• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Адаптація нервової системи до фізичних навантажень

Систематичні заняття спортом і фізичною підготовкою удосконалюють функціональний стан нервової системи та нервово-м'язового апарату, дозволяючи спортсмену оволодіти складними руховими навичками, розвивати швидкість, забезпечувати координацію рухів і т. ін.

Координація рухів при засвоєнні спортивних технічних навичок характеризується погодженням роботи м'язів (синергістів, антагоністів і агоністів), динамічною стабілізацією рухів, які проявляються точними руховими актами, своєчасним виконанням рухів, із максимальною економією часу і сили. У складній координації рухів беруть участь лобні долі великих півкуль мозку, середній мозок, таламус, мозочок, вестибулярний апарат, спинний мозок, руховий аналізатор і всі провідні шляхи, які з'єднують ці відділи нервової системи. При помірних навантаженнях спостерігається нерівномірність діаметру нервових волокон - чергування потовщень і звужень. При інтенсивних навантаженнях розростаються кінцеві закінчення по ходу нервового волокна, збільшується розмір рухових бляшок. Тривалі інтенсивні навантаження приводять до збільшення кількості нервових закінчень (бляшок) до трьох - чотирьох на одне м'язове волокно. Надмірні навантаження викликають стан охоронного гальмування, частина нервових гілочок, які йдуть до м'язового волокна, руйнуються, розміри рухових бляшок зменшуються. Це характерно для етапу перетренованості.

Вегетативна нервова система здійснює регуляцію діяльності всіх вісцеральних систем організму, бере участь у гомеостатичних реакціях, виконує адаптаційно-трофічну функцію. Вегетативна нервова система складається з двох відділів - симпатичного й парасимпатичного, які часто діють антагоністично. У нормі ці відділи знаходяться в рівновазі й динамічній взаємодії. Під впливом спортивного тренування змінюється функціональний стан вегетативної нервової системи. У спортсменів у спокої відмічається перевага тонусу парасимпатичного відділу. Це виявляється сповільненням частоти серцевих скорочень (ЧСС) - брадикардія; зниженням артеріального тиску (АТ)- гіпотонія; сповільненням частоти дихання (брадипноє), що забезпечує економізацію діяльності систем організму. Під час тренування і змагань переважає тонус симпатичного відділу, що сприяє розвитку адаптаційних реакцій організму.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. А) Заробітна плата її форми та системи.
11. А) Заробітна плата, її форми та системи.
12. А) Поліпшення системи зворотного зв’язку.

Переглядів: 3563