Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням

Правова регламентація укладання господарських договорів за державним замовленням здійснюється згідно зі ст. 183 ГК та положеннями Закону України «Про здійснення державних закупівель». Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII-1 ЗУ «Про здійснення державних закупівель», у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов’язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Державне замовлення опосередковується шляхом укладання відповідних договорів – державних контрактів.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ГК державний контракт – це договір, укладений державним замовником від імені держави із суб’єктом господарювання — виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов’язання сторін і регулюються їх господарські відносини.

Ознаки державних контрактів:

● мають особливий суб’єктний склад. Сторонами виступають:

● державні замовники– Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи – головні розпорядники коштів державного бюджету;

● виконавці державного замовлення– суб’єкти господарювання усіх форм власності (резиденти або нерезиденти), які виготовляють чи поставляють товари (роботи, послуги) для задоволення пріоритетних державних потреб;

● характерним є поєднання публічних та приватних інтересів сторін.

Основною метою для замовника є виконання державних замовлень для задоволення публічних інтересів, а для виконавця – своїх власних приватних інтересів (як варіант отримання прибутку);

· держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов’язаннями державних замовників;

· є плановими та вертикальними договорами, що передбачають можливість порушення принципу договірної свободи і обов’язковість укладання державного контракту;

· укладаються у формі єдиного документа (повна письмова форма), підписаного сторонами і скріпленого печатками;

· скорочена письмова форма державного контрактудля використання заборонена;

· укладення державного контракту за державним замовленням з підприємствами, для яких він є обов'язковим, здійснюється в загальному порядку, передбаченому ст. 181 ГК, в інших випадках, як правило, шляхом використання конкурентних способів (торгів, конкурсів, двоступеневих торгів, запиту цінових пропозицій тощо);

· ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену ГК та іншими законами;

· спори, пов’язані з укладенням договору за державним замовленням, у тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку;

· виконавець державного замовлення звільняється від обов’язку укладення державного контракту на умовах, визначених державним замовленням,у разі визнання в судовому порядку державного замовлення недійсним.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порівняльна характеристика попереднього договору та протоколу про наміри	\|	Особливості укладання господарських договорів за рішенням суду

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.