4. Взаємне положення площин. Перша позиційна задача
5. Види кровотеч і перша допомога
6. Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
7. Вихідна допомога
8. Державна допомога сім'ям з дітьми
9. Державна соціальна допомога
10. ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ТА ОТРУЄННЯХ
11. Долікарська допомога при різних видах ушкоджень
12. Долікарська допомога при термічних впливах

Переглядів: 1640