Але з огляду на глобальний характер і зростаючу активність промислової власності система управління нею не може концентру- ватися, головним чином, на підтримці й розвитку охорони прав.
Головне завдання державної політики в науково-технічній сфері полягає у використанні результатів інтелектуальної діяльності в ін- тересах технічного і технологічного переозброєння виробництва. Інноваційна спрямованість цієї політики, у свою чергу, є інструмен- том реалізації вказаного завдання, а державна політика у сфері про- мислової власності - сполучною ланкою між процесами створення результатів інтелектуальної діяльності та їх використання в нових об'єктах техніки і технології.
В Україні науково-технічна діяльність та право на її результати регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами «Про наукову і науково-технічну діяльність» [5], «Про охо- рону прав на винаходи і корисні моделі» [9], «Про охорону прав на промислові зразки» [10], «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» [11], «Про охорону прав на зазначення походження товарів» [24], «Про охорону прав на сорти рослин» [7], «Про племінну справу у тваринництві» [13], «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» [21] та ін.
3.2. Об'єкти права промислової власності 3.2.1. Винаходи
Найпоширенішим об'єктом промислової власності є винахід- результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології. Винаходу надається правова охорона, якщо він є новим, має вина- хідницький рівень і промислове застосування. Винахід вважається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Винахід має вина- хідницький рівень, якщо він для спеціаліста явно не є наслідком рівня техніки. Рівень техніки визначається за всіма джерелами інформації, що є загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Винахід визнається промислово ви- користовуваним, якщо він може бути використаний у промисло- вості, сільському господарстві, сфері охорони здоров'я та інших галузях економіки.