Процитувати ст..16 КПК.

Ця процесуальна засада також витікає із положень Конституції України, ст..41 якої передбачає, що «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної , творчої діяльності. …Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом» і ст.13 «держава забезпечує захист усіх суб’єктів права власності. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом» Ст.ст.167-169 КПК передбачають процесуальний порядок тимчасового вилучення майна, а ст..ст.170-174 КПК – арешт майна, які можуть застосовуватися під час кримінального провадження.

Право власності — це юридична можливість на свій розсуд без шкоди іншим і навколишньому середовищу володіти, користуватись і розпоряджатись майном та іншими матеріальними, інтелектуальними цінностями і фінансовими ресурсами.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав і відшкодування завданих цим збитків, включаючи неодержані доходи. Ці положення вимагають при розслідуванні кримінального провадження та розгляду його судом, з одного боку, вживати заходів щодо забезпечення повернення (віндикації) власнику його власності, яка була відторгнута кримінальним правопорушенням, а, з другого боку, не допускати незаконних дій щодо права власності при проведенні слідчих(розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Процитувати ст.14 КПК.	\|	Ст.17 Презумпція невинуватості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.