• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

А) Поліпшення системи зворотного зв’язку.

Найбільш важливим є зворотний зв’язок між материнськими компаніями і приєднаними відділеннями. Існує два типи систем зворотного зв’язку:

· особові (наради, телефонні розмови);

· міжособові (звіти, бюджети, плани).

Приклад: Половина материнських компаній США підтримують зворотний зв’язок зі своїми філіями за кордоном шляхом щомісячних письмових звітів, а в компаніях Європи і Японії цей показник становить лише 10 %. 75 % компаній США проводять щорічні наради з вищими керівниками філій, у той час як для європейських та японських компаній це становить 50 %, що вважається недостатнім для домашнього офісу.

Рис. 7.5. Категорії особистого простору
при міжнародному спілкуванні

Джерело: Adapted from Richard M. Hodgetts, Donald F. Kuratko. Management. — 2d ed. —
San Diego, Calif.: Harcourt, Brace, Jovanovich, 1988. — P. 265.

б) Мовний тренінг:

· вербальні (усні) комунікації;

· письмові комунікації.

в) Культурний тренінг:

· розуміння іншої культури;

· національна культура і субкультура (спільність культури країн Південної Америки, латинська культура — основа культури Іспанії, Португалії, Італії, Франції);

· обмеженність поняття «міжнародна культура».

г) Посилення гнучкості і співробітництва:

· внутрішньофірмова взаємодія;

· переговори;

· урахування відмінностей між географічною і корпоративною культурами.

Способи подолання культурних бар’єрів:

· Зберігайте неупередженість.

· Уважно ставтесь до звичаїв інших людей.

· Враховуйте багатозначність однакових жестів і виразів у різ­них країнах.

· Пристосовуйте ваш стиль до особливостей іншої людини.

Приклади з господарської практики

Кейс «Джиллетт»*

Міжнародна корпорація «Джиллетт» зі штаб-квартирою у м. Бостон (США) є провідним у світі виробником різноманітних косметичних товарів, займаючи 25 % цього ринку. Товари цієї фірми продаються у всіх регіонах світу. В Україні корпорація присутня з 1992 р. і посідає перше місце у продажі товарів для гоління. «Джиллетт» діє в Україні через мережу україн­ських дистриб’юторів, займаючи на цьому ринку переважну частку.

У 1975—1991 рр. головним керуючим і головою ради директорів був Колман Моклер, який після закінчення Гарвардської школи бізнесу пройшов у цій компанії всі ключові посади. За роки його керівництва корпорація «Джиллетт» від середнього рівня результатів здійснила справжній злет порівняно з ринком (див. рис. 7.6, який демонструє віддачу одного долара інвестицій за відповідний період з 31.12.1976).

Рис. 7.6.Динаміка показника віддачі інвестицій
в акції «Джиллетт»

З графіка очевидно, що за період з 1986-го по 1996 р. віддача кожного долара інвестицій в акції «Джиллетт» зросла з 8 дол. США за попереднє десятиліття (1976—1986), як і для всього рин­ку, до майже 96 дол. за 1986—1996 рр. Цілком зрозуміло, що фірма «Ревлон», очолювана Дональдом Перельманом, намагалась купити «Джиллетт» у 1986 р., обіцяючи через десять років віддачу в 30 дол. США. Однак К. Моклеру вдалося витримати не тільки три атаки «Ревлона», а й інвестиційної групи «Коністон Партнерс». Хоча особисто К. Моклер на цій операції міг заробити кілька мільйонів доларів, це було б проти інтересів клієнтів, акціонерів та працівників компанії. Адже компанія мала секретні наукові розробки, які забезпечили виведення на світовий ринок таких нових продуктів, як «Сенсор» і «Мак-3». Тому в боротьбі за збереження контролю у раді директорів К. Моклер зі своєю командою провели переговори з тисячами приватних інвесторів, отримавши від них права представляти їхні інтереси і зберігши врешті-решт компанію, майбутня вартість якої перевершила найоптимістичніші прогнози. Якби навіть врахувати 44 % премію Перельмана в 1986 р., то сумарний прибуток від інвестицій усіх отриманих від нього грошей за продані акції був би втричі менший, ніж віддача від акцій «Джиллетт» у 1996 р.

Чимало дослідників вивчали причини успіху керівництва К. Мок­лера. Його колеги визначили три пріоритети в житті К. Моклера: сім’я, Гарвард, «Джиллетт». Навіть у найскладніший період 80-х років К. Моклер зберігав у своєму житті дивний баланс, проводячи чимало часу в сім’ї, відвідуючи церкву, активно працюючи в керівній раді Гарвардської школи бізнесу. Він став протестантом ще під час навчання на програмі МВА і перетворився з часом на лідера руху бізнесменів Бостона у впровадженні релігійних принципів і цінностей у корпоративну мораль. За класифікацією Дж. Коллінза, К. Моклер належав до рідкісної категорії керівників п’ятого рівня, ключові риси яких — скромність і воля. Успіхи вони пов’язують з діяльністю колег, однак відповідальність за невдачі беруть на себе.

На жаль, К. Моклеру не довелось побачити успіхи свого керівництва в 1996 р. 25 січня 1991 р. він помер у коридорі свого офісу від поширеного інфаркту. Справа в тому, що керівництво компанії з добрих міркувань вирішило зробити пабліситі своєму лідеру і компанії, помістивши його фото на обкладинці журналу «Форбс», на якому К. Моклер стояв на вершині гори і переможно розмахував великою бритвою, у той час як переможені принишкли внизу. Однак колеги не врахували негативного ставлення свого лідера до будь-яких образів корпоративного Конана-переможця. Його дружина згадувала згодом: «Коли Колман помер і ми всі пішли на похорони, я оглянулась навколо і зрозуміла, скільки ж його оточувало любові. Це була людина, котра весь час проводила з людьми, які любили його, любили те, що вони разом робили, любили один одного вдома, на роботі, у його доброчинній діяльності. Всюди».

Контрольні запитання

1. У чому полягає специфіка управління міжнародними компаніями?

2. Що складає психологічну основу управління міжнародними ком­паніями?

3. Які моделі використовуються в управлінні ТНК?

4. Яку роль у вдосконаленні стилю управління міжнародними компаніями відіграє матриця Д. Ейзенхауера («терміновість — важливість»)?

5. Які основні риси притаманні північноамериканській моделі управління?

6. У чому полягають особливості японського стилю управління?

7. Яких особливостей набуває техніка повноважень у міжнародних компаніях?

8. Як впливає на стиль управління національна культура?

9. Що таке порівняльний аналіз стилів керівництва?

10. Які особливості притаманні стилю управління вищих менеджерів-експатріантів українських відділень міжнародних корпорацій?

11. У чому полягають особливості міжнародних комунікацій?

12. Який критерій лежить в основі поділу комунікацій на прозорі і приховані?

13. Що таке комунікаційні бар’єри?

14. Яким чином можна подолати комунікаційні бар’єри?

15. Як впливає національна культура на виникнення комунікаційних бар’єрів?

16. Які існують основні чотири відстані в міжнародних комунікаціях?

17. Що таке невербальні комунікації?

18. Як визначається ефективність міжнародних комунікацій?

19. Які існують технічні засоби підвищення ефективності комунікацій у міжнародному бізнесі?

20. Якими комунікаціями в Україні можуть скористатись ТНК?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Обґрунтуйте, яка з наведених концепцій (теорія «Х» чи «Y» Мак-Грегора, теорія «Z» Оучі) придатна для нижнього, середнього і вищого рівнів менеджменту міжнародних компаній.

2. Охарактеризуйте стиль управління Б. Гейтсом компанією «Майкрософт». До якої моделі належить цей стиль?

3. Запропонуйте три фази навчання керівників підрозділів міжнародної компанії на основі «управлінської решітки» Блейк—Моутон.

4. Американська корпорація збирається відкрити своє відділення протягом шести наступних місяців і призначає менеджера цього відділення. Який стиль керівництва повинен бути притаманним цьому менеджеру для ефективного розв’язання поставленого завдання ?

5. З літератури чи власного досвіду наведіть приклад сучасного стилю управління в українських відділеннях ТНК. Обґрунтуйте свій вибір.

6. Знайдіть три відмінності у комунікаціях ТНК з урядовими органами в Україні і США.

7. Виходячи з аналізу основної літератури, розташуйте основні нації світу в порядку зменшення прозорих комунікацій і збіль­шення прихованих комунікацій.

8. Опишіть з власної практики чи літературних джерел приклади міжнародних комунікаційних бар’єрів.

9. Запропонуйте шляхи подолання комунікаційних бар’єрів в українському відділенні ТНК.

10. Знайдіть три сучасних інструменти зворотного зв’язку в міжнародних комунікаціях.

11. Знайдіть джерела успіху компанії «Джиллетт».

12. Проаналізуйте стиль керівництва К. Моклера у системі «управлінської решітки» Блейк—Моутон.

Тести

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. А) Заробітна плата її форми та системи.
11. А) Заробітна плата, її форми та системи.

Переглядів: 1265