Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Графове визначення моделі взаємодії об'єктів

Одним з умов побудови моделі взаємодій об'єктів є визначення типів взаємодій об'єктів ОМ між собою в залежності від локального або віддаленого розташування об'єктів щодо один одного і розподіленого середовища. Для перетворення ОМ до моделі взаємодії для кожної вершини графу додається нова додаткова вершина-віддалена, що розташовується на такому більш нижньому рівні ієрархії гілки графу і виконуючої функції взаємозв'язку об'єктів (stub-інтерфейс). Це перетворення призводить до розширеного графа розподілу віддалених об'єктів по мережі U = {W, L}, що взаємодіють.

L – множина дуг-зв'язків віддалених об'єктів;

W = {V' , I} – множина вершин, що включає підмножину = {v1¢, v2¢, ... , vr¢}, r Î k підмножині віддалених об'єктів, розподілених по різних вузлах мережі, і I ={ i1, i2 ,... , ir } – множина об'єктів інтерфейсів для вершин множини V¢, кожний елемент якого визначає інтерфейс stubj = [ vj , b (vj), sp ( vj )], що складається з елементів:

vj Î V¢, що розташований у деякому вузлі розподіленого застосування і містить опис зовнішніх змінних, що забезпечують взаємодію між об'єктами множини V';

b(vj) – оператори передачі повідомлень віддаленій вершині, що визначені на множині зовнішніх змінних EX, розподілених змінних R(Vj¢) або змінних інтерфейсу b (vj¢) = EX È R;

sp ( vj) – специфікація інтерфейсу об'єкта – stub, визначена на множині EX È R і задає поводження вершини Vj¢ при посилці повідомлення в мережу.

Stub-інтерфейс j-об'єкта включає: опис усіх змінних, що розташовуються між даним об'єктом і тими об'єктами, із якими він взаємодіє за допомогою протоколів мережного середовища; декларацію початкових значень розподілених змінних; тіло інтерфейсу b(vj ), що містить оператори викликів віддалених об'єктів, еквівалентних операторам передачі повідомлень по мережі й описаних на множині зовнішніх, рrivate і інтерфейсних змінних; специфікацію об'єкта sp (vj) у виді формульного визначення розподілених ітерфейсних змінних, що задають поводження об'єкта при передачі повідомлень по мережі.

Властивість віддаленності розподілу об'єктів, а також пов'язаних із ними stub-інтерфейсів відзначається в графі W забарвленням цих вершин (рис.2.3).

Рисунок 2.3. Приклад розподіленого графу

 

Граф із виділеними (розфарбованими) віддаленими і інтерфейсними вершинами U = {W, L} будемо вважати розподіленим, а шлях між взаємодіючими об'єктами, у котрому хоча б один з об'єктів є віддаленим – розподіленою схемою (m,п) взаємодії пари об'єктів ( Oi, O¢i ) і (i , Oj ).

У загальному випадку (m,n) – число вхідних і вихідних параметрів повідомлень об'єктів O;

ПрО = (О1, О2, ... , Ок) – об'єкти схеми, Oi = < Wi , G> , Wi = (Hi , Ei , h0 , ei ) – орієнтований підграф, у котрому Нi , Еi – вершини і дуги, h0 – початкова вершина, ei – заключна. Підграф повинний задовольняти таким умовам:

1) у вершину h0 – не ведуть ніякі дуги;

2) із вершини ei – не ведуть ніякі дуги;

3) Hi \ {ei } = Hic È Hid, Hic ÇHid = Æ кожна цільова вершина Hic об’єднується з інший інтерфейсною вершиною Hi d дугою, яка належить множині Е.

Для hÎ Hic існує єдина дуга (h, h¢)Î Ei із початком у вершині h, для h¢<hi існує дві дуги в множині Е – (h, h¢). Множина Wi = ( Wic , Wid) задовольняє умовам:

(1) для будь-якої вершини h Î Hid такий, що Wid ( h ) = si (vi) у множині повинні існувати ребра (lj, li ) і (li, lj) відповідно;

(2) для будь-якої вершини h¢ Î Hjd , j = 1,k виконується

Wjd( h ) = il( vi ) при l £ m , il Î I

Wjd( h ) = ol (vi ) при l £ n,. ol Î O.

(3) для будь-якої вершини h¢ Î Hj¢d і h¢¢ Î Hj¢¢ d, J¢ ¹ J¢¢

W j¢d ( h¢ ) Î{ il , ( v¢) , ol¢ (v¢)},

Wj¢ d (h¢¢ ) Î { i l¢¢ (v¢), ol¢¢ ( v¢¢) } , l¢ ¹ l¢¢.

На змістовному рівні множина V¢ являє собою набір методів реалізації віддалених об'єктів, для кожного з них існує елемент множини I , що визначає stub – інтерфейс. Кожний метод реалізації об'єкта задається графом управління, вершини якого розпадаються на вершини розгалуження і перетворення, яким співтавляються оператори передачі повідомлень, що забезпечують зв'язок між об'єктами графа розподілу W. Умова (3) означає, що передача повідомлення призначена тільки одному об'єкту розподілу.

Окремим випадком розподіленої схеми є послідовна (m,n) – схема, для якої в множині Wi немає віддалених об'єктів. Така схема відповідає локальній програмі клієнта і відображає традиційну схему програм.

 




Переглядів: 774

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Графове подання ПС і СПС | Типи зв’язків об’єктів у графової моделі ПрО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.