Зрозуміло, що для реалізації соціальних послуг необхідні реальні кошти. Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої державної або недержавної структури, систему фінансування.
Фінансування Фонду здійснюється переважно за рахунок внесків роботодавців:
- для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва;
- для бюджетних установ та організацій – з асигнувань, що виділені на їх утримання.
Працівники не несуть ніяких витрат, пов’язаних зі страхуванням від нещасних випадків. Але кошти Фонду не включаються до складу місцевих бюджетів і використовуються виключно за призначенням.
Порядок розрахунків суми страхового внеску для кожного підприємства знайшли своє відображення у Законі України "Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272-ІІІ від 22.02.2001 р.Основними принципами відрахувань з балансу промислових підприємств є принципи диференціації та поетапності.
Відповідно до них, по-перше, здійснюється розподіл галезей економіки (видів трудової діяльності) за умовними класами професійного розвитку виробництва. Визначено 67 таких класів, за якими встановлені так звані страхові тарифи.
По-друге, робочі органи виконавчої дирекції Фонду на кожному підприємстві, ураховуючи рівень травматизму, професійної захворюваності та стан охорони праці, визначають знижку з галузевого тарифу (у разі хорошого стану охорони праці) або надбавкудо галузевого тарифу (у разі поганого стану охорони праці). Такий підхід дуже ефективний для поліпшення умов та безпеки праці на підприємствах. Роботодавцю не вигідно порушувати існуючі вимоги з охорони праці.
За діяльністю Фонду здійснюється безпосередній контроль як наглядовою радою, що складається з представників держави, застрахованих працівників і роботодавців, так і уповноваженими органами виконавчої влади, роботою яких керує Кабінет Міністрів України.