• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кримінальна міліція

Кримінальна міліція — складова частина міліції України.'
Правовою основою її функціонування є закони України "Про мі­
ліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про органи і '
служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для'не-''⁶'
повнолітніх"¹, а також кримінальне та кримінально-процесуальне
законодавство, постанова Верховної РаДи України "Про Стан ви­
конання законів і постанов Верховної Ради України з питань
правопорядку і заходи щодо посилення боротьби із злочинні­
стю", укази і розпорядження Президента України (зокрема, роз­
порядження Президента України "Про додаткові заходи щодо'
посилення боротьби із злочинністю Та зміцнення правопорядку в і
Україні" тощо) та постанови і розпорядження Кабінету Міністрів
України, зокрема постанова Кабінету Міністрів України "Про за- >
твердження Положення про дозвільну систему"². На виконання;
вищезазначених нормативно-правових актів МВС видає накази, <
інструкції, положення, настанови, в яких конкретизуються та ак­
туалізуються питання діяльності кримінальної міліції. З питань,-
віднесених до їхньої компетенції, відповідні рішення приймають і
місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі орга-:
ни місцевого самоврядування. _:і

Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року // Відомості Вер­ховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20; Закон України ".Про оператив-но-розщукову діяльність" від 18 лютого 1992 року// Відомості,Верховної Ради України. — 1992. — № 22. - Ст. 304; Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. — 1995. - N° 6. - Ст. 35. ^!

Постанова Верховної Ради України "Про стан виконання законів і поста­
нов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи Щодо посилення
боротьби із злочинністю" від 26 січня 1993 року // Відомості Верховної Ради
України. — 1993. — № 11. — Ст. 87; Розпорядження Президента України "Про
додаткові заходи щодо посилення боротьби із злочинністю та зміцнення пра­
вопорядку в Україні" від 28 вересня 1992 року № 150/92 // Урядовий кур'єр. —
J! — ^ жовтня; Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження
Положення про дозвільну систему" від 12 жовтня 1992 року № 576 - К.: МВС
України, 1996 • ,. .

Розділ III. Правоохоронні органи України

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

Правовий статус, завдання, функції та структура криміналь­ної міліції безпосередньо визначаються Положенням про кримі­нальну міліцію України та шляхом нормативного регулювання функціонування окремих служб, які згідно з чинним законодав­ством входять до її складу. Наприклад, Положенням про Головне управління карного розшуку МВС України, Положенням про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, Поло­женням про діяльність експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України, Настановою по організації та здійсненню органами внутрішніх справ боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсо­рів, а також іншими нормативними актами¹.

Апарати кримінальної міліції є самостійними підрозділами, що входять до структури всіх органів внутрішніх справ — від центрального апарату МВС України, головних управлінь МВС України, Автономної Республіки Крим, міста Києва та Київської області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі і на транспорті до підпорядкованих їм органів внутрішніх справ у районах, містах, районах міст та на транспортних магістралях. Така вертикальна наповненість кримінальної міліції пояснюється тим,'що до її складу входять оперативно-розшукові, оперативно-технічні та інші підрозділи, діяльність яких спрямована на запобігання, припинення та розкриття тяжких злочинів, розшу­кування осіб, які ухиляються від органів дізнання, слідства і су­ду, відбування покарання, пропали безвісти, та інших осіб у ви­падках, передбачених законодавством. Структурна вертикаль підпорядкуваннякримінальної міліції є такою:

Головнеуправління (управління, відділи, відділення на міс­цях) карного розшуку;

¹ Наказ МВС України "Положення про кримінальну міліцію України" від 26 січня 1997 року № 62 - К.: МВС України, 1997; Наказ МВС України "Положення про Головне управління карного розшуку МВС України" від 25 травня 1992 року № 287. — К.: МВС України, 1992; Наказ МВС України "Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю" від 10 серпня 1993 року № 474. - К.: МВС України, 1993; Наказ МВС України "Положення про діяльність експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України" від 9 березня 1992 року № 140. — К..: МВС України, 1992; Наказ МВС України "Настанова по організації та здійсненню органами внутрішніх справ боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психо­тропних речовин та прекурсорів" від 6 червня 1995 року № 365. — К.: МВС України.

Головне управління (управління, відділи, відділення, групи) Державної служби боротьби з економічною злочинністю;

Національне центральне бюро Інтерполу в Україні (на пра­вах Головного управління МВС України, відділення, групи на місцях);

управління (відділи) боротьби з незаконним обігом наркотиків;

управління (відділи) кримінальної міліції у справах неповно­літніх;

— підрозділи карного розшуку, боротьби з економічними
злочинами та кримінальної міліції у справах неповнолітніх орга­
нів внутрішніх справ, підпорядкованих відділу спеціальної мілі­
ції МВС України;

—підрозділи карного розшуку, боротьби зі злочинними пося­ганнями на вантажі;

—служба боротьби з економічною злочинністю та боротьби з незаконним обігом наркотиків органів внутрішніх справ на транспорті;

—підрозділи, які виконують спеціальні завдання зазначених служб: Головне управління (управління, відділи) кримінального розшуку; оперативно-технічне управління (відділи, відділення); відділ (кінологічні центри) організації службового собаківництва, і

Основне завдання кримінальної міліції — боротьба зі злочин­ністю. Заходи, що їх здійснюють при цьому в державі, умовно можна поділити на організаційно-оперативні, аналітичні та запо­біжні. Так, підрозділи кримінальної міліції вносять пропозиції до державної програми боротьби зі злочинністю, аналізують і про­гнозують криміногенну ситуацію (аналітичні заходи); встанов­люють і викривають осіб, які готують або вчинили тяжкі злочи­ни, а також злочини, не віднесені законодавством до цієї кате­горії, але вчинені кваліфікованим способом із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї або групою осіб, розшукують зло­чинців та осіб, які пропали безвісти тощо (організаційно-опера­тивні заходи); запобігають правопорушенням неповнолітніх вна­слідок виявлення, припинення і розкриття злочинів, вчинених неповнолітніми, та проведення з ними профілактичної роботи (запобіжні заходи).

Діяльність кримінальної міліції будується за принципом спе­ціалізації, відповідно до особливостей кримінальних проявів у кожній окремій сфері народного господарства або специфіки сус­пільних відносин. З урахуванням цього на кримінальну міліцію покладено такі завдання:

• боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів; . ,

188 Розділ НІ. Правоохоронні органи України

• розкриття тяжких злочинів (насамперед, вчинених злочин­ними групами);

• розкриття злочинів, вчинених із застосуванням зброї; боє­припасів, вибухових і радіоактивних речовин, злочинів, пов'яза­них з викраденням і угоном автотранспортних засобів, тощо.

Значною за складністю та обсягом є діяльність кримінальної міліції, спрямована на запобігання та викриття економічних зло­чинів, зокрема у кредитно-фінансовій та банківській системах, у сфері приватизації та зовнішньоекономічній сфері, торгівлі, па­ливно-енергетичному комплексі. Соціально-психологічну спря­мованість має професійна робота з неповнолітніми правопоруш­никами, а також виявлення та викриття дорослих осіб, які втя­гують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, йй-яцтво, наркоманію, осіб, які виготовляють та розповсюджують у підлітковому середовищі порнографічну продукцію, видання, що пропагують насильство, жорстокість, сексуальну розпусту.

Правоохоронна діяльність кримінальної міліції має конфі­денційний характер. Певні відомості щодо цієї діяльності відне­сено до державної або службової таємниці. Такими, наприклад, є інформаційні системи, використання яких характеризується ви­соким ступенем захисту. Це інформація про нерозкриті злочини, викрадені та вилучені номерні речі, зброю, автомототранспорт, спеціальні агентські повідомлення та інші дані, що сприяють за­побіганню злочинам та їх розкриттю. Підрозділи кримінальної міліції обмінюються офіційною та конфіденційною (оперативно-розшуковою) інформацією з підрозділами по боротьбі з організо­ваною злочинністю, органами досудового слідства, іншими служ­бами органів внутрішніх справ та правоохоронними структурами України. Вони сприяють представникам відповідних органів за­рубіжних держав, які прибули в Україну для здійснення опера-тивно-розшукових та інших заходів боротьби зі злочинністю; ви­конують також завдання оперативних служб, які не входять до складу кримінальної міліції (спецпідрозділів по боротьбі з орга­нізованою злочинністю, внутрішньої безпеки, кадрових апаратів тощо).

Для виконання зазначених завдань та правоохоронних дій кримінальна міліція наділена такими правами:

— одержувати у встановленому законодавством порядку від підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для ви­конання покладених на неї завдань;

— залучати для розробки актуальних проблем боротьби зі злочинністю, проведення консультацій і експертиз вищі навчаль-

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

ні заклади, інші установи, а також учених і висококваліфікова­них фахівців;

—співпрацювати у питаннях, віднесених до компетенції кри­мінальної міліції (апаратів кримінальної міліції МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ України), з відповідними органами інших держав;

—проводити оперативно-розшукові заходи при перевірці фі­нансово-господарської Діяльності підприємств, установ, організа­цій та окремих осіб;.

—здійснювати операції щодо захоплення озброєних злочин_: ців та припинення тяжких злочинів;

—збирати відомості про протиправну діяльність підозрюва­них у злочині осіб;

—негласно виявляти та фіксувати сліди тяжких злочинів, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготов­ки або вчинення таких злочинів;

—застосовувати технічні засоби для отримання інформації, проводити візуальне спостереження у громадських місцях;

—встановлювати конфіденційне співробітництво з приватни­ми особами на засадах добровільності;

—створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

—застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на засадах і в порядку, встановлених чин­ним законодавством, а також інші заходи, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

При цьому слід зауважити, що оперативно-розшукова діяль-¹
ність повинна мати правомірний характер. Під час її здійснення
не повинні допускатися порушення прав і свобод людини та
юридичних осіб. '

Окремі обмеження цих прав і свобод мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватися лише з санкції прокурора щодо особи; в діях якої є ознаки злочину, та у випад­ках, передбачених законодавством України, для захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.

Так, згідно з Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" негласне проникнення до житла чи до іншого воло­діння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одер­жання, інформації проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу абд) його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про

190 Розділ ПІ. Правоохоронні органи України

відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протя­гом доби. Застосування цих заходів проводиться виключно з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розсліду­вання кримінальної справи, якщо іншим способом одержати ін­формацію неможливо. За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповід­ними додатками, який підлягає використанню як джерело дока­зів у кримінальному судочинстві.

Забороняється передавати і розголошувати відомості про за­ходи безпеки та осіб, узятих під захист, нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпе­ці України.

Підрозділи, що використовують автоматизовані інформаційні
системи в оперативно-розшуковій діяльності, повинні забезпечи­
ти можливість видавати дані про особу на запит органів розслі­
дування, прокуратури, суду. В місцях зберігання інформації має
бути гарантована її достовірність та надійність охорони. Одержа­
ні внаслідок оперативно-розшукової діяльності відомості, що
стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони
не містять інформації про вчинення заборонених законом дій,
зберіганню не підлягають і мають, бути знищені. Не підлягають
передачі і розголошенню результати оперативно-розшукової
, діяльності, які відповідно до законодавства України становлять
державну таємницю, а також відомості, що стосуються особисто­
го життя, честі, гідності людини. За, передачу і розголошення цих
відомостей працівники оперативних підрозділів, а також особи,
яким ці відомості були довірені при здійсненні оперативно-роз­
шукової діяльності чи, стали відомі по службі або роботі, підля­
гають відповідальності згідно з чинним законодавством,_: крім
випадків розголошення інформації про, незаконні дії, що пору­
шують права людини. ,...;•. '•-,..'. і

,., Оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обме­женням прав людини, проводяться з метою запобігання тяжким злочинам, їх припинення і розкриття, розшуку осіб, які ухи­ляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров'я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у криміналь­ному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяль­ності проти України. У разі оперативної необхідності невідклад­ного здійснення цих заходів оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані протягом 24 годин повідомити суд або прокурора про застосування та підстави для їх проведення.

Глава 2. Органи внутрішніх справ України

Для одержання інформації забороняється застосовувати тех­нічні засоби, психотропні, хімічні та інші речовини, які пригні­чують волю або завдають шкоди здоров'ю людей та навколиш­ньому середовищу.

Кримінальну міліцію України очолює заступник Міністра внутрішніх справ України — начальник кримінальної міліції МВС України. Він призначається на посаду і звільняється з неї Президентом України за поданням Міністра внутрішніх справ. Начальники підрозділів кримінальної міліції ГУМВС України в Криму, місті Києві та Київській області, МВС України в облас­тях, місті Севастополі та на транспорті, а також підпорядкованих їм підрозділів у районах, містах, районах міст і на транспортних магістралях є за посадою першими заступниками начальників відповідних органів внутрішніх справ.

Таким чином, кримінальна міліція як правоохоронний орган є складовою частиною міліції в системі органів внутрішніх справ України. її діяльність спрямована на запобігання, при­пинення, розкриття тяжких злочинів, а також на здійснення оперативно-розшукової діяльності у випадках, передбачених чинним законодавством.

Структура кримінальної міліції формується за певними кри­теріями, зокрема з урахуванням рівнів управління, адміністра­тивно-територіального устрою, функціонального призначення цієї служби.

Існує загальний підхід до формування внутрішньої структу­ри кримінальної міліції, який базується на лінійному принципі організації і діяльності цієї служби. Він передбачає, як було ска­зано вище, утворення і функціонування структурних підрозділів кримінальної міліції за окремими напрямами її діяльності відпо­відно до поставлених перед нею завдань.

Згідно з Типовою структурою органів внутрішніх справ України до кримінальної міліції входять підрозділи карного роз­шуку, служба по боротьбі з економічною злочинністю, підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, експертно-криміна­лістичні підрозділи, а також служба кримінальної міліції у спра­вах неповнолітніх¹.

Підрозділи карного розшуку запобігають, припиняють та роз­кривають злочини, а також вживають оперативно-розшукові за-

Наказ МВС України "Типова структура органів внутрішніх справ Украї­ни" від 11 жовтня 1997 року № 688 - К.: МВС України, 1997.

19,2__________________________ Розділ ПІ. Правоохоронні органи Україну

ходи у випадках,,передбачених чинним законодавством. Зокрема,
вони ведуть боротьбу з груповою та організованою злочинністю;
зі злочинністю проти особи; з майновими злочинами; з проститу­
цією, поширенням СЩДу, та правопорушеннями, пов'язаними з
іноземними громадянами; розшукують злочинців та осіб, які без­
вісти зникли,,а також проводять іншу оперативну роботу. Особ­
ливу, увагу в межах своїх повноважень ці підрозділи зосереджу­
ють на організації запобігання і розкритті резонансних та серій­
них злочинів, а також, на боротьбі з наркобізнесом, який набув
міжрегіонального та міждержавного характеру.. .,,....■. ,:_;.,

Державну служба по боротьбі з екомомічшт злочинністю покликана своєчасно припиняти злочини у.галузі економіки та, запобігати, їм, здійснювати аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасно інформувати про них органи державної виконавчої,, влади; виявляти причини й , умови, що сприяють вчиненню правопорушень у цій сфері, а також вживати

ЗаХОДІВ ДЛЯ ЇХ усунення., v , . _; ■ -.є."

,і Підрозділи,по боротьбі,з незаконним обігом наркотиків.аналі­
зугють та оцінюють оперативну обстановку у сфері нелегального
обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів
на території, обслуговування, прогнозують тенденції поширення
цього явища; виявляють та узагальнюють причини та умови,, що
сприяють незаконному обігові вказаних засобів, та вживають від­
повідні заходи для усунення цих причин; здійснюють оператив-
но-розшукові дії з, виявлення та документування осіб, як:і займа­
ються наркобізнесом або іншою злочинною діяльністю,, дов'яза­
ною з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних ре­
човин та, прекурсорів. У взаємодії з іншими державними
органами ці підрозділи здійснюють акції щодо припинення ДОН-
трабанди зазначецих засобів і надають допомогу працівникам .ін­
ших служб рргдців внутрішніх, справ у їх роботі; організують та
проводять антинаркотичну пропаганду з використанням, засобів
масової інформації тощо,., ,;■, ■ _Уі
Діяльність експертно-криміналістичних підрозділів спрямова­
на на технічне та криміналістичне забезпечення огляду місця по­
дії, інших слідчих дій, а також на обслуговування потреб,, що мо­
жуть виникнути при проведенні оперативно-розшукових заходів.
Експертно-криміналістичні підрозділи також здійснюють наукові
криміналістичні дослідження, створюють науково обгрунтовану
базу, доказів для розслідування окремих категорій кримінальних,
справ, а також для. виявлення підозрюваних, осіб за допомогою
криміналістичного обліку,, ,, , . : .....

Глава 2. Органи.внутрішніх, справ України

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана за­побігати правопорушенням неповнолітніх; виявляти, припиняти та розкривати злочини, вчинені ними; розглядати заяви і пові­домлення про правопорушення, вчинені неповнолітніми, та здій­снювати досудову підготовку відповідних матеріалів; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню правопорушень цією категорією громадян, вживати заходів щодо усунення цих при­чин; брати участь у правовому вихованні неповнолітніх та вико­нувати інші завдання, передбачені чинним законодавством.

Кримінальна міліція повинна відповідати всім сучасним ви­могам боротьби зі злочинністю. Вона має бути єдиним мобіль­ним правоохоронним органом, структурні підрозділи якого, взаємодіючи між собою, зможуть ефективно боротися з найне-безпечнішими злочинами.

Для корінного поліпшення діяльності, пов'язаної з запобігай* ням і розкриттям злочинів, схвалено Концепцію розвитку систе­ми Міністерства внутрішніх справ. Концепцією передбачено по­дальше нормативне розмежування функцій між підрозділами кримінальної міліції, міліції громадської безпеки та підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю.

Питання для самоконтролю

1. Що є характерним для правоохоронної діяльності кримі­нальної міліції?

2. В чому полягають особливості правового регулювання діяль­ності кримінальної міліції?

3. Якими правами наділена кримінальна міліція?

4. Якою є структура кримінальної міліції?

Читайте також:

1. Криміналістичні обліки і кримінальна реєстрація, їх поняття, сутність , задачі
2. Кримінальна відповідальність
3. Кримінальна відповідальність
4. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).
5. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
6. Кримінальна відповідальність за порушення норм аграрного законодавства.
7. Кримінальна відповідальність за порушення прав
8. Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів
9. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
10. Кримінальна відповідальність та види показань за кримінальним законодавством.
11. Кримінальна відповідальність та звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх.
12. Кримінальна відповідальність та її підстави.

Переглядів: 984