• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ному стані.

Визначення надлишкового в порівнянні з допустимим тиску вибу1

Ху Р здійснюється розрахунковим методом.

Значення максимально можливого надлишкового тиску, що вини1

Кає при загорянні вибухонебезпечного середовища в приміщенні, виз1

начається за формулою:

,

P p H

T

V C kT K

H P zm

ÄP= ⋅

ñ

(4.1)

Де Нт – теплота згоряння горючої речовини, Дж/кг (для нафтопродуктів,

розчиннків Нт = 40·10n Дж/кг);

Р0 – початковий тиск, кПа (приймається рівним 101 кПа);

Z – коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини (для ЛЗР і

ГР, нагрітих вище температури спалаху, z = 0,3);

m – маса горючої речовини, кг;

Vp – вільний об’єм приміщення, м3 (береться рівним 0,8);

Cp – питома теплоємкість газової суміші в приміщенні, кДж/кгК (береться

рівною теплоємкості повітря 1 кДж);

ρ – густина газового середовища в приміщенні, кг/м3 (дорівнює густині пові1

тря при заданій температурі; ρ = 1,2 кг/м3);

k – коефіцієнт, що враховує роботу аварійної вентиляції (k=A·t+1, де A –

кратність аварійної вентиляції);

t – тривалість надходження горючих газів і парів, год.;

KH – коефіцієнт негерметичності приміщення (KH = 3);

T0 – температура в приміщенні (T0 = 300К).

При використанні в приміщенні горючих газів, легкозаймистих

Або горючих рідин для визначення маси, що входить в формулу 4.1,

Допускається враховувати роботу аварійної вентиляції, якщо забезпе1

Чено її автоматичний пуск при перевищенні гранично допустимої

Вибухонебезпечної концентрації та електропостачання за першою

Категорією надійності.

Об’єм приміщення, в якому вибухонебезпечна суміш буде утворю1

вати концентрацію на межі поширення полум’я:

де 1,5 – коефіцієнт запасу;

Е – кількість вибухонебезпечної речовини, котра надійшла у приміщення, г;

СH.К.М. – нижня концентраційна межа поширення полум’я.

Після визначення категорії приміщень за вибухопожежною та

Пожежною небезпекою визначається категорія будівель в цілому.

Будівля (будинок) належить до категорії А, якщо у ній сумарна

площа приміщень категорії А перевищує 5% площі усіх приміщень,

Або 200 м2.

Допускається не відносити будівлю до категорії А, якщо сумарна

площа приміщень категорій А в будівлі не перевищує 25% сумарної

Площі усіх розташованих у ній приміщень (але не більше 1000 м2) і ці

Приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.

Будівля належить до категорії Б, якщо одночасно виконуються дві

умови:

а) будівля не належить до категорії А;

б) загальна площа приміщень категорії А і Б перевищує 5% сумар1

Ної площі усіх приміщень, або 200 м2.

Допускається не відносити будівлі до категорії Б, якщо сумарна

площа приміщень категорій А і Б не перевищує 25% сумарної площі

Читайте також:

1. Війна в Афганістані.
2. Деформації при об’ємному напруженному стані. Узагальнений закон Гука

Переглядів: 358