Література

гапов В. М. Введение в дефектологию с основами нейро- и

втопсихологии / В. М. Астапов. - М. : Международная

едагогическая академия, 1994. — 216 с. лберт К. Аутизм. Медицинское и педагогическое воздействие К. Гилберт, Т. Питере. - М. : ВЛАДОС, 2005. - 144 с

їаксимова Н. Ю. Основи дитячої патопсихології / Ю. Максимова, К Л. Мілютіна, В. М. Піскун. К. '

Іерун,1996. - 464 с.

И5

Модуль Ц Іісихиюго-тьедагоатшхаракпщпісггшждпгіейзгюруше^

4. Мурашова Е. В. Дети-"тюфяки" и дети-"катастрофы": гино-динамический и гипердинамический синдром / Е. В. Мура шова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2005. - 176с.

5 Никольская О. С. Аутичныйребенок О. С. Никольская, Е. Р. Ба енская, М. М. Либлинг. — М. : Теревинф, 2000. — 336 с.

6. Политика О. И. Дети с синдромом дефицита внимания и гипе-
рактивностю / О. И. Политика. — Спб. : Речь, 2005. — 208 с

7. Семаго Н. Я. Проблемные дети : основы диагностиче
ской и коррекционной работы психолога / Н Я. Семаго,
М. М. Семаго. - М. : АРКТЙ, 2006. - 208 с.

8. Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррек
ция / В. В. Лебединский, О. С. Никольская, Е. Р. Баенская,
М. М. Либлинг. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1990. — 197 с.

1. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями емоційно-вольової сфери

Відмінність порушень емоційно-вольової сфери від інших вад психофізичного розвитку

Порушення емоційно-вольової сфери це вид дизонтогене-зу, який вирізняється від інших видів порушень психофізичного розвитку як з наукової, так і з практичної точки зору.

По-перше, вади емоційно-вольової сфери, як ніякий інший вид порушення досліджується не лише з позицій корекційної пе дагогіки і психопатології, а йз позицій загальної педагогіки, вікової, педагогічної, соціальної та практичної психології. При цьому кожна галузь, описуючи ті ж самі явища поведінки та переживань дитини, користується різним категоріальним апаратом, трактує їхню сутність по-різному (наприклад, розуміння сутності раннього дитячого аутизму, затримки психічного розвитку відрізняється у медицині, педагогіці, психології, а таке явище в поведінці дитини як розгальмованість, нездатність до самоконтролю має різні назви — "мінімальна мозкова дисфункція", "синдром гіперактивності ■? дефіцитом уваги", "імпульсивність поведінки", "порушення ди наміки нервових процесів" тощо). Попри те, в самій дефектоло гії відсутня єдність поглядів щодо класифікації видів порушень емоційно-вольової сфери та їх місця серед інших нозологій. Так. за нейропсихологічною класифікацією А В. Семенович діти < вадами емоційно-вольової сфери відносяться до двох і рун. функ

*•■.* розвитку та особливості роботи j нилш в цмовах корскцшнаі та тк/иозивпсп освіти

Г< ціональна несформованість ирефорнтальних (лобних) відділів

головного мозку, функціональна дефіцитарність підкіркових

. утворень (базальних ядер); за класифікацією Г. Н Коберника,

f_f В. М. Синьова (1984) — до трьох: діти з астенічними, реактив-

*>ними станами та конфліктними переживаннями; діти з психопа-

хоподібними формами поведінки; діти з початковими проявами

_ti психічних захворювань (епілепсія, шизофренія). В. А. Лапшин,

і Б- П. Пузанов об'єднують вади емоційно-вольової сфери в одну

іїрупу під назвою — діти зі спотвореним (дисгармонійним роз-

івитком). За В. В. Лебединським існує дві групи: викривлений

'.розвиток; дисгармонійний розвиток.

За сучасною класифікацією Н. Я. Семаго, М. М. Семаго, є відображенням розвитку ідей В. В. Лебединського, виді-;.«яються такі види розладів емоційно-вольової сфери:

недостатній розвиток — парціальна несформованість вищих психічних функцій з переважанням недостатності регуляторного компоненту;

асинхронний дисгармонічний розвиток екстрапунітивного, інтрапунітивного та аптичного типів;

асинхронний викривлений розвиток — спотворення розвитку переважно емоційно-вольової сфери.

По-друге, при вивченні емоційно-вольових розладів важ-рю виділити чітку межу між нормою і патологією не лише на актичному, а й на теоретичному рівні, оскільки ті ж самі по-едінкові явища можуть розглядатися як вікові особливості, як гасовий прояв, зумовлений конкретною ситуацією, як від-нення в емоційно-вольовій сфері, як якість характеру, як ін-^альна особливість (наприклад, негативізм, тривожність, сивність, імпульсивність, некомунікабульність і т.п.). При залежно від соціальних впливів тимчасовий прояв у по-|інці дитини може перетворитись і на якість характеру, і на ологію і, навпаки, перші паростки відхилень в емоційно-овій сфері за належного ставлення з боку оточення з часом эються або трансформуються в індивідуальну особливість адаптивної норми.

По-третє, на відміну від етіології інших нозологій, провід-І чинником формування порушень емоційно-вольової сфери пають несприятливі соціальні умови.

і По-четверте, у дітей з вадами інтелекту та сенсомоторики рігаються порушення емоційно-вольової сфери вторинного еру, як реакція на формування комплексу неповноцінності

Модуль И Психхуюго-пвдагоггчна характеристика дітей з порушеннями >ы~шхфличц, ^ _t

З іншого боку недостатність емоційно-вольової сфери неіаіивц₀позначається на розвитку інтелекту та успішності навчання

По-п'яте, для дітей з вадами емоційно-вольової сфери ц_еіснує спеціальних освітніх закладів. Діти з відхиленнями _вемоційно-вольовій сфері зі збереженим інтелектом перебувають у масових освітніх установах, оскільки до основних умов оптн-мізації їхнього розвитку і корекції відхилень є спілкування з однолітками з нормальним психофізичним розвитком, заняття з психологом, емпатичне ставлення педагога, бажання батьків забезпечити своїй дитині сприятливі умови.

По-шосте, у практиці спостерігається виразна дисоціація між потенційними можливостями оптимізації психічного розвитку таких дітей і реальними досягненнями. Педагоги часто сприймають дезадаптивну поведінку вихованця як прояв неслухняності, педагогічною занедбаності, сприяють формуванню негативного ставлення до нього однокласників, чим ще більше посилюють дезадаптацію, часом прагнуть позбутися незручного учня, радячи батькам перевести його до іншого закладу, у відповідь батьки докладають значних зусиль до того, щоб втиснути своїх "особливих" дітей у рамки "норми", що зазвичай призводить лише до загострення проблеми і формування негативних особистісних новоутворень, появи схильності до девіантної поведінки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 2.7	\|	Характеристика різних видів порушень емоційно-вольової сфери

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.