Б - нормостенік, В - гіперстенік

В основу класифікаційної схеми В. В. Бунака (1931) покладені такі ознаки: ступінь жировідкладення й розвитку мускулатури, форма грудної клітки, живота й спини. Ця схема виділяє три основні конституційні типи (грудний, мускульний, черевний) і чотири підтипи (грудно-мускульний, мускульно грудний, мускульно-черевний, черевно-мускульний).

1. Грудний тип - плоска форма грудної клітки з гострим підгрудинним кутом, сутулувата або звичайна вузька спина, незначне жировідкладення, тонка шкіра, слабо розвинена мускулатура, впалий живіт.

2. Мускульний тип - циліндрична форма грудної клітки, добре розвинена мускулатура, середній ступінь жировідкладення, товста або середньої товщини шкіра, прямий живіт.

3. Черевний тип - конічна форма грудної клітки, випуклий живіт, велике жировідкладення, середнього розвитку, але в'яла мускулатура, товста або середньої товщини шкіра, сутула або звичайна спина.

Підтипи характеризуються, як правило, комбінацією властивостей, характерних для різних типів.

Крім морфологічної є ще неврологічна класифікація, в основі якої лежить характер нервових процесів збудження й гальмування. Вона розроблена І. II. Павловим у 1923 р. В її основі лежать прояви вищої нервової діяльності, які визначаються трьома основними показниками: силою, урівноваженістю та рухомістю процесів збудження й гальмування.

Поєднання наведених властивостей нервових процесів дає багато різновидностей типів вищої нервової діяльності, серед яких можна виділити чотири основних типи:

• Сильний, урівноважений, зі швидкою зміною нервових процесів - „живий" тип нервової системи (сангвінічний темперамент за Гіппократом).

• Сильний, неврівноважений, із переважанням процесів збудження - нестримний тип нервової системи (холеричний).

• Сильний, урівноважений, але з низькою рухомістю нервових процесів - спокійний тип нервової системи (флегматичний темперамент).

• Слабкий, відрізняється слабким протіканням як процесів збудження, так і процесів гальмування (меланхолічний).

І. П. Павлов неодноразово підкреслював, що властивості нервової системи не є чимось сталим. Вони змінюються протягом життя в залежності від умов, у яких знаходиться людина. Тому під типом нервової системи розуміється сукупність успадкованих властивостей вищої нервової діяльності і властивостей, набутих у процесі життя під дією навколишнього середовища й умов виховання.

Було відмічено, що висока рухливість нервових процесів і перевага збудження над гальмуванням вигідні для тих, хто спеціалізується в бігу на короткі дистанції. Навпаки, на довгих дистанціях вигідні врівноваженість, менша рухомість нервових процесів. Для видів спорту з швидкою зміною ситуацій (фехтування, спортивні ігри) або положення тіла (акробатика, гімнастика) рухомість нервових процесів має велике значення. Отже, типологічні особливості нервової системи можуть відігравати істотну роль у досягненні високих спортивних результатів.

У 1929 р. В. Г. Штефто і А. Д. Островський запропонували схему конституційної діагностики для дітей. Автори виділили п'ять основних типів: астеноїдний, дигестивний, торакальний, м'язовий, абдомінальний і змішані типи: астеноїдно-торакальний, м'язово-дигестивний та ін. В основу цієї конституційної схеми закладені жировідкладення, ступінь розвитку мускулатури і форма грудної клітки. Схема застосовується як до хлопчиків, так і для дівчаток.

Торакальний (грудний) тип характеризується сильним розвитком грудної клітки (переважно в довжину) з одночасним розвитком тих частин обличчя, які беруть участь у диханні. Грудна клітка довга, підгрудинний кут гострий, живіт відносно невеликий, по формі нагадує грушу, обернену основою донизу, життєва ємність легень велика.

Дигестивний (травний) тип характеризується добре розвиненим животом, який, випинаючись, утворює складки над лобковою кісткою. Підгрудинний кут тупий.

Абдомінальний (черевний) тип - це особлива модифікація дигестивного типу. Він характеризується значним розвитком живота при малій грудній клітці, слабо розвиненим жировим шаром, значним розвитком усіх відділів товстого кишківника. Зараз абдомінальний тип практично не зустрічається.

М'язовий тип характеризується рівномірно розвиненим тулубом, грудна клітка середньої величини, плечі широкі, живіт має форму груші, поверненої основою доверху. Добре розвинені м'язи, особливо на кінцівках, жировідкладення незначне.

Астеноїдний тип характеризується тонким і ніжним кістяком. Переважно розвинені нижні кінцівки. Тонка грудна клітка, яка звужується донизу, гострий підгрудинний кут, живіт слабо розвинений.

Розглянуті основні схеми конституційних типів використовуються як у нашій країні, так і за її межами. Але всі ці схеми мають недоліки в методах визначення конституційних типів.

Перш за все велику різноманітність типів людини не можна об'єднати в три, чотири чи навіть п'ять груп. При вивченні конституції враховується обмежена кількість ознак. Разом із там у кожному конституційному типі можуть бути специфічні ознаки, виражені не однаково (наприклад, при довгій грудній клітці може бути підгрудинний кут прямий, а при широкій -

гострий). Функціональні прояви не завжди збігаються з типом конституції. Не всі ознаки мають кількісну характеристику. Як правило, при вивченні конституції людини користуються описовим методом без кількісної характеристики, тому й говорять: „добре", „слабо", „погано", „помірно". При цьому велику роль відіграють індивідуальність і досвід досліджувана. Отже, як основні критерії для оцінки конституції людини використовують форму грудної клітки, живота, спини, ніг, ступінь розвитку м'язів, жирових відкладень і їх локалізацію.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конституційні особливості організму та їх роль у спортивній практиці	\|	Конституційні особливості спортсменів різних спеціалізацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.