Структурно-функціональні особливості рухових одиниць м'язів.

У структурі м'язової тканини виділяють два типи м'язових волокон - повільного скорочення (ПС) і швидкого скорочення (ШС). ПС-волокна володіють такими властивостями: мають повільну швидкість скорочення, велику кількість мітохондрій, високу активність оксидативних ензимів, низьку активність гліколітичних ферментів та АТФ-ази, добру васкуляризацію, високий потенціал накопичення глікогену. Вони добре адаптуються до малоінтенсивної роботи з адекватним для них споживанням кисню.

ШС-волокна мають менш розвинену сітку капілярів, меншу кількість мітохондрій, високу активність гліколітичних ферментів і АТФ-ази, знижену активність окислювальних ферментів. Вони добре адаптуються до роботи швидкісно-силового характеру, але швидко втомлюються.

В одних і тих самих м'язах містяться ШС- і ПС-волокна. ШС-волокна містять фермент АТФ-азу, який розщеплює АТФ з утворенням великої кількості енергії, що забезпечує швидке скорочення волокон. У ПС-волокнах активність АТФ-ази низька, у зв'язку з чим енергоутворення у них здійснюється повільніше.

Виділяють дві підгрупи ШС-волокон: ШСа і ШСб. ШСа- оксидативно-гліколітичні волокна, що швидко скорочуються. Вони характеризуються високими скорочувальними властивостями й одночасно володіють великим опором до втоми. Саме ці волокна піддаються тренуванню на витривалість. ШСб - класичний тип волокон, які швидко скорочуються, їхня робота пов'язана з використанням анаеробних джерел енергії, перш за все гліколізу.

Говорячи про пропорції різних м'язових волокон у людини, потрібно відзначити, що в чоловіків і в жінок дещо більше ПС-волокон (за даними різних авторів - від 52 до 55 %). Серед ШС-волокон переважають волокна типу ШСа (30-35%), кількість ШСб-волокон менша — 12-15%.

Таблиця 1 Характеристика м'язових волокон різного типу

Тип волокон	Швидкісні можливості	Силові можливості	Аеробні можливості	Спортивна діяльність
ПС	низькі	низькі	високі	л/а - стаєрські дистанції (10-50 км), шосейні велогонки, 5-10 км - ковзани.
ШСа	високі	високі	середні	Силові єдиноборства, л/а -середні дистанції, багатоборство, плавання 100 м
ШСб	високі	високі	низькі	спринт, метання, стрибки, штанга, 500 м-ковзани, 50 м-плавания

Співвідношення волокон різного типу можна визначити лабораторним шляхом (мікроскопічним методом, після відповідного фарбування зрізів), а також тестуванням і пробними циклами тренування (визначається приріст сили, швидкості й витривалості).

У спортсменів високого класу спостерігаються різні співвідношення м'язових волокон у м'язах, які несуть основне навантаження в даному виді спорту. У бігунів-спринтерів відмічається високий процент ШС-волокон; у лижників, бігунів на довгі дистанції переважають ПС-волокна; у бігунів на середні дистанції відмічається відносно рівномірний розподіл ШС- і ПС-волокон.

Z. Caunsilman відмічає чітку залежність між кількістю ШС- і ПС-волокон у м'язовій тканині та спортивними досягненнями на спринтерських і стайєрських дистанціях. Він вказує, що у видатних спортсменів не просто переважають ШС- чи ПС-волокна, а часто відмічається переважна більшість відповідних волокон.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перебудова м'язів під виливом статичних і динамічних навантажень	\|	Зміни в м'язових волокнах під впливом фізичних навантажень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.