МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Адаптаційні зміни в кістковій системі спортсменів
Адаптаційні зміни в кістковій системі спортсменів проходять на різних рівнях її організації: молекулярному, клітинному, тканинному, органному і системному. На молекулярному рівні в кістковій тканині збільшується синтез білків, мукополісахаридів, ферментів та інших органічних речовин, посилюється відкладення неорганічних речовин, які забезпечують високий ступінь щільності кісткової тканини. Збільшення кількості мукополісахаридів у кістковій тканині знаходиться в прямій залежності від інтенсивності навантаження: чим воно інтенсивніше, тим більша кількість мукополісахаридів визначається в кістках. На тканинному рівні відмічається підвищена остеонізація кісткової тканини. Е. А. Клебанова зазначає, що на тренування кісткова тканина реагує насамперед утворенням нових остеонів, які є зрілими, диференційованими структурами, що володіють достатнім запасом міцності. Разом із цим відбувається руйнування старих остеонів та утворення великої кількості нових кісткових пластин, більш пружних. Отже, всі клітинні елементи кісткової тканини - остеобласти, остеоцити й остеокласти функціонально взаємопов'язані в процесі її перебудови. На органному рівні у всіх кістках скелету відмічаються такі адаптаційні зміни: ■ хімічного складу; ■ форми; ■ внутрішньої будови; ■ росту й часу окостеніння. Хімічний склад кісток під впливом навантажень дещо змінюється в бік збільшення вмісту неорганічних речовин (кальцію, фосфору). Переважання мінерального компоненту супроводжується збільшенням щільності кісткової тканини до 1,55г/см3. Форма кісток скелета значно змінюється у зв'язку з підвищеною м'язовою діяльністю. У місцях прикріплення сухожиль м'язів утворюються гребені, горби, шорсткості. Вони тим більші, чим сильніше розвинені м'язи. Так, наприклад, у плавців у зв'язку з гіпертрофією дельтоподібного м'язу збільшується діафіз плечової кістки, хірургічна шийка зглажується; у бігунів спостерігається потовщення великогомілкової кістки в ділянці її горбистості та малогомілкової- в ділянці її головки. Значних змін зазнають хребці. Чотирикутна форма спостерігається переважно в плавців, клиноподібна форма з клином, який звужується допереду - у штангістів, гребців, велосипедистів, а з клином, який звужується дозаду - у борців, які виконують складні прийоми міст у партері. Морфологічні зміни в будові кісткової системи спортсменів торкаються: а) надкісниці, б) компактної та губчатої речовини і в) кістковомозкової порожнини. Надкісниця кісток у процесі занять фізичними вправами потовщується внаслідок підвищеної функції її внутрішнього (кістковоутворюючого) шару. Компактна речовина кісток, як правило, у спортсменів потовщується. Симетричне потовщення компактного шару кісток кінцівок відмічається у плавців, бігунів, штангістів, футболістів. У таких видах спорту, як теніс, метання, де верхні кінцівки людини піддаються різним навантаженням, спостерігаються асиметричні зміни товщини компактного шару кісток. У тенісистів зміни компактного шару відбуваються на правій кінцівці, у фехтувальників робоча гіпертрофія спостерігається переважно на верхній правій кінцівці в плечовій кістці й у ділянці першої п'ястної кістки, а на нижній кінцівці в ділянці горба п'яткової кістки (у зв'язку з випадами й ударами п'яткою в опорну поверхню). На даний час відомо три види будови губчатої речовини кістки: дрібнокоміркувата, середньокоміркувата і крупнокоміркувата. У людей, які не займаються спортом, губчата речовина епіфізів кісток має периферичну зону з відносно дрібними комірчинами й центральну-з крупнішими. Великі спортивні навантаження, як правило, приводять до збільшення розмірів комірчин губчатої речовини. Епіфізарні відділи трубчастих кісток набувають більш однорідної крупнокоміркуватої структури вже без розподілу губчатої речовини на периферичну й центральну зони. Кістково-мозкова порожнина кісток спортсменів у зв'язку з потовщенням компактного шару зменшується. На рентгенограмах вона інколи має вигляд вузької щілини між двома тінями добре розвиненої компактної речовини. Ріст кісток безпосередньо пов'язаний із процесом окостеніння й триває до тих пір, поки не утворяться синостози в ділянці епіфізарних хрящів. Ростова зона, як правило, мало реагує на навантаження, хоча при певному дозуванні динамічного навантаження розміри сегментів кінцівок дещо збільшуються, а при навантаженнях переважно статичного характеру можливе деяке вкорочення кісток. Розглядаючи кісткову систему на рівні цілісного організму, можна констатувати, що під впливом регулярних фізичних навантажень оптимального характеру всі адаптаційні зміни в ній протікають як сприятливі, прогресивні і мають характер гіпертрофії. Рентгенологічно робоча гіпертрофія кісток у юних спортсменів відмічається через 6-7 місяців після початку тренувань, а в спортсменів середнього й старшого віку - через 1-1,5 роки. Загальні адаптаційні зміни відбуваються у всіх кістках скелету, а локальні - у найбільш навантажених його відділах. При припиненні фізичного навантаження спостерігається зворотний розвиток робочої гіпертрофії. Надмірні фізичні навантаження діють пригнічуюче на кісткову систему і призводять до затримки росту кісток, декальцифікації, зменшення міцності. Отже, встановлено залежність морфофункціонального стану кісткової тканини від рухової активності організму. Зміни, які спостерігаються у кістковій системі спортсменів відображають морфофункціональну перебудову, зумовлену прогресивними зрушеннями в організації опорно-рухового апарату під впливом специфічної спортивної діяльності. Читайте також:
|
||||||||
|