МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Переваги, які привносять інформаційні комп'ютерні технології в процес навчання.До них можна б було віднести таке: · велика гнучкість у виборі місця і часі навчання; · навчальні і тренувальні матеріали можуть легко поновлюватися; · студенти, а не викладачі, можуть управляти вибором навчального матеріалу, комбінуючи курси різних навчальних закладів; · здатність стежити за виконанням інструкцій особою, що навчається, запам'ятовувати її відповіді, фіксувати доступ до навчальних матеріалів; · можливість моделювання аналізу середовища і ситуації взаємодії з тим, хто навчається; · забезпечення on-line зв'язку між студентом і віддаленим вчителем; · привабливість для сприйняття мультімедійного представлення інформації; · можливість організації контролю за порядком і темпом подачі матеріалу, навчальною активністю що навчається; · забезпечення ефекту симуляції складних процесів без ризику і з надзвичайно низькими витратами; · можливість настройки сервісу навчання і тренінгу на осіб з різним рівнем здібностей; · можливість ефективної доставки для користувача широкого діапазону тренувального матеріалу; · доступ до розподілених банків інформаційних ресурсів, навчальних і контролюючих матеріалів; · можливість ефективного поширення накопиченого досвіду; · потенціал величезного по діапазону і глибині репозитарію змістовної навчальної інформації; · пристосованість для реалізації моделі безперервної освіти; · свобода в пошуці і відборі матеріалу, співзвучного власним цілям і завданням навчання; · забезпечення більшого контролю з боку учня за процесом; · надання умов для створення середовища конкуренції навчальних курсів; · можливість організації незалежного централізованого і уніфікованого вихідного контролю знань і навичок; · забезпечення ефекту групової співпраці, створення корисного дискусійного середовища і ефективної спеціалізації учасників віртуальних робочих груп; · симуляція технологічного середовища представлення освітніх послуг, створення віртуальних навчальні закладів. Акцентування уваги на окремих привабливих сторонах організації процесу навчання призвело до проектування декількох моделей нових технологій навчання. Кожна з них, як правило, експлуатує невелике число ідей: низьку собівартість надання освітніх послуг, розвиток пізнавальної активності учнів, зручність доступу до величезних гетерогенних джерел інформаційної підтримки навчальної діяльності, безперервний характер навчання, групову синергію (системне поєднання) і спеціалізацію, відхід від неефективної процедурної моделі організації навчання, перехід від моделі навчання, орієнтованої на викладача до студенто-орієнтованої моделі. На практиці спостерігається тенденція об'єднання фрагментів нових технологій, що добре себе зарекомендували, з метою використання всього кращого в контексті суб'єктивного досвіду і місцевих умов.
6. Проблеми України на шляху інформатизації вищої освіти Поряд з певними успіхами, процес інформатизації вищої освіти в Україні виявив цілий комплекс споріднених проблем, серед яких головною є відсутність єдиного підходу в обґрунтуванні і формуванні напрямів застосування інформаційно-комп’ютерних технологій для вдосконалення системотворчих елементів освітньої діяльності у ВНЗ. Це виражається в наступному: - недостатній рівень врахування можливостей використання сучасних ІКТ при визначенні змісту освітніх програм і структури державних освітніх стандартів за напрямами і спеціальностями вищої і післядипломної освіти; - недостатня кількість, якість і слабка інтегрованість спеціалізованих і загальносистемних програмно-технічних засобів та інформаційних ресурсів для застосування в освітній діяльності; - недостатнє врахування можливостей використання сучасних ІКТ при створенні і відновленні навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності; - недостатнє і несистемне використання сучасних ІКТ під час удосконалення освітніх програм; - нерозвиненість форм застосування ІКТ в управлінні освітою на місцевому і регіональному рівнях; - відсутність діючого механізму накопичення, узагальнення і поширення передового досвіду використання ІКТ в освітній діяльності ВНЗ; - неповна відповідність діючих у галузі інформатизації освіти міжуніверситетських науково-технічних програм основним положенням Концепції інформатизації сфери освіти України; - відсутність цільового бюджетного фінансування створення інформаційних, освітніх і наукових ресурсів; - невідповідність у багатьох випадках вимог державних освітніх стандартів до змісту вищої освіти сучасним проблемам використання ІКТ у майбутній професійній діяльності студенті; - недосконалість нормативно-правового забезпечення використання ІКТ в освіті, особливо дистанційних форм навчання; - недостатньо розвинена система контролю якості електронних засобів навчання й освітніх інформаційних технологій, у тому числі дистанційних, що може привести до зниження якості освіти; - відсутність у більшості ВНЗ цілеспрямованої роботи з формування у студентів інформаційної культури; - відсутність ефективної системи перепідготовки і підвищення кваліфікації керівних кадрів і професорсько-викладацького складу щодо використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у вищій школі. У таких умовах необхідне наукове обґрунтування і прогнозування процесу інформатизації вищої освіти, встановлення критеріїв, які визначають загальний рівень інформаційної культури, моральні та професійні якості членів інформаційного суспільства, особливо його еліти – фахівців з вищою освітою, формування змісту їхніх інформаційно-комп'ютерної підготовки, адекватний вибір методів, засобів і форм цієї підготовки, а також детальний опис інфраструктури і механізмів, які забезпечують процес інформатизації ВНЗ.
|
||||||||
|