• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Повітря деяких приміщень стоматологічного закладу

При постійному перебуванні людей у приміщенні застосовують опромінювачі-рециркулятори, що знезаражують приміщення в присутності людей. Пові­тря знезаражують при проходженні його через закриту камеру рециркулятора, внутрішній обсяг якого опромінюється випромінюванням бактерицидної лампи

(ОМ-22).

Гігієна рук медичного персоналу. У передачі збудників внутрішньолікарняної інфекції в стоматології істотну роль відіграють руки. Тому особлива увага приділяється гігієні рук медичного персоналу. Перед початком робочого дня з метою зменшення мікробної контамінації та підвищення ефективності обробки рук необхідно зняти наручні годинники, каблучки та інші прикраси. Нігті мають бути акуратно та коротко підстриженими, не покриті лаком, недопустимі

штучні нігті.

Найбільш важливим організаційним моментом є санітарно-просвітня ро­бота серед персоналу, забезпеченість антисептиками.

Розрізняють три рівні обробки рук медичного персоналу:

- звичайне миття;

- гігієнічна обробка рук;

- хірургічна обробка рук.

Звичайне миття рук забезпечує видалення бруду і невеликої кількості транзитної мікрофлори, що потрапляє на шкіру рук лікаря під час контакту з

пацієнтом або контамінованими об'єктами навколишнього середовища. Звичайне миття рук обов'язково проводиться перед початком роботи, перед приго­туванням і вживанням їжі, після відвідування туалету тощо. Методика миття

рук така:

- під струменем теплої води енергійно намилити руки, потерти одна об одну не менше 30 секунд, ополоснути;

- закрити кран, висушити руки індивідуальним рушником або одноразо­вою паперовою серветкою.

Для миття рук доцільно застосовувати мила рН яких становить 5,5. Краще використовувати рідке мило в одноразових дозаторах. При використанні мила в шматках необхідно, щоб мильниця забезпечувала висихання мила перед насту­пним використанням.

Гігієнічна антисептика рук проводиться для запобігання контактному шляху передачі ВЛІ через руки медичного персоналу від одного хворого до ін­шого або від хворого до персоналу. Гігієнічну обробку рук проводять:

- до і після роботи з пацієнтом;

- перед виконанням різних процедур;

- перед і після маніпуляцій з ранами, катетерами;

- після контакту з виділеннями хворого і предметами, які потенційно мо­жуть бути контаміновані мікроорганізмами.

Гігієнічна антисептика рук спрямована проти транзиторної мікрофлори шкіри рук без порушення резидентної мікрофлори.

Антисептика рук проводиться завжди перед миттям рук (що забезпечує пе­реривання перенесення мікробів при наступному митті через умивальник і бри­зки води) за винятком особливих випадків (див. нижче).

Методика антисептичної обробки рук.

Засоби для антисептичної обробки відбирають за допомогою дозуючого пристрою в заглиблення сухої долоні. Для обробки необхідно відібрати не менше 3 мл засобу. Після цього препарат активно втирають у долоні, пальці, між пальцями, у шкіру на тильній стороні долоні, у нігтьове ложе. Час втирання антисептика становить ЗО секунд. Послідовність операцій втирання антисептика ля гігієнічної обробки рук згідно з Європейським стандартом EN1500 наведено схемі 3. Руки після антисептичної обробки не мити. Для гігієнічної антисептики рук застосовуються засоби, які пройшли реєстрацію та дозволені до користування (стерилліум, стерилліум класік пур, стерилліум гель, аніосгель 85 нпк, аквін, інол, ізасептик, тощо).

Схема 3

Стандартна методика втирання згідно з ЕN 1500

Стадія 3: Долоня до долоні з перехре- Стадія 4: Зовнішня сторона паль

щеними пальцями -ців на протилежній долоні з пе

-рехрещеними пальцями

Стадія 5: Колоподібне розтирання лі- Стадія 6: Колоподібне втирання

вого великого пальця у закритій до- зімкнутих кінчиків пальців пра-

лоні правої руки та навпаки вої руки на лівій долоні та на-впаки

Антисептичний засіб відбирають із дозатора у заглиблення долоні сухих рук. За наведеною схемою засіб енергійно втирають у шкіру рук до кистьових суглобів. На кожній стадії рух повторюють п'ять разів. По закінченні шостої стадії окремі стадії повторюють до закінчення часу експозиції. У разі необхідності повторити втирання з новою порцією антисептичного засобу. Слідкувати за тим, щоб протягом всього часу втирання руки залишалися вологими від засобу.

Особливі випадки: Після контакту з надмірним забрудненням рук (виділеннями, секретами, кров'ю та ін.) руки спочатку споліскують водою, а потім миють з антимікробним засобом (наприклад, дерманіосскраб), запобігаючи розбризкуванню води в оточуюче середовище та на одяг (наприклад, у разі контамінації кров'ю). Якщо необхідно, зону контамінації дезінфікують та надягають новий спецодяг. Після чого руки повинні бути оброблені антисептиком за методикою, зазначеною вище.

Для дозування антисептика доцільно застосовувати настінні дозатори.

Хірургічна антисептика рук обов'язкова для хірурга-стоматолога, який проводить різні амбулаторні хірургічні втручання в умовах хірургічного кабі­нету стоматологічної клініки (видалення та реплантація зубів, розтин абсцесів, флегмон тощо).

Перед хірургічною дезінфекцією руки ретельно миють рідким милом, по-тім просушують стерильною марлевою серветкою. Руки повинні бути сухими. Антисептичний препарат відбирають із дозатора в суху долоню (ліктем кілька разів натискають на важіль дозатора) і зволожують руки та передпліччя. Протя­гом експозиції вказаної у методичних вказівках антисептик втирають у шкіру рук (див. схему 3) і передпліч, включаючи кистьові та ліктьові суглоби. При цьому періодично відбирають стільки порцій антисептика, скільки потрібно, щоб протягом всього часу втирання руки були зволожені препаратом. При цьому, долоні треба тримати вище рівня ліктів. Останню порцію антисептичного препарату втирати в шкіру необхідно до висихання. На всю процедуру використовувати не менше 6 мл препарату.

Для хірургічної дезінфекції рук використовують антисептики, дозволені для застосування МОЗ України (стериліум, стериліму класік пур, стеріліум гель, аніосгель 85 нпк, інол, ізасептик, аквін тощо).

Догляд за шкірою рук. В медичній практиці, включаючи стоматологію, використовують професійну косметику по догляду за шкірою рук. Як правило це креми та лосьйони, які забезпечують регенерацію шкіри, придають шкірі еластичності. На сьогоднішній день в Україні використовуються препарати серії Бактолан (Бактолан лосьйон, Бактолан захисний, Бактолан бальзам, Бактолан крем), крем Протектріс тощо.

Гігієна рук стоматолога важлива не лише з точки зору профілактики передачі інфекції від одного пацієнта іншому, але й з точки зору збереження захисних властивостей шкіри рук стоматолога. Для збереження нормального стану шкіри рук у процесі роботи необхідно: мити руки водою кімнатної температури (+20 °С), ретельно просушувати сухим індивідуальним рушником, не користуватися жорсткими щітками, уникати потрапляння алергенів (антибіотиків, но­вокаїну, полімерів тощо), пом'якшувати шкіру рук кремами або сумішшю гліцерину, води та нашатирного й етилового спирту в рівних частинах — після роботи та на ніч.

Актуальною проблемою є закупівля шкірних антисептиків, ліктьових доза­торів, кранів, що не потребують дотиків долонної поверхні після миття рук. Використання етилового спирту для дезінфекції рук стоматолога є недоцільним, тому що часте його застосування приводить до сухості шкіри рук.

Дезінфекція відходів. Медичні відходи — це будь-які відходи, котрі повністю або частково складаються із тканин людини чи тварини, кров, рідини тіла, екскременти, наркотики або фармацевтичні препарати, бинти, одяг чи меди­чні відходи зуболікарської практики, шприци, голки, гострі предмети, що були в контакті з кров'ю або екскрементами. Медичні відходи у випадку, якщо їх не знешкодити, можуть бути небезпечними для будь-якої людини, що вступила з ними в контакт.

Робота з медичними відходами, передбачає комплексний підхід до організації заходів по збиранню та збереженню відходів на території лікарняного комплексу, розробки системи збору, транспортування і утилізації відходів

для кожної конкретної установи.

Користуючись правилами утилізації різних твердих відходів пропонуються наступні методи утилізації медичних відходів:

- відходи класу А (до них відносяться фракції: тверде побутове сміття, харчові відходи) піддаються термічному знешкодженню або похованню на полігонах після дезінфекції;

- відходи класів Б і В (до них відносяться фракції: біологічні відходи (патологоанатомічні відходи, гістологічний матеріал і т.п.), трупи лабора­торних тварин, пластикові матеріали) піддаються термічному знешко­дженню;

- відходи класів Г і Д (до них відносяться фракції: ртутьмісткі відходи, фармацевтичні відходи, радіоактивні відходи) збираються за відпрацьо­ваною схемою й утилізуються спеціальними підприємствами.

Система вибору засобів дезінфекції — сучасний ринок пропонує лікарням та іншим лікувально-профілактичним закладам сотні різних дезінфектантів, що в умовах недостатнього фінансування викликає появу нового завдання з оптимізації вибору найбільш ефективних дезінфекційних засобів на мікроекономічному рівні.

В першу чергу необхідно виділити основні етапи роботи з вибору:

- визначити об'єкт знезаражування;

- визначити джерело інформації з наявних препаратів;

- виділити основну групу препаратів вибору;

- визначити основні критерії вибору;

- визначити вагу кожного критерію;

- звести дані в таблицю;

- провести оцінювання та вибір оптимального варіанту. Системний підхід до вибору засобів дезінфекції дозволить персоналу стоматологічних клінік більш ефективно використовувати наявні засоби дезінфекції, знизити витрати на дану статтю видатків і максимально полегшить працю контактуючих з дезінфікуючими засобами.

Зручність використання дезінфікуючих засобів відіграє не останню роль при виборі дезінфектантів. Саме поняття «зручність у застосуванні» є збірним терміном і містить у собі наступні аспекти роботи з препаратом:

- розчинність;

- форма випуску;

- температурний режим роботи дезінфектанту;
- запах;

- умови приготування;

- стабільність при зберіганні;

- швидкість дії.

Читайте також:

1. I підготовка їх до завантаження у повітряні судна
2. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
3. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
4. Атмосферне і шахтне повітря
5. Атмосферний тиск повітря, та його зміни з висотою та горизонтально
6. Базовий синтаксис деяких основних операторів
7. Блок групи приміщень адміністрації
8. Блок групи приміщень громадського харчування
9. Блок підсобних і господарських приміщень
10. В атмосферне повітря
11. Вентиляція виробничих приміщень
12. Вентиляція виробничих приміщень

Переглядів: 821