ням об'єкта інтелектуальної власності в стан, що забезпечує його найбільш ефективне використання, з урахуванням витрат на право- ву охорону, маркетингові дослідження, рекламу тощо, а також роз- мір прибутку суб'єкта господарювання, який створив (розробив) такий об'єкт.
Метод заміщення застосовується для оцінки майнових прав ін- телектуальної власності, заміщення яких можливе та економічно доцільне. Вартість заміщення визначається на підставі інформації про поточну вартість витрат станом на дату оцінки на створення або придбання, приведення об'єкта права, подібного до об'єкта пра- ва інтелектуальної власності, майнові права на який оцінюються, і який за своїми споживчими, функціональними та економічними показниками може бути йому рівноцінною заміною, в такий стан, що забезпечує найбільш ефективне використання.
При цьому поточна вартість витрат зменшується на величину зносу (знецінення) майнових прав інтелектуальної власності, яка визначається залежно від залишкового строку корисного викори- стання об'єкта оцінки методом строку життя. Метод строку життя передбачає визначення зносу шляхом ділення фактичного строку корисного використання об'єкта права інтелектуальної власності, майнові права на який оцінюються, на суму фактичного та залишко- вого строків корисного використання такого об'єкта.
Залишковий строк корисного використання визначається на підставі результатів порівняльного аналізу строків корисного вико- ристання подібних об'єктів права інтелектуальної власності або ви- ходячи із строку чинності майнових прав інтелектуальної власності, що оцінюються. У разі припущення про безкінечно довгий строк ко- рисного використання об'єкта оцінки знос не враховується.
У випадку використання ринкового (порівняльного) підходу
вартість оцінюваного об'єкта визначається ціною, яку може сплати- ти покупець типовому продавцю об'єкта інтелектуальної власнос- ті на певну дату за аналогічний за якістю та корисністю об'єкт на даному ринку, з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів, які враховують відмінності між оцінюваним об'єктом та його анало- гом. Тобто сутність цього методу полягає в порівнянні оцінюваного