• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Моніторинг зайнятості.

Аналіз стану ринку праці проводиться з метою виявлення характеру і тенденцій процесів, що відбуваються і своєчасного втручання при необхідності їх коригування. Основною базою такого аналізу є отримувана інформація Держкомстату України і перевірок суб’єктів господарювання державною службою зайнятості. Додатковою інформацією може бути зв’язок з носіями соціально-трудових відносин; рішення, рекомендації, резолюції, укладені виразниками соціально-трудових відносин; матеріали ЗМІ, листи, звернення тощо.

Аналіз стану ринку праці і зайнятості населення є невід’ємним і важливим елементом державного регулювання зайнятості. Він здійснюється на рівні:

- макропропорції — національного розвитку. Регулювання макропропорцій на основі всебічного аналізу ринку праці здійснюється за допомогою урядових рішень, Державної програми зайнятості населення і Генеральної тарифної угоди;

- мезопропорції — співвідношення попиту і пропозиції робочої сили в розрізі окремих регіонів і галузей. Вони регулюються за допомогою окремих урядових рішень з конкретних питань, а також галузевих наказів, регіональних рішень і відповідних тарифних угод;

- мікропропорції — внутрішньофірмового попиту і пропозиції праці в розрізі професій і спеціальностей. Вони регулюються заходами управління персоналом і колективним договором.

Стан виконання регулюючих документів макро-, мезо- і мікропропорцій відстежується й аналізується.

Напрями аналізу на всіх рівнях наступні:

- абсолютні і відносні показники зайнятості населення та його економічної активності;

- абсолютні і відносні показники безробіття;

- аналіз наявності робочих місць і вакансій та коефіцієнт навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію);

- аналіз виконання Державної і регіональних програм зайнятості населення (на мікрорівні — виконання колективного договору з відповідних статей);

- аналіз витрат коштів, затверджених по статтях.

Аналіз здійснюється за місяць, квартал, з початку року і за рік, а при необхідності визначається динаміка окремих показників за декілька років. Таким чином, аналіз зайнятості населення на будь-якому рівні має комплексний і системний характер. Інформаційне забезпечення, про яке йшлося вище, дозволяє здійснювати глибокий аналіз стану ринку праці, певні висновки з цього аналізу і розробляти необхідні для поліпшення справ заходи.

Головним щорічним аналітичним документом є аналітично-статистичний збірник «Ринок праці України у N-му році», який видається з 1991 р. Кожен випуск збірника поліпшується за рахунок набуття досвіду тими спеціалістами Державного центру зайнятості, котрі займаються аналізом. У збірнику за 2001 р. значно розширено і поглиблено аналітичну інформацію щодо зайнятості та безробіття в країні, окремих її регіонах, основних показників зареєстрованого ринку праці, результатів реалізації заходів сприяння зайнятості населення та надання йому соціальних послуг державною службою зайнятості. У цьому збірнику, який складається з 12 розділів, на сторінках викладається всебічний аналіз ринку праці за 2001 р., включаючи стан зареєстрованої трудової міграції. Збірник насичений кольоровими діаграмами, які доповнюють цифрові дані численних таблиць.

Ринок праці, зайнятість населення, безробіття, як ми вже переконалися, є складними економічними і соціальними категоріями, що знаходяться під впливом як ринкових економічних законів, так і адміністративних та законодавчих рішень. Чим більше узгоджуються прийняті адміністративні й законодавчі рішення з економічними законами, тим ефективніше вони діють.

Однак на практиці в сфері державного регулювання зайнятості іноді необхідно приймати рішення, які не повністю відповідають діючим економічним законам. У таких випадках слід визначити найраціональніші шляхи прийняття цих рішень і певних заходів. Обґрунтування таких заходів, їх максимально можливе узгодження з економічними законами дає прикладна наука. Вона займається також розробкою методологічних проблем, проектами методичних рекомендацій та здійснює інші наукові послуги.

Найбільш наочним прикладом є наукове обґрунтування розробки Державної програми зайнятості населення, яка має бути узгоджена з економічним, соціальним і політичним становищем у країні. Це нерідко містить у собі суперечливі й різновекторні проблеми.

Першим спеціалізованим науковим підрозділом, який проводив фундаментальні прикладні дослідження і надавав наукові послуги в галузі зайнятості та ринку праці, був Науково-дослідний центр з проблем зайнятості та ринку праці НАН України і Мінпраці України. Вчені Центру одними з перших висловили думку стосовно побудови в Україні соціально спрямованої ринкової економіки. Звідси випливав важливий висновок: ринок праці в Україні необхідно будувати за соціал-демократичною моделлю. Центром було розроблено багато методичних рекомендацій щодо різних аспектів ринку праці й зайнятості.

У даний час прикладною наукою, а також розробками та науковими послугами в галузі праці, зайнятості й соціально-трудових відносин займається, як головний, Науково-дослідний інститут праці й зайнятості Мінпраці України і НАН України, а також Луганський науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Мінпраці України. На їх замовлення щодо досліджень окремих питань іноді залучаються інші науково-дослідні установи.

Фундаментальні дослідження в галузі ринку праці й зайнятості виконують переважно Інститут економіки НАН України, значною мірою Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділи, відділення й окремі кафедри різних науково-дослідних установ і вузів нашої держави.

Провідним підрозділом з проблем розробки в Україні посібників і підручників даної проблематики є кафедра управління трудовими ресурсами КНЕУ під керівництвом професора В. М. Данюка. Її працівники беруть участь і в наукових дослідженнях з проблем зайнятості, ринку праці та соціально-трудових відносин, розробляють навчально-методичну базу і створюють навчальну літературу.

З метою контролю процесів, що відбуваються на ринку праці і в сфері зайнятості населення, стану виконання Державної програми зайнятості населення державна служба зайнятості здійснює моніторинг цих процесів.

Моніторинг ринку праці — це система спостережень за станом і характером процесів як у цілому по ринку праці, так і в окремих його частинах та сферах функціонування з метою своєчасного й ефективного коригування. Він являє собою комплекс спостережень та досліджень, які визначають зміни в зайнятості, безробітті та інших аспектах ринку праці. Моніторинг ринку праці, зайнятості, безробіття виконується органами державної служби зайнятості на всіх рівнях.

Моніторинг здійснюється за певними напрямами: моніторинг працевлаштування населення, яке потребує додаткових соціальних гарантій, безробіття, зайнятості інвалідів, соціального захисту незайнятої молоді, стану жінок на ринку праці та ін., що дає можливість своєчасно реагувати на прояви різних тенденцій на ринку праці. Відстежується стан реалізації активних заходів сприяння зайнятості населення і вносяться необхідні корективи до них з метою поліпшення справи. Так, у 2000 р. темпи зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення вперше перевищили темпи росту чисельності осіб, що перебували на обліку в службі зайнятості.

За допомогою моніторингу було виявлено, що на 1 січня 2001 р. родинне безробіття (родини, в яких декілька працездатних осіб працездатного віку є безробітними) зменшилося на 6 % порівняно з аналогічною датою попереднього року.

Державною службою зайнятості здійснюється моніторинг стану працевлаштування громадян України за кордоном, а також працевлаштування іноземних громадян та осіб без громадянства на терені України і в багатьох інших напрямах, таких як працевлаштування жінок, молоді, неконкурентоспроможних громадян, профорієнтація і профнавчання незайнятих осіб, стан звернень до органів ДСЗ тощо.

Прогнозування ринку праці є оцінкою перспектив розвитку його кон’юнктури та зміни умов, які впливають на кількісний та якісний аспекти попиту і пропозиції праці на прогнозований період. Основна ціль прогнозу — визначити тенденції зміни факторів впливу на попит і пропозицію робочої сили й оцінити можливі наслідки рішень, які приймаються в галузі їх регулювання.

В економічній теорії існує декілька підходів до прогнозування ринку праці, і зокрема зайнятості та безробіття. Однак в Україні тривалий час виправдовував себе варіантний балансовий метод прогнозування зайнятості й безробіття. Він полягав у тому, що розподіл населення за сферами зайнятості пов’язувався з трудовими ресурсами. Показники зведеного балансу трудових ресурсів широко відображають головні аспекти зайнятості населення. Але нині прогнозування здійснюється на підставі даних обстежень домогосподарств.

Вихідні дані для прогнозування рівня і структури зайнятості — це результати демографічного прогнозу, виконання економічних програм, показники аналізу зайнятості і безробіття в базисному періоді, урядові рішення, котрі впливатимуть на зміну структури в економіці й зміну чисельності робочих місць.

Чим більше стабілізується стан економіки, тим точнішими стають прогнози.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні напрями аналізу ринку праці.

2. Якими показниками характеризується зайнятість?

3. Які існують методи визначення нелегальної зайнятості та оцінки її масштабів?

4. Як співвідносяться динаміка безробіття та обсягів виробництва?

5. Назвіть показники, які характеризують інфраструктуру ринку праці.

6. Якими показниками визначається рівень трудової активності?

7. Якими показниками визначається трудова активність? Що таке «узагальнюючий показник трудової активності»?

8. За якими ознаками (розрізами) прийнято аналізувати ринок праці?

9. Чому в Україні в сучасних умовах немає можливості розраховувати чисельність економічно активного (трудоактивного) населення як суми зайнятих (за даними статистичної звітності) і зареєстрованих службою зайнятості незайнятих?

10. Чому є важливим аналіз трисекторної зайнятості?

11. Яким чином на стан ринку праці в сучасних умовах впливає демографічний фактор?

12. Охарактеризуйте методи вимірювання обсягів прихованого безробіття.

Читайте також:

1. Біомоніторинг
2. Біомоніторинг ґрунтів
3. Біомоніторинг забруднення атмосфери
4. Біомоніторинг забруднення води
5. Види екологічного моніторингу
6. Види і форми зайнятості.
7. Види моніторингу інвестиційного проекту
8. Види та форми зайнятості.
9. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
10. Галузевий та територіальний моніторинг довкілля та його основні показники
11. ГІС екологічного моніторингу Києва та Київської області (ЕкоГІС “Природокористування та екологія довкілля Києва та Київської області” як складова частина ГІС України).
12. Державна політика в області зайнятості.

Переглядів: 628