• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОСІННЯ ЕЛЕГІЯ

Вже доволі, досить блакиті,

Вже не бути знов молодим.

Прогоріли весна і літо,

І на полі лиш білий дим

Так нестримно пливе, так рівно

Над поснулі поля, стерні...

Тільки ти, молода царівно,

Тільки ти ще не хочеш, ні,

Хмар холодних, тупих, мов криця,

Й, простягнувши сонцю услід

Білі руки, ти кличеш: «Смійся,

Сонце, смійся!..» Багато літ

Потонуло в ясних озерах,

І по килимах павутин

Хтось прибуде і стукне в двері...

Я зустріну його один.

На порогах кімнат тінистих.

І мовчу, не прошу — «прийди!» —

Тільки осінь присипле листям

Мого гостя сумні сліди...

Тільки осінь промчить над полем,

Над ріллею, що знов завмре...

І застогнуть з глухого болю

Верховіття струнких дерев...

І погасне все, що горіло,

З мокрим вітром вдень і вночі

Протинатимуть чорне тіло

Невгамовні, густі дощі.

(А. Гарасевич)

У музичній літературі елегія — це п'єса сумного або задумливого характеру, що передає почуття, пов'язані з якоюсь утратою або спогадом.

Під елегією розуміємо невеликий за розмірами ліричний музичний жанр сумного характеру, із мотивами емоційних переживань, спогадів про минуле та філософських роздумів. Музична елегія передбачає повільний темп та камерний виконавський склад. Атмосфера елегійності відтворюється романтичними інтонаціями (інтонація питання, інтонація зітхання), перевагою мінорного ладу над мажорним. Жанр елегії сприймається композитором буквально як траурний спів.

М. Лисенко започаткував традицію музичної «шевченкіани», створивши 1911 року кантату «До 50 роковин смерті Т. Шевченка» і «Елегію до дня роковин смерті Т. Шевченка» для скрипки і фор-тепіано.

Захоплення видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка(1842—1912) фортепіанною музикою вилилося у створення понад 20 п'єс. Провідними в них є образи лірико- елегійного характеру. Образний настрій — лірико-журливий, сумний. Ряд широких мелодичних, елегійного характеру хвиль приводять до кульмінації — драматичного спалаху.

До золотого фонду вітчизняної музичної літератури увійшла «Елегія» для скрипки і фортепіано М. Лисенка.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Елегію» М. Лисенка та дайте відповідь на запитання.

· Яку атмосферу створює музика — для роздумів, мрій або для активної дії?

Слухання «Елегії» для скрипки і фортепіано М. Лисенка

Читайте також:

1. УРОК № 18 ЕЛЕГІЯ

Переглядів: 1136