• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Радянський більшовизм

3-я група

Історично першою й класичною формою тоталітаризму став комунізм (соціалізм) радянського типу, початок якому поклала військово-комуністична система, що загалом сформувався в 1918 р.

Комуністичний тоталітаризм більшою мірою, ніж інші різновиди, виражає основні ознаки цього ладу, оскільки передбачає повне усунення приватної власності, а отже, усілякої автономії особистості, абсолютну владу держави.

Радянський режим виник у результаті революції, тобто насильства: більшовики захопили владу в листопаді 1917 р. У січні 1918 р. відбулися вибори. Вільно обрані Установчі збори були розігнані через кілька днів, тому що значна їх більшість булла ворожа більшовикам. Усі або майже всі режими в такому стані не конституційні, але найчастіше режим, встановлений шляхом насильства, прагне стати конституційним. Він приймає конституцію, відповідно до якої будуть призначатися правителі й здійснюватиметься влада.

Радянський режим прийняв три конституції: в 1918, 1924, 1936 рр. Усі ці конституційні тексти є фікцією. Депутати обираються вільно, але вільно стати кандидатом не можна. Оскільки список кандидатів єдиний, залишається лише вибір між голосуванням «за» або неучастю в голосуванні. Результати виборів передбачувані. Хід засідань обох частин парламенту відомий заздалегідь, якщо не громадянам, то у всякому разі правителям.

Критичні виступи розгортаються за заздалегідь відпрацьованим сценарієм.

Тільки теоретично проголошено основні права: свобода слова, друку, зібрань. Особа священна, житло недоторканне, гарантується дотримання всіх вимог, усіх офіційно проголошених свобод.

Запитання

1. Чому тоталітарний комунізм вважають класичною формою?

2. Чому навіть за наявності конституції радянську систему відносять до тоталітарних?

Складання таблиці

Упродовж виступу кожної групи Студенти заповнюють за допомогою вчителя порівняльну таблицю.

Робота з документами, плакатами, карикатурами

Студенти працюють в групах з різними джерелами інформації, порівнюючи різні форми тоталітарних режимів.

Пропаганда. ЗМІ

Документ 1. Перелік заголовків статей у газеті «Радянська думка» (орган Шевченківського окружного комітету КП(б)У Черкаської області)

«Увагу на Далекий Схід»; «Китай готується до радянсько-китайської конференції»; «Радянсько-турецькі взаємини розвиваються нормально»; «Без роботи п’ята частина людності Німеччини»; «Демонстрації безробітних у Мадриді»; «Дерево Леніна (лист із Гавани)»; «Товаришу Сталіну — орден

Трудового Червоного Прапора»; «Спільно з партією — у партії Леніна»; «Успіхи соціалістичного будівництва посилили потяг робітників, колгоспників

до партії»; «Командири промисловості, кращі представники техніки просять прийняти їх до лав партії»; «Кращих наймитів, колгоспників — до ВКП(б)»; «Нові десятки тисяч робітників у партії»; «Інженери ідуть до лав партії».

Запитання

1. Про що писали радянські газети (на прикладі «Радянської думки»)?

2. Чому, на вашу думку, була обрана саме така інформація?

3. Яку мету переслідувала держава, використовуючи ЗМІ?

Документ 2

Геббельс прекрасно знав силу друкованого слова. І хоча здавалося, що неможливо взяти під контроль засоби масової інформації, але нацисти

зробили це. Кількість газет і журналів скоротилася вдвічі, а їхній наклад — у понад 3 рази. На щоденній імперській прес-конференції

Геббельс давав жорсткі офіційні формулювання, що забезпечували «єдність волі» у пресі, доводячи політичну регламентацію до межі. Державна монополія на пропаганду гарантувала контроль над радіо, без якого, на думку Геббельса, владу неможливо зміцнити. Половина країни слухала радіо щодня, а це дало можливість для найширшого контролю над розумом.

У газеті хоч щось можна було прочитати між рядками. Диктор радіо читав

тільки офіційну інформацію. Три тисячі кінотеатрів, які щодня відвідував 1 млн німців, пропонували перед кожним фільмом (поставленому в «арійському

дусі») випуск новин, кіножурнал із «просіяними» Міністерством пропаганди фактами.

Запитання

1. Як нацисти використовували ЗМІ?

2. Чому, на думку Геббельса, було дуже важливо встановити контроль саме над радіо?

3. Що, на вашу думку, було спільного в діяльності ЗМІ СРСР та Німеччини?

Олюднення

Документ 3. Фюрер, який вдень і вночі думає про народ та його щастя

Всю ніч не гасне світло у вікні…

А ми спимо спокійно, без турбот.

І в роздумах за нас, за весь народ

Знайдеш ти рішення — вінець важкій роботі.

Запитання

1. Як ці інформації розкривають поняття «олюднення»?

2. Для чого потрібно було «олюднювати» вождів СРСР та Німеччини?

Творення нової людини

Документ 4. З висловлювань А. Гітлера

«У кого в руках молодь, у того в руках і майбутнє.

Я розпочинаю з молоді. Ми, ті, хто старі, — відпрацьований матеріал. Ми прогнили до самих кісток. Але моя чудова молодь! Чи є де-небудь у світі ще така прекрасна молодь? Погляньте на цих юнаків і підлітків! Який матеріал!

З ними я зможу створити новий світ!

Це — героїчне покоління молоді, з якої вийде творець, людина-бог… Усяка освіта в національній державі має бути спрямована передусім не на те, щоб набивати учня нікчемними знаннями, а на створення здорового тіла… Мозок молоді не повинен заповнюватися науковими знаннями… Нова молодь, подібно до тієї, що булла у Давній Спарті, має бути мужньою та сильною.

Ідеальна держава повинна базуватися на двох основних освітніх ідеях. По-перше, треба запалити вогонь у серці молоді і впровадити в її розум поняття раси. По-друге, німецька молодь має бути готовою до війни, навченою або перемогти, або вмерти. Кінцева мета освіти — сформувати громадян, які усвідомлюватимуть славу країни й будуть фанатично віддані національній

ідеї».

Документ 5. Нові завдання перед суспільствознавчими науками

1) Дати молоді знання і вміння виробити у себе комуністичні погляди;

2) формувати вміння правильно осмислювати основні явища сучасного життя, класової боротьби, міжнародного революційного руху;

3) з’ясувати, у чому полягає правильний шлях будівника соціалізму в СРСР, у чому значення диктатури пролетаріату;

4) виховувати інтернаціоналіста, дати пролетарське розуміння національного питання, озброїти учня на вирішальну боротьбу з націоналізмом;

5) виховувати войовничих атеїстів;

6) дати розуміння генеральної лінії партії і необхідності боротьби з ухилами;

7) виховувати уміння і класову свідомість до праці.

Запитання до документів 4 і 5

1. Якою бачив тоталітарний режим «нову людину»?

2. Які якості мають бути притаманні «новій людині»?

3. Що не бажано було мати людині нового зразка?

Суспільна атмосфера

Документ 6

Іноземні спостерігачі, які побували в Німеччині до 1939 р., дивувалися з того, що німці взагалі не усвідомлювали себе «жертвою залякувань та утисків з боку аморальної й жорстокої диктатури».

Навпаки, вони зі щирим ентузіазмом підтримували її. Переважна більшість населення нічого не мала проти того, що її позбавили особистої волі, знищили безліч культурних цінностей, запропонувавши натомість «безглузде варварство», що життя і роботу піддали такій регламентації, якої німці, котрих за багато поколінь привчили до суворого порядку, досі не знали. Дивно, але багато іноземців поверталися з Німеччини з переконанням: у країні відбуваються позитивні зрушення.

Якщо ці люди не ставали прихильниками нацизму, то в усякому разі ставилися толерантно до «нової Німеччини».

Документ 7. Зі спогадів учителя М. В. Попеля

На свою біду, засумнівався у непогрішимості органів ніжинський учитель Попель Микола Васильович. Навідавшись за місцем народження до райцентру Ситківців Вінницької області, сказав начальникові райвідділу НКВС Савченку: «Даремно мого брата Володю засудили на 10 років. Адже він теж учитель, лейтенант запасу».

Начальник вирішив йому ті недоречні сумніви з голови вибити. Запроторив до тюрми й знущався два тижні. Опинившись на волі, пригнічений своєю безмежною беззахисністю перед непередбачуваними сюрпризами долі вчитель написав у ЦК: «Наді мною знущалися морально і фізично. Я втратив спокій і впевненість у завтрашньому дні. Мені се здається, що будь-якої миті я можу бути заарештованим всупереч усім правам, дарованих мені Сталінською

Конституцією, за примхою того чи іншого представника влади, без оглядки

на те, що я ніколи ні словом, ні ділом, ні помислом не грішив проти мого народу».

Документ 8. Про ставлення радянської молоді до труднощів

«Незважаючи на матеріальну скруту, як, наприклад нестача продовольства, надто гостра в ті часи, ні я, ні молодь, що мене оточувала, не відчували ніяких антирадянських почуттів. Ми просто знаходили виправдання всім труднощам і тому героїчному напруженню, якого вимагало будівництво нового світу… Атмосфера самовідданої боротьби за загальну справу — пуск заводу — захоплювала нашу уяву, пробуджувала в нас ентузіазм і ніби ставила нас на

передову, де про труднощі забували чи не звертали на них уваги».

Завдання до документів 6, 7 і 8

• Прочитайте подані джерела інформації та дайте характеристику моральної атмосфери суспільств Радянського Союзу та нацистської Німеччини.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Дайте визначення поняття «тоталітаризм».

2. Назвіть загальні ознаки тоталітаризму.

3. У чому подібність та відмінності фашизму, націонал-соціалізму, комунізму?

4. Чому всі тоталітарні режими приречені на крах?

V. Домашнє завдання

Читайте також:

1. Здобутки української культури у радянський період – СРС
2. ІІ. Радянський етап
3. Концепція більшовизму
4. Радянський партизанський рух на окупованій території України
5. Радянський період
6. Радянський тоталітарний режим в західноукраїнських землях у повоєнні роки
7. Радянський тоталітарний режим в західноукраїнських землях у повоєнні роки
8. Ред.] Радянський період
9. Соціально-політична база більшовизму в Україні
10. Спроби створення системи колективної безпеки в Європі. Радянський чинник у міжнародних відносинах
11. У 1919 р. у Харкові було створено перший постійний український театр «Перший Радянський театр ім. Шевченка».

Переглядів: 1227