Згідно зі ст. 194. ЦК цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:
· пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;
· боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання;
· похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових і (або) товарних ресурсів;
· товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, указаним у цих документах.
Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів.
Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.
Цінні папери можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону.
Суб’єкт господарювання має право випускати власні цінні папери, реалізовувати їх громадянам і юридичним особам, а також придбавати цінні папери інших суб’єктів. Види цінних паперів, умови і порядок їх випуску, реалізації та придбання суб’єктами господарювання встановлюються ЦК та іншими законами.