• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структурні зміни в кістковій системі під виливом фізичних навантажень

Кістка - це орган опори й руху тіла, який має складну будову, що відображає його функцію та розвиток.

Вивчення адаптаційних змін, які відбуваються в кістковій системі під впливом занять спортом, має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Численні спостереження показали велику пластичність і здатність до перебудови кісткової системи при зміні умов як внутрішнього, так і зовнішнього середовища організму. Методом мічених атомів (по Р³², Са⁴⁵) встановлено: щоденно в організмі відбувається від 10 до 20% мінеральних речовин кісткової тканини.

Під впливом занять спортом у скелеті, крім прогресивних змін, які збільшують його міцність і надійність, можуть появлятися передпатологічні та патологічні зміни у вигляді кісткових виступів - остеофітів, ділянок розрідження кісткової тканини та ін. Знаючи про подібні зміни скелета, тренери можуть попередити їх, коригуючи відповідним чином тренувальні навантаження.

Для вивчення змін, які відбуваються у кістковій системі під впливом фізичних навантажень, використовуються різні методи. Антропометричний метод дозволяє кількісно визначити тотальні й парціальні розміри кісток, а також їх зміни в процесі занять спортом. Для визначення абсолютної маси

кісткової тканини користуються формулою Матейки:

O = LXC²XK, де

О - абсолютна маса кісткової тканини (кг); L - довжина тіла (см);

С² - квадрат середньої величини діаметрів дистальних епіфізів плеча, передпліччя, стегна й гомілки; К - коефіцієнт, що дорівнює 1,2.

Із метою порівняння розвитку кісткового компонента в осіб, які мають різні показники ваги тіла, поряд з абсолютними величинами визначаються й відносні, які обчислюються у відсотках від ваги тіла. Для цього абсолютна величина досліджуваного компонента ваги тіла ділиться на вагу тіла і множиться на 100.

*За допомогою рентгенологічного методу можна прижиттєво вивчити зміни форми, величини і внутрішню будову кістки в процесі занять спортом.

*Експериментальним методом можна вивчити на тваринах зміни кісткової тканини та окремих кісток під впливом навантажень різної величини й інтенсивності як на мікро -так, і на макроскопічному рівнях.

Метод дослідження механічних властивостей кісток полягає у вивченні щільності, пружності та еластичності кісткової тканини. П. Ф. Лесгафт, провівши ряд експериментів, встановив, що опір кісток тазу в середньому становить 1254,36 кг. Зараз відомо, що стегнова кістка у вертикальному положенні витримує тиск у 1,5 тонни, а великогомілкова кістка - до 1,8 тонни. Ці дані свідчать про велику міцність і надійність кісткової системи.

* При використанні методу мічених атомів М. Г. Прівес показав, що після двох тижнів тренування у тварин радіоактивний фосфор (Р³²) накопичується більше в кістках, які розміщені ближче до площи опори, отримують більше навантаження і, як наслідок, піддаються більшій перебудові.

* При використанні гістологічних і гістохімічних методів за допомогою світлового й електронного мікроскопів можна вивчити структурну перебудову кісткової тканини на клітинному рівні.

Рис. 1. Структура різних за формою кісток

А, а - великогомілкова кістка;

Б, б - проксимальний епіфіз велико­гомілкової кістки;

В, в - поперековий хребець;

Г г- п'яткова кістка; Д- череп.

1 — губчаста речовина,

2 — компактна речовина,

3 - кістково-мозкова порожнина,4-внутрішня пластинка, 5 -зовнішня пластинка, 6-диплої,

7, 8, 9,10,11 - диплоїдні канали.

Читайте також:

1. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
2. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
3. VI етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами.
4. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
5. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
6. Адаптаційні зміни в кістковій системі спортсменів
7. Адаптаційні зміни суглобово-зв'язкового апарату спортсменів різних спеціалізацій.
8. Адаптація дихальної системи до фізичних навантажень
9. Адаптація ендокринної системи до фізичних навантажень
10. Адаптація крові до фізичних навантажень
11. Адаптація нервової системи до фізичних навантажень
12. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.

Переглядів: 2187