• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою

На цьому етапі передбачається написання студентом всту­пу та висновків до курсової (дипломної) роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його до­опрацювання з урахуванням зауважень наукового керівни­ка, підготовка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової (дипломної) роботи. У вступі обґрунтовуєть­ся актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він по­винен зазначити про це у вступі.

Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10—15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, зна­чущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвя­чені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного за­пису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

Логічним завершенням курсової (дипломної) роботи є висновки. Головна їх мета — підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних поло­жень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в ре­оїні вивчення теми, а й недоліки та проблеми практич­ного функціонування культурологічних си­стем, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Основна вимога до заключної частини — не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зробле­них у розділах.

Список використаної літератури складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. «Спи­сок…» повинен містити бібліографічний опис джерел, викори­станих студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, необхідно додержуватися вимог державного стандарту. Кож­ний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літе­ратуру слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською мовою, потім — іноземними. Бібліографічні записи в «Списку…» повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати у дужках посилання на номери списку. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номера видання.

Завершуючи написання курсової (дипломної) роботи, не­обхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів продовжує загальну нумерацію сторінок основного тек­сту роботи. Обсяг курсової роботи має бути в межах 25—ЗО сторінок, обсяг дипломної роботи — в межах 50—60 сторінок, без урахування додатків і списку літератури.

Літературне оформлення курсової (дипломної) робо­ти є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захи­сту. Передусім звертається увага на змістовний аспект ви­кладу матеріалу, а також на текст роботи, список літерату­ри і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Курсову (дипломну) роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тек­сту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника.

Під час редагування тексту бажано прочитати роботу вго­лос, що дозволить побачити можливу непереконливість доказів, кострубатість фраз та уникнути цього. Не треба боятися ско­рочувати написане — від цього текст тільки виграє.

До формулювань заголовків розділів і під­розділів (параграфів) курсової (дипломної) роботи висувають­ся такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різно­манітність у побудові речень, з переважанням простих, по­ширених, послідовне та точне відображення внутрішньої ло­гіки змісту роботи.

Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Параграфи (підрозділи) нумерують окремо в кож­ному розділі. Позначення розділів (глав), параграфів і їхні порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, при­чому в кінці крапка не ставиться.

Сторінки роботи повинні мати поля: ліве — 30 мм, зверху — 20 мм, праве — 10 мм, знизу — 25 мм. Таблиці, малюнки, схеми, графіки та інші ілюстративні матеріали як у тексті роботи, так і в додатках слід виконувати на стандарт­них аркушах (21 х ЗО см) або наклеювати на стандартні білі аркуші.

Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до останньої без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, другою вважається сторінка, що містить «зміст», на ній циф­ра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється циф­ра 3 і далі згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється посередині верхнього поля.

Курсова (дипломна) робота відкривається титульним ар­кушем. На ньому вказуються міністерство, назва інституту, в якому виконувалася курсова (дипломна) робота, назва кафедри, на якій вона виконувалась, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента-дипломника, курс, гру­па, факультет, де він навчається, прізвище, ініціали, вчене зван­ня наукового керівника, рік і місце виконання роботи.

На наступній сторінці розміщується зміст (рис. 5.5) із позначенням сторінок, на яких кожний з елементів плану викладений у роботі. Всі розділи і підрозділи, що є у плані, мають бути виділені в тексті заголовками та підзаголовками.

1. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи

Дипломна робота друкується та подається в Державну екзаменаційну комісію (ДЕК) у двох примірниках, з рецен­зією провідного спеціаліста чи практичного працівника та відгуком наукового керівника.

Захист курсової роботи проводиться відповідно до графіка, затвердженого кафедрою, в присутності комісії у складі кері­вника та двох-трьох членів кафедри. Захист дипломної робо­ти відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії та регламентується «Положенням про органі­зацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».

Захист дипломних робіт може проводитись як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, якщо тема має для них науково-теоретичний або практичний інтерес або у разі виконання роботи на їх базі.

До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до захисту дипломних робіт, подаються в державну комісію деканом факультету.

Державній комісії перед захистом дипломних робіт де­кан факультету подає такі документи:

• зведена відомість про виконання студентами навчаль­ного плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дис­циплін, курсових робіт, практик, державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних робіт);

• відгук керівника про дипломну роботу;

• рецензія на дипломну роботу спеціаліста відповідної кваліфікації і профілю.

Склад рецензентів затверджується деканом факультету за поданням завідувача випускної кафедри.

Державній комісії можуть бути подані також інші матеріа­ли, що характеризують наукову і практичну цінність вико­наної роботи: друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування роботи; макети, таблиці, діаграми виробів, схеми тощо.

Члени комісії заздалегідь знайомляться зі змістом робо­ти. На захист можуть бути запрошені керівники підприємств, організацій, установ, на замовлення яких було здійснено до­слідження.

Процедура захисту включає:

• доповідь студента про зміст роботи;

• запитання до автора;

• оголошення відгуку наукового керівника або його ви­ступ (для дипломної роботи — й рецензента);

• відповіді студента на запитання членів комісії із захи­сту курсової роботи (для дипломної роботи — членів ДЕК) та осіб, присутніх на захисті;

• заключне слово студента;

• рішення комісії про оцінку роботи.

Вступне слово необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдан­ня, об’єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи но­визни у теоретичних положеннях та в практичних рекомен­даціях; з якими труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не знайшли підтвердження. У виступі мають міститися також відповіді на основні заува­ження наукового керівника, а для дипломної роботи — і рецензента. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 10—15 хвилин.

Для кращого сприймання присутніми матеріалу бажано намалювати на великих аркушах паперу власні таблиці, діа­грами, графіки.

Під час захисту курсової (дипломної) роботи студент зобов’язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також у виступах на захисті. Захист дипломної роботи фіксується в протоколі ДЕК.

Результати захисту дипломної (курсової) роботи визнача­ються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовіль­но» з урахуванням якості виконання всіх частин курсової роботи та рівня її захисту. Оцінка за курсову роботу зано­ситься до залікової книжки студента та в екзаменаційну відомість. Оцінка з дипломної роботи виставляється на за­критому засіданні ДЕК і оголошується її головою дипломни­ку і всім присутнім на відкритому засіданні. При визна­ченні оцінки слід зважати на якість роботи, рівень наукової та практичної підготовки студента.

Складання державних екзаменів або захист дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менш як половини її складу з обов’язковою присутністю голови комісії.

Студент, який на захисті дипломної роботи отримав неза­довільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

Коли захист дипломної роботи визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на пов­торний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобо­в’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною ка­федрою.

Студент, який не склав державного екзамену або не захи­стив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного про­екту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищо­го навчального закладу.

Студентам, які не склали державні екзамени або не захи­щали дипломний проект (роботу) з поважної причини підтвердженої ректором вищого навчального закладу, може бути продовжений строк навчан­ня до наступного терміну роботи державної комісії зі скла­данням державних екзаменів чи захистом дипломних про­ектів (робіт), але не більше одного року.

Студенти, які виявили особливі здібності до наукової твор­чості, захистили дипломну роботу на «відмінно», мають публі­кації, є переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, можуть бути рекомендовані державною ко­місією до вступу в аспірантуру.

Кращі роботи можна рекомендувати на конкурси студент­ої робіт, а також до друку в студентських збірниках. Дип­ломні і курсові роботи подаються на конкурси, коли вони яв­ляють собою розробки, проведеш студентами в процесі навчання, і отримані в них результати опубліковані, впроваджені в прак­тику або в навчальний процес. При цьому учасниками кон­курсу можуть бути студенти поточного навчального року або ті, хто закінчив ВНЗ у поточному навчальному році.

Захищені курсові (дипломні) роботи здаються на випускну кафедру, а дипломні — ще й у деканат факульте­ту. Зберігаються дипломні роботи в бібліотеці ВНЗ протягом 5 років, курсові зберігаються на кафедрі 1 рік. За необхідності дипломні роботи можуть надсилатися до іншої бібліотеки, установи, закладу за їх замовленням для впро­вадження в практику висновків і рекомендацій дипломників.

1. Керівництво курсовою (дипломною) роботою та її рецензування

Керівництво курсовими (дипломними) роботами доруча­ють кваліфікованим викладачам (професорам, доцентам) вузу.

Обов’язки наукового керівника курсової (дипломної) роботи:

• надавати допомогу у виборі теми, розробці плану (змісту) курсової (дипломної) роботи; доборі літератури, методології та методів дослідження та ін.;

• аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослі­дження;

• визначати поетапні терміни виконання роботи;

• контролювати виконання курсової (дипломної) роботи;

• доповідати на засіданні кафедри про виконання та за­вершення роботи;

• дати відгук на роботу.

Автор дипломної роботи повинен отримати на неї пись­мовий відгук наукового керівника та рецензію від провідно­го спеціаліста або працівника закладу, де проводився експе­римент чи вивчався практичний досвід.

Відгук наукового керівника дипломної роботи пишеться у двох примірниках у довільній формі. У ньому визначають:

• актуальність теми;

• ступінь наукового і практичного значення праці;

• рівень підготовки дипломника до виконання професій­них обов’язків;

• ступінь самостійності у виконанні дипломної роботи;

• новизну поставлених питань та оригінальність їх вирі­шення;

• вміння використовувати літературу;

• ступінь оволодіння методами дослідження;

• повноту та якість розробки теми;

• логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладення матеріалу;

• можливість практичного застосування дипломної ро­боти або окремих її частин;

• висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що ставляться перед дипломними кваліфікаційними робо­тами.

Рецензію на дипломну роботу надає спеціаліст-практик відповідної кваліфікації. Вона теж складається в довільній формі, може висвітлювати ті ж питання, що й відгук керівни­ка. Особливу увагу в ній слід звернути на таке:

• актуальність теми;

• вміння застосовувати теоретичні знання для вирішен­ня конкретних практичних завдань;

• наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

• достовірність результатів і обґрунтованість висновків дипломника;

• стиль викладу та оформлення роботи;

• недоліки роботи.

Рецензент, як і науковий керівник, оцінює дипломну робо­ту за чотирибальною системою. Рецензію можна й не завер­шувати оцінкою, якщо остання випливає зі змісту відгуку або рецензії.

1. Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження

Магістр — це освітньо-кваліфікаційний рівень фахів­ця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інновацій­ного характеру, має певний досвід їх застосування та проду­кування нових знань для вирішення проблемних професій­них завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методоло­гією наукової творчості, сучасними інформаційними техно­логіями, методами отримання, обробки, зберігання і викори­стання наукової інформації, бути спроможним до плодо­творної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяль­ності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові — освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької робо­ти магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, котрий повинен мати на­уковий ступінь і (або) вчене звання і працювати в даному ВНЗ.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської дисертації на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська дисертація — це самостійна науково-до­слідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тоб­то готується з метою публічного захисту і отримання акаде­мічного ступеня магістра. Основне завдання її автора — продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, умін­ня самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона являє собою новий по суті і досить кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магі­стра, а з іншого — є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені уста­нови, організації або підприємства.

Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки що не розроблені більш-менш уніфі­ковані вимоги щодо змісту й структури магістерської дисер­тації як виду кваліфікаційної роботи. Прийнятною вважаєть­ся така її структура:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• розділи і підрозділи основної частини;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Наповнення кожної частини магістерської дисертації ви­значається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного ма­теріалу, методика написання, правила оформлення та захис­ту магістерської дисертації мають багато спільного з дип­ломною роботою студента і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки нау­кової праці, викладені в даному підручнику.

Виходячи з того, що магістерська підготовка — це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослід­ницької і науково-педагогічної діяльності, що логічно завер­шується вступом до аспірантури і підготовкою кандидатської дисертації, магістерська дисертація не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра — це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, прита­манних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської дисертації в науковому відно­шенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисертації.

На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідницькими пра­цями, магістерська дисертація як самостійне наукове дослі­дження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазна­ченої роботи повинне не стільки вирішувати наукові проб­леми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний на­лежним чином вести науковий пошук, розпізнавати проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирі­шення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти:

• формулювати мету і завдання дослідження;

• складати план дослідження;

• вести бібліографічний пошук із застосуванням сучас­них інформаційних технологій;

• використовувати сучасні методи наукового досліджен­ня, модифікувати наявні та розробляти нові методи виходя­чи із завдань конкретного дослідження;

• обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

• оформляти результати досліджень відповідно до сучас­них вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки і захисту магістерської дисертації подібна до захисту дипломної роботи і є спрощеною порівня­но з кандидатською і докторською дисертаціями. Якщо ос­новні положення, висновки і рекомендації кандидатського і докторського дослідження мають бути опубліковані в науко­вої виданнях, то стосовно магістерської дисертації ця вимо­га не є обов’язковою. Процедура захисту магістерської ди­сертації не потребує автореферату.

Здобувач ступеня кандидата і доктора наук подає в спеціа­лізовану вчену раду перелік документів, регламентованих ВАК України. Здобувач ступеня магістра обмежується поданням у Державну екзаменаційну комісію лише самої дисертацій­ної роботи (разом з відгуками наукового керівника і про­відного фахівця) і довідки про виконання індивідуального плану з освітньо-професійної програми магістра.

Спрощеною є й сама процедура публічного захисту магі­стерської дисертації, оскільки не потрібно призначати офіцій­них опонентів і провідної установи. Така дисертація підля­гає лише обов’язковому рецензуванню. Незважаючи на суттєві відмінності між магістерською і кандидатською дисертація­ми, принципи їх підготовки — загальні.

По закінченні навчання випускникові магістратури ви­дається диплом, в додатку до якого вказується тема магіс­терської дисертації.

Студенти, котрі успішно закінчили магістратуру, як пра­вило, продовжують навчання в аспірантурі.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
9. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
10. Актуальні методи соціальної роботи
11. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
12. Алгоритм роботи прозорого моста

Переглядів: 3063