Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Перша медична допомога при утопленні та повішанні

Унаслідок тривалого (90 і більше секунд) перебування лю­дини під водою вода попадає в дихальні шляхи, а при ковтанні — у шлунок, від чого він переповнюється водою. При цьому розтягуються альвеоли, із них частково просочується кров, у якій руй­нуються еритроцити (гемоліз). Розвивається нерівномірне скоро­чення серцевого м'яза (фібриляція).

При утопленні може виникнути біла асфіксія (швидка зупинка дихання під водою, унаслідок чого вода майже не попадає у дихальні шляхи), або синя асфіксія (вода попа­дає у дихальні шляхи, шлунок). Оживити утопаючого при си­ній асфіксії можна через 10—20 хв після його перебування під водою, а при білій — 3—6 хв.

Першу медичну допомогу потопаючому на воді слід надавати у такій послідовності (рис. 12):

- витягнути голову потерпілого з води; якомога швидше очистити ротову порожнину від сторонніх тіл, відновлюючи прохідність верхніх дихальних шляхів;

- провести штучну вентиляцію способом «із рота у ніс», зро­бивши 10 штучних вдихів.

 

Рис. 12. Штучна вентиляція легень після витяг­нення з води перед доставленням на берег:

1 — очищення верхніх дихальних шляхів;

2 — штучна венти­ляція легень способом «з рота до носа».

 

 

Першу медичну допомогу потопаючому на березі треба нада­вати у такій послідовності:

- перевірити прохідність дихальних шляхів, розстібнути одяг;

- вилити воду із верхніх дихальних шляхів і шлунка (тільки у потерпілих з «синьою асфіксією»»;

- якщо ж наявна «біла асфіксія», то втрачати час на виливання води немає потреби, оскільки механізм смерті пов'язаний з рефлекторною зупинкою серця і легень);

- для цього потерпілого кладуть животом на зігнуте ко­ліно того, хто надає допомогу; після натискування на спину вода із дихальних шляхів і шлунка виливається назовні;

- провести одночасно штучну вентиляцію легень і закритий масаж серця (штучне дихання проводять до стійкого самостійного відновлення дихання або до появи ознак біологічної смерті (рис. 13);

- після відновлення серцевої діяльності і дихання потерпілого обережно транспортують у супроводі медичного працівника до лікувального закладу.

Рис. 13. Видалення води із верхніх дихальних шляхів

 

Странгуляційна асфіксія (повішення) виникає вна­слідок прямого здавлювання трахеї, судин і нервових стовбурів шиї. При цьому швидко з'являються розлади газообміну, найперше головного мозку.

Клінічна картина після перенесеної странгуляційної асфіксії така: непритомність, наявні рухове збудження та напруження всіх скелетних м'язів. Шкіра лиця синя, з'являються дрібні краплинні крововиливи на склерах і кон’юнктиві. Дихання прискорене, арит­мічне, артеріальний тиск підвищений, частота пульсу прискорена.

Перша медична допомога:потрібно якнайшвидше звільнити шию потерпілого від зашморгу і, якщо наявні мінімальні ознаки життя, то негайно приступити до штучної вентиляції легень і закритого масажу серця. Їх слід проводити тривалий час і при­пинити лише після появи трупних плям і трупного задубіння.

 

 

Перша медична допомога при тепловому та сонячному ударах

Тепловим ударом називають гостре перегрівання організму, що супроводжується підвищенням температури, задишкою і при­скоренням пульсу. Тепловий удар може виникнути під час три­валої фізичної праці при високій температурі навколишнього се­редовища, наприклад, під час роботи в гарячих цехах, біля .до­мен. Розвиткові теплового удару сприяє підвищена вологість і погана вентиляція повітря. Найчастіше теплові удари виникають в ослаблених і недостатньо тренованих осіб.

Клінічна картина при тепловому ударі така: загальна слабість, головний біль, сильна спрага, стискання в ділянці серця, утруднене дихання. Обличчя у потерпілого гіперемійоване, шкіра гаря­ча на дотик, часто вкрита липким потом. Пульс частий, артері­альний тиск поступово знижується, дихання прискорюється. Тем­пература підвищується до 39—41°С. У тяжких випадках може виникнути коматозний стан з втратою свідомості, різким ослабленням серцево-судинної діяльності і дихання.

Профілактика теплового удару полягає в суворому додержанні санітарно-гігієнічного режиму під час роботи в гарячих цехах. Потрібно робити часті перерви і пити холодну газовану воду а додаванням (0,5—1,0%) розчину кухонної солі.

Перша медична допомога:

- потерпілого треба перенести в прохолодне приміщення з вентиляцією;

- розстібнути комір та пояс, покласти на голову холод;

- дати випити холодну воду.

У тяжких випадках хворого госпіталізують.

Сонячний удар виникає після інтенсивного опромінювання го­лови переважно в дітей і старих, а також в ослаблених і не до­сить пристосованих до сонячного опромінення осіб. При сонячному ударі в результаті дії сонячного проміння порушується діяльність мозку. У тяжких випадках може виникнути набряк та крововилив у мозок і серозний менінгіт.

Захворювання характеризується раптовою втратою притомно­сті, прискоренням пульсу, задишкою і зниженням артеріального тиску. Іноді виникають марення і судоми, збудження. Втрата притомності здебільшого короткочасна, а в тяжких випадках (при крововиливу або набряку мозку) в ослаблених хворих може три­вати довго.

Сонячний удар звичайно починається з загальної слабості, роз­битості, головного болю й запаморочення, нудоти, шуму у вухах.

Перша медична допомога:потерпілого слід негайно захистити від сонячного проміння, перенести в затінок або в прохолодне приміщення, покласти холод на голову, дати випити холодної во­ди. У важких випадках хворого госпіталізують.

 

Перша допомога при відмороженнях

Відмороженням називають ушкодження тканин, що виникають у результаті дії низької температури. Наслідком тривалої дії низької температури може бути загальне замерзання, при якому пригнічуються життєво важливі функції організму — дихання, кровообіг і обмінні процеси, виникає анемія мозку й кисневе го­лодування тканин, з'являється остуда, сонливість, млявість, по­терпілі поступово, засинають, гинучи уві сні. При відмороженні спочатку судини звужуються, а пізніше розширюються, що при­зводить до набряку тканин. Під час відмороження виділяють дореактивний і реактивний періоди. Дореактивний період виникає при перебуванні потерпілого на холоді. Він характеризується по­холодінням, побліднінням шкіри і втратою чутливості в ділянці відмороження, відчуттям поколювання і легким болем. Реактив­ний період починається після зігрівання тканин, зміни у них за­лежать від ступеня відмороження.

Розрізняють чотири ступені відмороження.

При І ступені набрякає шкіра, звужуються судини та сповільнюється кровообіг у тканинах, шкіра бліда з багряно-синюшним відтінком. У потерпілих виникає біль, оніміння ушкодженої ді­лянки тіла. Хворі видужують через кілька днів.

При II ступені наявні некротичні зміни поверхневих шарів шкіри, унаслідок чого утворюються пухирі, наповнені прозорою рідиною з жовтуватим відтінком, шкіра навкруг синюшна з тем­но-червоними й фіолетовими плямами.

IIIступінь характеризується змертвінням шкіри і глибше розміщених м'яких тканин, пухирі наповнені кров'янистою рідиною. Загоєння відбувається повільно, після відшарування тка­нин, з утворенням ран і рубців.

При IV ступені м'які тканини і кістки повністю мертвіють. Після появи демаркаційної лінії виразніше проявляються межі змертвіння. Відбувається поступова муміфікація змертвілих тка­нин з наступним їх відшаруванням.

Першу медичну допомогу надають на місці травми. Відморо­жену ділянку розтирають сухою долонею або долонею, змоченою спиртом, до появи рожевого кольору шкіри й відновлення чутли­вості, а потім накладають асептичну пов'язку. Потерпілого уку­тують одягом і заносять у тепле приміщення, дають гарячий чай, каву, алкоголь. При потребі роблять штучну вентиляцію легень. Обидві кінцівки (відморожену і здорову) поступово зігрівають, протягом 40—60 хв. у ванні з повільним підвищенням температу­ри від 20 до 40°С. Одночасно роблять масаж відморожених ді­лянок від периферії до центру. Після потепління і почервоніння кінцівок уражені ділянки шкіри змазують етиловим спиртом: або 5% спиртовим розчином йоду і накладають асептичну по­в'язку.

Забороняється відморожені ділянки розтирати снігом, щоб запобігти ушкодженню шкірних покривів кристалами льоду та інфікуванню відмороженої ділянки, або опускати в гарячу воду.

 


Читайте також:

  1. Адресна соціальна допомога
  2. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
  3. В Харкові відбулася перша персональна виставка творів художника, на якій було виставлено 120 творів.
  4. Взаємне положення площин. Перша позиційна задача
  5. Види кровотеч і перша допомога
  6. Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
  7. Вихідна допомога
  8. Державна допомога сім'ям з дітьми
  9. Державна соціальна допомога
  10. ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ТА ОТРУЄННЯХ
  11. Долікарська допомога при різних видах ушкоджень
  12. Долікарська допомога при термічних впливах




Переглядів: 1633

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Перша медична допомога при асфіксії | Перша медична допомога при опіках

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.