• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІІ. Притекстовий етап

Наприклад: Щоб активізувати розумову активність під час слухання можна запропонувати таке завдання: Listen to the story and be ready to answer this question: Do you really think the poor woman was clever? What makes you think so?

Yesterday I received a letter from my brother. Look! There is a stamp on it. (вказує на марку). But do you know that before 1840 there were no stamps. If somebody received a letter he paid for it. Really he paid a lot of money! (перевіряє розуміння слова paid). Now you are going to listen to a very interesting story/ It’s about a woman who was very poor. Yes, she was very, very poor! (перевіряє розуміння слова poor). So one day she received a letter. Yes she received a letter from her brother (перевіряє розуміння слова received).But she couldn’t pay for it. Now listen to the story and see what happened.

І. Дотекстовий етап

ЕТАПИ РОБОТИ НАД АУДІОТЕКСТОМ ТА КОНТРОЛЬ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КОМПЕТЕНЦІЇ В АУДІЮВАННІ.

Матеріальною основою аудіювання є аудіотекст. Як і всякий текст, він має свою композицію, структуру і смислову організацію. На відміну від письмового тексту він інтонаційно оформлений, а його відтворення зумов­люється відповідним темпом, однократністю та необоротністю сприйняття, контактністю комунікантів і спрямованістю спілкування, яке підтримується паралінгвальними засобами. В середній школі використовуються в основному два види аудіотекстів:

• описові тексти(містять сукупність фактів, які об'єдна­ні загальною темою (побут, культура, історія країни, мова якої вивчається);

• фабульні тексти (оповідання, казка тощо).

Форма текстів може бути як монологічна, так і діалогічна.

Перед початком аудіювання вчителю потрібно підібрати відповідний текст. Бажано, щоб він співвідносився з розмовною темою, хоча ця умова не є обов’язковою. Важливо щоб текст за мовним наповненням був доступним для учнів. Основною вимогою до змістуаудіотекстів є:

• інформативність;

• цікава фабула;

• автен­тичність;

• доступність за змістом та мовним складом;

• короткими за тривалістю звучання;

• монотематичними.

Згідно з програмою у тексті для аудіювання, починаючи з другого року навчання має бути 1-2% незнайомих слів, про значення яких учні можуть здогадатися самостійно.

Існує три етапи роботи з текстом для аудіювання:дотекстовий, притекстовий і післятекстовий.

Схема 7.6. Етапи роботи з текстом для аудіювання

1. Зняття мовних і/або смислових труднощів тексту (рецептивні вправи, хорове опрацювання нових слів і словосполучень, які зустрічаються в тексті, пояснення їх значення і запис на дошці. Якщо незнайомих слів багато, то слід виділити лише ключові).

2. Уведення в контекст повідомлення (здійснюється у формі вступної бесіди з метою спрямування уваги учнів на розуміння тексту, наприклад вчитель називає деякі факти із життя автора тексту, або називає проблему, яка розглядається в тексті. Можна запитати в учнів, що їх відомо з цієї проблеми).

Наприклад: Вступну бесіду перед аудіюванням англійського оповідання “An Adress without a Letter” можна організувати у такий спосіб. Ключові слова цього оповідання: stamp, receive, poor, pay. Незалежно від того, чи знають їх учні, учителю варто пересвідчитись, що ці ключові слова є зрозумілими для всіх. Учитель може показати учням лист у конверті і сказати:

3. Формулювання комунікативної установки на аудіювання тексту(комунікативна установка – це інструкція, що містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації. Таке завдання організує процес мислення учня, його увагу і стимулює запам’ятовування у процесі слухання. Психологи свідчать, що правильна і точна ін може підвищити ефективність сприймання на 25%).

Ці запитання вчитель записує на дошці і переконується, що всі учні їх розуміють.

4. Аудіювання тексту(текст озвучує учитель або диктор)

Учні прослуховують текст в аудіозаписі один раз,після чого вчитель перевіряє, чи можуть вони відповісти на поставлене запитання. Тривалість звучаннявизначається обсягом аудіотексту. Обсяг тексту - обов'яз­ковий нормативний параметр аудіювання для кожного класу: для початкового ступеня навчання - 1 хви­лина, для середнього - 2-3 хвилини, для старшого - 3-5 хвилин. Навчання аудію­вання необхідно починати з текстів невеликої тривалості звучання і поступово її збільшувати. Проте прагнути до збільшення обсягу аудіотексту недоцільно.

Переглядів: 1966