Перша медична допомога при асфіксії

Асфіксія може виникнути при здавлюванні трахеї або гортані, попаданні сторонніх тіл, аспірації слизу, крові, при западанні язика. Клінічна смерть настає протягом 2—3 хв. Допомога полягає у швидкому очищенні ротоглотки від блювотних мас, крові, землі, сторонніх тіл. Для цього треба відкрити рот і не дати йому зімкнутися, поклавши між щелепами скручену носову хусточку, бинт, потім два пальці обмотати хусточкою або іншою матерією і усунути сторонні тіла. При западанні язика потрібно покласти потерпілого на бік з опущеною головою або на живіт і повернути голову, на бік. Якщо після звільнення дихальних шляхів від сторонніх тіл дихання не відновилося, слід негайно приступити до проведення штучної вентиляції легень, а якщо виникає потреба — до закритого масажу серця.

Штучну вентиляцію легень способом «рот до рота» проводять так:

- кладуть потерпілого на спину з закинутою назад головою;

- підкладають під лопатки валик з одягу;

- рот потерпілого накривають хусточкою або іншою тканиною;

- ліву руку підкладають під шию, великим і вказівним пальцями правої руки затискають носові ходи потерпілому;

- роблять глибокий вдих і видихають у рот.

Такі видихи треба проводити з частотою не більше 14—16 разів за 1 хв. Якщо дихання проводять способом «рот до носа», то потерпілого кладуть так, як і першому випадку, тільки лівою рукою щільно закривають щелепу, а праву руку кладуть на його чоло. Видих проводять у ніс з частотою 14—16 разів за 1 хвилину.

Якщо потерпілий знаходиться у зоні радіаційного або хімічного зараження, то штучну вентиляцію легень проводять у протигазі за методом Каллістова таким чином:

- кладуть потерпілого на живіт, повернувши голову на бік;

- через лопатки та пахвові западини проводить ремінь, утворюючи петлю на кінцях ключиці;

- той, хто надає допомогу, стає у головах потерпілого, розставивши ноги;

- піднімає за лямки тулуб від землі (вдих);

- поволі опускає його на землю (видих).

Частота піднімань і опускань 14—16 разів за 1 хв.

При потребі проводять закритий масаж серця.Для цього хворого кладуть спиною на тверду основу. Той, хто надає допомогу, кладе долоні обох рук, одну на одну, на нижній відділ грудини потерпілого і робить енергійні поштовхоподібні надавлювання з частотою до 60 разів за 1 хв. При надавлюванні грудина повинна прогинатися до хребта на 4—5 см, серце при цьому здавлюється, кров з нього виштовхується в аорту й легеневі вени (систола), при відсутності здавлювання серце заповнюється кров'ю (діастола).

Грудним дітям здавлювання треба проводити кінчиком пальця на рівні середньої третини грудини. У дітей 9—10 років закритий масаж серця можна робити однією рукою.

Перша допомога при електротравмах

Електротравми виникають унаслідок дії на органи і тканина електричного струму великої сили або напруги. При враженні струмами великої напруги найперше спиняється дихання, а потім серце; настає клінічна смерть, що триває при електротравмі до 8—10 хв. Унаслідок дії на організм і тканини електричного струму виникають загальні й місцеві симптоми.

Загальні симптоми проявляються в результаті враження центральної нервової системи і характеризуються різним ступенем порушення дихання й серцево-судинної діяльності та підвищенням тонусу мускулатури. Потерпілий не може самостійно відірватися від джерела струму. При важкій електротравмі людина втрачає свідомість, у неї спиняється дихання й серцева діяльність, настає смерть від паралічу серця. Іноді спостерігається так звана «уявна смерть», коли настає глибоке пригнічення функції нервової системи, дихання й серцевої діяльності, пульс на сонних артеріях та дихання відсутні, але збережене серцебиття.

При враженні блискавкою виникають червонуваті смуги деревоподібної форми. Місцеві зміни характеризуються появою так званих електроміток у вигляді жовто-бурих плям.

Місцеві симптоми — це глибокі кратероподібні опіки й тяжкі враження тканин, при стиканні з вольтовою дугою — обвуглювання. Для електротравм характерна відсутність гіперемії шкіри і больових відчуттів.

Першу медичну допомогу при електротравмах надають таким чином:

1. Негайно припиняють дію електричного струму (вимкнути струм, відвести проводи тощо);

2. Потерпілого треба покласти на сухе місце на спину і створити повний спокій, незалежно від стану, в якому він перебуває;

3. При відсутності дихання проводять штучну вентиляцію легень і дають вдихати 0,5% розчин аміаку; при відсутності серцевої діяльності роблять непрямий масаж серця. Це слід проводити до повного відновлення самостійного дихання, серцевої діяльності або появи ознак смерті;

4. На місця опіків («знаки струму») кладуть первинну асептичну пов'язку;

5. Терміново відправляють потерпілого на ношах до лікувального закладу (рис.10, 11).

Рис. 10. Перша допомога при враженні електричним струмом:

а — припинення дії електричного струму;

б — висунення нижньої щелепи вверх; в — очищення верхніх дихальних шляхів.

Рис. 11. Штучна вентиляція легень і закритий масаж серця:

а — за допомогою S-подібного повітровода Сафара; б — за допомогою мішка «Амбу»; в — штучна вентиляція легень і закритий масаж серця проводять дві особи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Способи зупинки кровотечі	\|	Перша медична допомога при утопленні та повішанні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.131 сек.