МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Газонебезпечні роботиЗгідно з «Тииовой инструкцией по организации безопасного проведення газооиасньїх работ» до газонебезпечних робіт відносяться роботи пов'язані з оглядом, очищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікацій, роботи всередині ємностей (апаратів, барабанів котлів, теплообмінників, печей, реакторів, резервуарів, цистерн, іншого подібного обладнання, колекторів, цистерн, тунелів, колодязів, приямків і т. ін.), при виконанні яких має місце або не виключена можливість виділення в робочу зону речовин, що може призвести до вибуху, пожежі, шкідливої дії па організм людини, до небезпечного зниження вмісту кисню в робочій зоні (менше 20% об'ємних). Особливістю газонебезпечних робіт є те, що опинившись за нечіткого дотримання вимог безпеки у загазоване середовище, працівник може раптово втрачати свідомість. В таких ситуаціях зазвичай поспішні, невмілі та з порушеннями вимог безпеки дії по спасінню потерпілого нерідко закінчуються груповими смертельними нещасними випадками, а самі рятувальники опиняються в положенні потерпілого. Тому газонебезпечні роботи повинні проводитись тільки у випадках, коли їх неможливо виконати без участі людини, а на підприємстві мають здійснюватись систематичні заходи щодо скорочення кількості газонебезпечних робіт. За вимогами безпеки газонебезпечні роботи поділяються на такі, що виконуються: за нарядами-допусками; без оформлення нарядів-допусків але з обов'язковою реєстрацією в спеціальному журналі; у зв'язку з ліквідацією або локалізацією можливих аварійних ситуацій і аварій. Перелік таких робіт, можливі шкідливі і небезпечні чинники, категорії виконавців та основні заходи безпеки, затверджуються наказом по підприємству. До виконання газонебезпечних робіт допускаються особи віком не менше 18 років, які пройшли в установленому порядку медичний огляд, навчання і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт, користування засобами захисту та надання першої допомоги потерпілим. Особи, що залучаються до газонебезпечних робіт, виконання яких потребує застосування ізолюючих апаратів захисту органів дихання, повинні пройти спеціальне навчання. Газонебезпечні роботи, що виконуються за нарядами-допусками або реєстрацією в журналі обліку, включають два етапи: • підготовка об'єкту до проведення газонебезпечної роботи; • безпосереднє проведення газонебезпечної роботи. Особи відповідальні за підготовку і проведення газонебезпечних робіт призначаються розпорядженням керівника відповідального структурного підрозділу підприємства або керівника самого підприємства. Контроль за організацією газонебезпечних робіт здійснюють газо-рятувальна служба і служба охорони праці підприємства відповідно до своїх функцій. Порядок оформлення документації на проведення газонебезпечних робіт регламентуються зазначеною вище «Типовой инструкцией...»
При підготовці об'єкта до проведення газонебезпечних робіт здійснюється весь комплекс підготовчих заходів, передбачених нарядом-допуском і відповідними інструкціями - технологічними і з охорони праці в тому числі: необхідні відключення обладнання від технологічних комплексів, зняття тиску, видалення шкідливих і вибухонебезпечних продуктів, виключення можливих джерел іскроутворення, позначення або огородження можливих газонебезпечних зон, виставлення постів, відключення видимим розривом електропроводів рухомих механізмів, відділення електроприводів від цих механізмів, вивішування плакатів безпеки тощо. Перед початком виконання газонебезпечної роботи необхідно: ♦ провести лабораторний чи експрес-аналіз стану повітряного сере ♦ перевірити наявність і придатність засобів захисту працюючих, ♦ провести інструктаж і перевірити знання виконавців газонебез Виконувати газонебезпечні роботи необхідно бригадою у складі не менше 2-х осіб, забезпечених необхідними засобами захисту, спецодягом, спецвзуттям, інструментами тощо. Безпосередньо перед допуском до роботи відповідальний за безпечне її виконання опитує кожного виконавця про самопочуття і повідомляє про готовність починати роботу служби газорятувальну і охорони праці. Без згоди цих служб починати газонебезпечні роботи забороняється. Входити до газонебезпечної зони можливо тільки з дозволу відповідального за безпечне виконання робіт і у відповідних засобах захисту. Газонебезпечні роботи, пов'язані з можливим виділенням вибухонебезпечних речовин, повинні виконуватись із застосуванням інструментів, пристроїв, спецодягу і спецвзуття, використання яких не призводить до утворення іскор. Засоби індивідуального захисту органів дихання і тривалість роботи в них повинні відповідати стандартам і технічним умовам. Зокрема термін разового перебування працюючого у шланговому протигазі визначається нарядом-допуском але не повинен перевищувати ЗО хвилин. При виконанні робіт в технологічних ємностях, останні повинні бути звільнені від речовин, що в них знаходились, відключені від діючого обладнання і систем трубопроводів за допомогою стандартних заглушок і залежно від властивостей продуктів, що в них знаходились, промиті, пропарені гострою парою, продуті інертним газом чи чистим повітрям. Нагріті ємності перед спуском у них людей мають бути охолоджені до температури не більше 30°С. За необхідності проведення таких робіт при більш високих температурах вживаються додаткові заходи - обдув свіжим повітрям, спецодягом, обмеження терміну перебування в ємності і т. п. Для виконання робіт всередині ємностей призначається бригада у складі не менше двох осіб - працюючий і спостерігаючий. Якщо для виконання робіт в ємності необхідне одночасне перебування більше однієї особи, то на кожного працюючого повинно бути не менш одного спостерігаю чого. Під час проведення робіт всередині ємності спостерігаючий повинен знаходитися біля отвору ємності у такому ж спорядженні, що і працюючий і мати біля себе ізолюючий протигаз, підготовлений до використання. При відсутності зорового зв'язку між працюючим і спостерігаючим повинна бути встановлена система зв'язку між ними за допомогою сигнально-рятувальної вірьовки, тощо. Перед спуском працівника в ємність на нього необхідне одіти рятувальний пояс з сигнально-рятувальною вірьовкою, а за потреби інші засоби захисту, у тому числі і органів дихання. Для захисту органів дихання працюючих всередині ємності повинні використовуватись шлангові або киснево-ізолюючі протигази або повітряні ізолюючі апарати. Робота всередині ємності без засобів захисту органів дихання може бути дозволена керівництвом підприємства за умови, що концентрація парів і газів не перевищує ГДК, а об'ємний вміст кисню в повітрі не менше 20%. Заходи забезпечення безпеки працівників всередині без засобів захисту органів дихання повинні передбачати: • постійну подачу свіжого повітря у ємність; • постійний контроль стану повітряного середовища у ємності; • наявність у кожного працюючого і спостерігаючого шлангового • наявності у кожного працюючого в ємності рятувального пояса і Якщо в діях працюючого всередині ємності спостерігаються відхилення від звичайної поведінки (млявість, спроби зняти маску протигаза) роботу слід негайно припинити, а працівника з ємності евакуювати. Після закінчення робіт всередині ємності відповідальний за їх виконання перед закриттям люків повинен особисто переконатися у відсутності в ємності людей, інструменту та сторонніх предметів і зробити про це до наряду-допуску.
Проведення робіт в колодязях, каналізаційних мережах, тунелях і подібних спорудах необхідно погоджувати з керівниками об'єктів, технологічно зв'язаних з перерахованими спорудами. На період виконання робіт відкриті люки колодязів мають бути огороджені, а в нічні години - освічені. Робота всередині колодязів, колекторів, у тунелях і траншеях без засобів захисту органів дихання забороняється. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ Догл. 3.1 і. Загальні шляхи забезпечення безпеки виробничого обладнання. 2. Вимоги безпеки щодо конструкційних матеріалів, небезпечних 3. Основні заходи щодо впливу виробничого обладнання на 4. Конструкція робочого місця, органів управління, засобів відоб 5. Вимоги безпеки до системи управління виробничим обладнан 6. Які засоби захисту повинні передбачатися в конструкції вироб 7. Основні вимоги безпуки до технологічних процесів. 8. Виробничі будівлі для реалізації технологічних процесів та роз 9. Вимоги безпеки до виробничого персоналу з урахуванням осо Догл. 3.2 1. Вимоги безпеки до проектування, виготовлення, монтажу, 2. Контроль якості елементів і зварних з'єднань посудин, що пра 3. Гідравлічні випробування посудин, що працюють під тиском. 4. Арматура, контрольно-вимірювальні і запобіжні пристрої посу
5. Розміщення посудин, що працюють під тиском. 6. Реєстрація і технічне опосвідчення посудин, що працюють під 7. Пуск в експлуатацію і організація безпечної експлуатації посу 8. Вимоги щодо безпечної експлуатації балонів для стиснутих і зрі 9. Технічне опосвідчення балонів — первинне і періодичне.
10. Заповнення балонів і допустиме їх опорожнення як чинники 11. Вимоги безпеки до проектування, виготовлення, монтажу, ре 12. Конструкція і розміщення парових і водогрійних котлів. 13. Вимоги безпеки до арматури, коптрольно-вимірювальних і 14.Контроль якості при виготовленні парових і водогрійних котлів. 15.Вимоги безпеки до будівель для розміщення парових і водо 16.Реєстрація і технічне опосвідчення парових і водогрійних котлів. 17.Організація безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів. 18.Запобіжні клапани парових і водогрійних котлів, типи, перевір До гл. 3.3 19. Небезпечні чинники, пов'язані з використанням засобів кріо 20. Захист від опіків та обморожувань при експлуатації засобів 21. Засоби захисту від термічних деформацій та перевищення 22. Вимоги безпеки до очищення засобів кріогенної техніки при їх До гл. 3.4 1. Загальні вимоги безпеки до організації вантажно-розвантажу 2. Вимоги безпеки до проектування, виготовлення, монтажу та 3. Попередні, приймальні та приймально-здавальні випробування
4. Прилади та пристрої безпеки вантажопідіймальних кранів з 5. Загальні вимоги безпеки до канатів вантажопідіймальних кранів 6. Вимоги безпеки до знімних пристроїв для захоплювання ван 7. Технічний огляд і реєстрація кранів до пуску в експлуатацію. 8. Технічні огляди вантажопідіймальних кранів до пуску в роботу 9. Реєстрація та пуск в роботу вантажопідіймальних кранів. 10. Організація безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. До гл. 3.5 1.Основні чинні нормативні акти з електробезпеки. 2.Дія електричного струму на організм людини та види електротравм. 3. Які чинники впливають на тяжкість ураження електричним 4. Як визначити категорію приміщень за небезпекою електротравм. 5. Характер розподілу потенціалів на поверхні землі в зоні розті 6. Небезпека ураження людини електричним струмом в мережах, 7. Що небезпечніше і чому: доторкання людини до «здорової фази» 8. Проаналізувати небезпеку ураження людини електричним стру 9. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження людини електрич
10.Перерахувати основні технічні рішення забезпечення електро 11.Застосування понижених напруг, понижуючі і розділяючі транс 12.Вирівнювання потенціалів як засіб забезпечення електробезпеки. 13.Основні заходи попередження електротравм при пошкодженні 14.Захисне заземлення: визначення, принципова схема, дві функції. 15.Електроустановки, які підлягають заземленню. 16.Від чогозалежить ефективність захисного заземлення, допу- стимии опір заземлюючого пристрою залежно від величини напруги, підключеної потужності та режиму нейтралі мережі? 17. Занулення, принципова схема, сфера застосування, заходи 18. Нульовий робочий і нульовий захисний провідник у мережах з 19. Перерахувати обов'язки роботодавців щодо організації безпеч 20. Групи робіт в електроустановках щодо організації їх безпечного
21. Особи, відповідальні за організацію безпечного виконання 22. Категорії робіт в електроустановках щодо небезпеки їх вико 23. Вимоги безпеки до підготовки робочого місця при виконанні 24. Вимоги безпеки до підготовки робочого місця під час виконання 25. Організація безпечного виконання робіт в електроустановках 26. Вимоги безпеки до персоналу, обслуговуючого електроустанов ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ. ЗНАННЯ І УМІННЯ Лабораторні роботи: 1. Дослідження небезпеки ураження електричним струмом у електромережах, ізольованих від землі та з глухо заземленою нейтраллю; 2. Дослідження ефективності захисного заземлення, занулення; 3. Дослідження крокової напруги. Знання: • складові безпечності технологічного процесу; • складові безпечності виробничого обладнання; • загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском; • запобіжні засоби і контрольні прилади систем, що працюють під • технічне опосвідчення систем, що працюють під тиском; • організація безпечного проведення вантажно-розвантажувальних • значення питань електробезпеки; • фактори, що впливають па характер ураження електричним струмом; • порогові значення струму за дією на організм людини; • види електротравм; • причини електротравм; • класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним • системи заходів безпечної експлуатації електроустановок; • засоби попередження електротравм від дотику до струмовідних • захисне заземлення електроустановок, захисне відключення, • електрозахисні засоби, класифікація, перелік; • вимоги до організації безпечного проведення робіт в електроуста • надання першої допомоги при ураженні електричним струмом; • оцінити безпеку технологічного обладнання за окремими чинни • оцінити безпеку виробничих процесів за окремими чинниками; • сформулювати загальні вимоги безпеки до систем, що працюють • вибрати тип запобіжного клапана залежно від умом експлуатації • оцінити відповідність вантажопідіймальних пристроїв вимогам • визначити категорію приміщення за небезпекою ураження елек • вибрати заходи попередження електротравматизму при переході • надати лікарську допомогу при електричних ударах. Розділ 4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА 4.і. Основні поняття та значення пожежної безпеки 4.1.1. Основні термінита визначення Вогонь, що вийшов із-під контролю, здатний викликати значні руйнівні та смертоносні наслідки. До таких проявів вогняної стихії належать пожежі. Пожежа- неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі. Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяються на особливо великі (коли збитки становлять від 10000 і більше розмірів мінімальної заробітної плати), великі (збитки сягають від 1000 до 10000 розмірів мінімальної заробітної плати) та інші. Проте наслідки пожеж не обмежуються суто матеріальними втратами, пов'язаними зі знищенням або пошкодженням основних виробничих та невиробничих фондів, товарно-матеріальних цінностей, особистого майна населення, витратами на ліквідацію пожежі та її наслідків, на компенсацію постраждалим і т. ін. Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні наслідки, які, передусім, пов'язуються з загибеллю і травмуванням людей, а також пошкодженням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності населення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавленням робочих місць тощо. Не слід забувати й про екологічні наслідки пожеж, до яких, у першу чергу, можна віднести забруднення навколишнього середовища продуктами горіння, засобами пожежогасіння та пошкодженими матеріалами, руйнування озонового шару, втрати атмосферою кисню, теплове забруднення, посилення парникового ефекту, тощо. Цілком природно, що існує безпосередня зацікавленість у зниженні вірогідності виникнення пожеж і зменшенні шкоди від них. Досягнення цієї мети є досить актуальним і складним соціально-економічним завданням, вирішенню якого повинні сприяти системи пожежної безпеки. Пожежна безпека об'єкта- етап об'с кта, за яким з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків. Об'єкти повинні мати системи пожежної безпеки, спрямовані на запобігання пожежі, дії на людей та матеріальні цінності небезпечних факторів пожежі, втому числі їх вторинних проявів. До таких факторів, згідно ГОСТ 12.1.004-91, належать: полум'я та іскри; підвищена температура навколишнього середовища; токсичні продукти горіння й термічного розкладу матеріалів, речовин; дим; знижена концентрація кисню. Вторинними проявами небезпечних факторів пожежі вважаються: уламки, частини зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій; радіоактивні та токсичні речовини і матеріали, викинуті із зруйнованих апаратів та установок; електричний струм, пов'язаний з переходом напруги на струмопровідні елементи будівельних конструкцій, апаратів, агрегатів внаслідок пошкодження ізоляції під дією високих температур; небезпечні фактори вибухів, пов'язаних з пожежами; вогнегасні речовини. Читайте також:
|
||||||||
|