Підстави і порядок розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України (стаття 105 Сімейного кодексу України).
Випадки, в яких шлюб розривається органом реєстрації актів цивільного стану
До державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу має право подати подружжя, яке не має спільних дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору (стаття 106 та 107 Сімейного кодексу України).
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені має подати другий з подружжя.
Також шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя визнаний судом:
безвісно відсутнім;
недієздатним;
засудженим за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки.
Розірвання шлюбу через суд
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо судом буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка (стаття 115 Сімейного кодексу України).