Конституційні особливості спортсменів різних спеціалізацій

Вивчення особливостей тілобудови спортсменів - одне з основних завдань спортивної антропології. На морфологічні особливості тіла спортсменів вказували ще давні греки. Історія проблеми про взаємозв'язок тілобудови і досягнень атлетів бере свій початок із робіт Філострата Флавіуса-молодшого, який виклав ще в III ст. до н. є. в трактаті „Про гімнастику" основні вимоги до тілобудови спортсменів, які бажають вийти переможцями Олімпійських ігор. Досить показові такі висловлювання Філострата Афінського: „Бажаючий присвятити себе п'ятиборству повинен бути важчим від легкоатлета і легшим від важкоатлета, він повинен бути високорослим, сильним і прямим, м'язи його не надмірно розвинені, і не недорозвинені. Він повинен мати скоріше довгі, ніж пропорційні, стегна і досить рухливий тазостегновий суглоб для поворотів при метанні списа й диска і для стрибків, так як тоді при стрибках він не так легко зможе його пошкодити, коли, приземляючись, він опускається поступово на ноги. Також він повинен мати довгі пальці, так як він не зможе дальше кинути диск, внаслідок того, що при довгих пальцях долоня, яка випускає диск, більш ввігнута, і спис кине він спритніше, якщо пальці його не короткі й дотикаються до списа за метальним ремінцем ...".

Для кожного виду спорту визначена відповідна характеристика. Так, бігуни на середні й довгі дистанції мають невеликі поперечні розміри тіла, довгі ноги (особливо стегна), помірно розвинену й еластичну мускулатуру, велику рухомість у тазостегновому суглобі. У марафонців невисокий ріст. У тих, хто метає, високий ріст, добре розвинена мускулатура, велика ширина плечей і таза, великий грудний периметр. Борці мають добре розвинену грудну клітку, добре виражені м'язи спини та верхніх кінцівок. У важкоатлетів добре розвинена мускулатура, малоеластичні м'язи, широкий таз. У гімнастів еластичні м'язи, широкі плечі, великий грудний периметр, невеликі вага і ріст. У футболістів переважно розвинені м'язи ніг при відносно меншому розвитку м'язів верхніх кінцівок. Характеризуючи тілобудову плавців, деякі автори відмічають у них переважання поздовжніх розмірів над поперечними, помірно виражений підшкірно-жировий шар, при цьому він розміщений відносно рівномірно по всій поверхні тіла. І все-таки найменше жиру знаходиться на плечах, а найбільше на тулубі в ділянці живота. М'язова маса плавців, на думку більшості дослідників, добре розвинена й рівномірно розподілена як на верхніх, так і на нижніх кінцівках. Деякі автори відмічають, що в плавців особливо розвинений пояс верхніх кінцівок. Грудна клітка плавців частіше циліндрична. Нижні ребра мають малий уклон, підгрудинний кут тупий, стінка живота пряма й мускулиста. У зв'язку з тим, що поздовжні розміри тіла переважають над поперечними, тіло плавців набуває вузької форми, яка нагадує падаючу краплю. Все це надає обтічності тілу, зменшуючи величину опору при плаванні. Баскетбол все більше стає привілеєм дуже високорослих спортсменів, тим більше, що доведений факт позитивного впливу довжини тіла на точність кидків у корзину. Баскетболісти, як правило, мають незначний підшкірно-жировий шар; найбільший на спині під лопаткою (14,7 мм) і на животі (13,5 мм), а найменший - на плечі (5,0 мм) і на передпліччі (4,8 мм).

Як відомо, різні види спорту висувають до організму спортсмена вимоги різного характеру. Найбільш досконалому виконанню різних висококоординованих рухових актів сприяють зовсім різні морфологічні особливості. Тому ідеальні типологічні характеристики легкоатлета не будуть ідеальними для важкоатлета, борця, плавця.

Найбільш характерними конституційними типами для спортсменів можна вважати такі: у баскетболістів - грудний (25%) і грудно-мускульний (20%); у гімнастів - мускульний (51%) і грудно-мускульний (14%); у борців легкої вагової категорії - мускульний (26%), грудно-мускульний (22%) і мускульно-грудний (18%); у борців середньої вагової категорії-мускульний (31 %) і мускульно-черевний (27%); у борців важкої вагової категорії - мускульний (44%), мускульно-черевний (31 %) і черевно-мускульний (19%); у важкоатлетів важкої ваги -черевний (32%), черевно-мускульний (26%) і мускульно-черевний (23%).

Для легкоатлетів і плавців найбільш характерний мускульний тип конституції (за Бунаком): серед спринтерів - 84,4%, плавців -75%. Грудно-мускульний тип в основному властивий бігунам на довгі й середні дистанції (відповідно 42,4 і 22,5%).

Нерідко в змаганнях переможцями виходять особи, які далеко знаходяться від ідеального соматичного типу для даного виду спортивної діяльності. У подібних випадках має великий вплив сукупність таких факторів, як рівень фізичної, технічної, тактичної, теоретичної, психологічної і вольової підготовленості. Все ж такі випадки виняткові.

Велике значення для характеристики тілобудови спортсменів має кількісна оцінка ознак, які вивчаються. Такою оцінкою може бути склад тіла людини. Вивчення складу тіла спортсменів дозволяє більш повно характеризувати й оцінювати режим їх діяльності, а також динаміку відновних процесів, особливо в тих видах спорту, де є вагові категорії. Склад тіла людини характеризується певним співвідношенням між основними компонентами його ваги.

Таблиця 13 Середні величини м'язової, жирової та кісткової тканин (у %) в осіб, які не займаються спортом

Основні компоненти ваги тіла	Чоловіки	Жінки	Новонароджені
Скелет
М'язи
Жирова маса
Шкіра
Внутрішні органи, кров, нервова система

У спортсменів спостерігаються інші показники. Так, відносна м'язова маса в борців різних вагових категорій майже однакова й становить 49% ваги тіла, жирова тканина збільшується від найлегшої ваги до важкої. При цьому в кваліфікованих спортсменів її менше, ніж у менш підготовлених.

У деяких видах спорту надмірну м'язову масу можна розглядати як фактор, що несприятливо впливає на результативність спортсмена. Наприклад, надмірний розвиток м'язової маси в ділянці поясу верхніх кінцівок ускладнює досягнення високих результатів стрибунам, бігунам. Неоднакова у спортсменів різних спеціалізацій і локалізація мускулатури (наприклад, у гімнастів більше розвинені м'язи верхніх кінцівок, особливо м'язи плеча, у волейболістів -м'язи передпліччя). У межах кожної спортивної спеціалізації

можна визначити основні вимоги до розвитку окремих специфічних для кожного виду спорту груп м'язів.

Таблиця 14 Середні величини і стандарти відхилення жирової, м'язової та кісткової тканин (в кг і %) у кваліфікованих спортсменів (за Е. Г. Мартиросовим)

Спортивна спеціалізації	Жирова тканина	М'язова тканина	Кісткова тканина
кг	%	кг	%	кг	%
X	q	X	q	X	e	X	q	X	q	X	q
Футбол	7,57	1,69	10,2	2,02	37,6	3,25	50,7	2,38	11,7	1,08	15,8	0,91
Штовхання ядра (ч.)	24,8	4,33	20,3	3,04	61,1	5,52	50,0	2,58	16,2	1,55	13,1	1,48
Штовхання ядра (ж.)	25,1	5,79	25,4	3,63	43,6	4,59	43,8	5,15	12,0	1,03	13,9	2,32
Спринт (л/а)	8,76	2,47	11,4	2,50	38,3	4,96	50,3	252	11,3	1,65	14,8	1,39
Біг на середні дистанції	6,48	1,40	9,81	2,15	32,8	2,56	49,6	3,37	10,6	0,81	15,1	1,75
Біг на довгі дистанції	6,47	1,51	10,1	1,94	30,0	3.22	46,9	2,04	9,54	1,10	15,5	1,29
Потрійний стрибок	7,02	1,27	9,19	2,51	41,2	3,53	53,1	2,76	12,3	0,97	16,1	1,42
Стрибок у довжину з/м	7,93	1,03	10,4	1,37	38,9	4,84	50,7	3,74	12,7	1,64	16,4	1,28
Стрибок у довжину а/р	8,23	0,87	10,9	1,15	39,6	3,61	52,2	2,87	12,8	0,96	16,9	0,90
Марафон	7,00	0,95	10,6	1,54	33,4	4,55	50,1	1,80	10,9	1,22	16,5	0,59
Хокей	9,47	2,83	1 1,3	3,31	3,4	3,59	52,1	2,01	12,7	0,72	15,4	1,21
Волейбол	9,41	1,94	10,5	1,85	45,7	3,88	51,1	1,95	13,7	1 49	15.2	1,43
Баскетбол	12,9	2,36	13,7	2,53	47,3	6,91	49,8	2,42	16,4	3,06	17,2	1,39
Водне поло	13,2	2,19	14,8	2,20	44,2	2,78	49,7	2,33	14,1	0,94	15,7	0,76
Теніс	10,6	2,38	14,2	2,56	37,7	3,88	50,6	3,03	12,3	1,15	16,5	2,01
Гірські лижі	9,91	2,63	13,7	3,55	35,4	4,61	48,7	2,54	12,0	1,35	16,5	1,03
Спортивна гімнастика	5,34	0,84	8,59	1,44	33,0	2,99	53,0	2,27	10,0	1,00	16,1	1,05
Боротьба (до 63 кг)	5,80	0,16	9,21	0,13	31,3	0,47	49,7	0,32	9,40	0,38	14,9	0,27
Боротьба (важка вага)	19,4	8,88	16,2	5,55	59,9	2,12	50,8	1,29	16,9	2,05	14,3	0,56
Плавання: вільний стиль 100м	8,2	1,7	10,7	1,7	40,5	3,0	54,0	0,1	14,5	1,2	22,0	1,6
400м	6,7	1,3	9,0	0,3	38,0	3,0	56,7	0,6	13,0	1,2	21,0	0,8
1500 м	6,4	0,8	8,0	0,5	33,4	3,0	51,4	0,4	12,0	2,6	20,0	1,6
на спині	6,0	1,3	8,8	0,5	36,3	2.2	52,2	1,5	12,8	3,0	19,0	0,1
брасом	7,0	1,3	9,9	0,9	38,3	1,1	49,8	1,7	14,1	2,0	20,9	0,8
комплексне	6,7	0,9	9,3	0,7	37,9	1,8	52,0	1,5	13,1	2,0	19,4	1,9

Форма грудної клітки у спортсменів, які займаються різними видами спорту, також неоднакова, що зумовлено різним розвитком м'язів, які фіксуються на грудній клітці. Наприклад, у гімнастів грудна клітка має частіше плоску форму й відрізняється більшою рухомістю.

Передня черевна стінка, яка характеризує форму живота, у гімнастів, баскетболістів, волейболістів, як і в більшості спортсменів, пряма, мускулиста.

Конституційні особливості людини створюють певні передумови для виконання фізичних вправ і тому повинні враховуватися при спортивній орієнтації і відборі дітей для занять у секціях, при індивідуалізації спортивного тренування. Але при цьому потрібно допускати певну корекцію конституційних типів людини в процесі її індивідуального розвитку. Це особливо підвищує роль фізичної культури і спорту в житті дітей, так як саме в дитячому віці закладаються основи гармонійного розвитку особистості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Б - нормостенік, В - гіперстенік	\|	Пропорції тіла спортсменів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.