Витоки сучасної української музики. Українська музика масових жанрів

В радянській Україні протягом століття було створено чимало колективів, що спеціалізувалися на виконаннях обробок українських народних пісень і танців, а також творах українських композиторів у подібній стилістиці — це оркестри народних інструментів України, ансамблі пісні і танцю, народні хори тощо. Так, 1922 року був організований Перший оркестр українських народних інструментів, 1939 — Гуцульський ансамбль пісні і танцю 1943 — народний хор Верьовки, 1951 — Ансамбль танцю України. Українська народна пісня лягла в основу творів багатьох українських композиторів. Найвідоміші обробки українських пісень належать М.Лисенку та М.Леонтовичу, значний внесок у дослідження та збирання народної творчості внесли вітчизняні фольклористи — Ф.Колесса та К.Квітка.

Нові теми поступово затверджується у всіляких жанрах музичної творчості. Великий розвиток одержала масова пісня, що відгукувалася на всі важливі події життя українського народу («Партизанська» й «По шляхах уторованим» Ревуцького, «Партизанська» й «Червоні козаки» Н. Коляди, «Винтовочка» й «Чому, земля, ти молодою стала» й «Як усе стало зелене» Мотузки, «Добре серед степу широкої» Богуславського, «Грими, могутня пісня» Верховинця, й ін.). Масова пісня вплинула на інші жанри. Розширилася тематика камерно-вокальної творчості, поряд із класичнами текстами композитори стали використовувати вірші сучасних українських поетів (М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, А. Малишко й ін.).

У другій пол. 40-х - 50-і рр. розцвітає пісенний жанр. Ряд пісень, що одержали всенародне визнання, написали А. Филиппенко («Пісня миру й дружби», «Радуйтеся, Карпати»), Кос-Анатольський («На горах Карпатах», «Від Москви до Карпат»), Штогаренко («Ми, солдати миру»), Цегляр («У нашому Києві зеленому», «Пісня про березу»). Створено багато ліричних пісень, що стали відомими за межами республіки («Білі каштани», «Київський вальс» П. Майбороди, «Не шуми, калінушка», «Зірки ясні над Дніпром», «Київ рідний» І.Шамо .

Говорячи про етнічну музику, варто пригадати творчість відомого тріо, популярного у 80 роках, коли на естраді переважав російськомовний репертуар. Тріо Мареничів.

Цей колектив поновив традиції естрадної ліричної пісні, пісні-романсу та справив значний вплив на їх подальший розвиток. Гурт починав свої виступи в Луцьку, в Харкові отримали перемогу на огляді ВІА , в 1976 році з’явились на телеекранах. На початку творчої діяльності тріо виконувало пісні народів світу, поп-шлягери та українські народні пісні. Згодом у їхньому репертуарі залишились лише україномовні пісні («Ой під вишнею», «ой, у гаю, при Дунаю», «Тиша навкруги» та ін.) В 19769 році виходить їх перший альбом, а згодом вони отримують звання заслужених артистів України. На жаль, за відмову виконувати радянські патріотичні пісні, тріо було заборонено виступати за межами Волинської області. Лише на початку 1994 року тріо знову повернулось на велику сцену. В 2003 році тріо отримало звання народних артистів України, в 2004 році тріо розпалось.

Паралельно із формуванням поп-музики в Західних країнах, в Україні, як і інших радянських республіках досягає свого розквіту радянська естрада.

Особливо виділяється творчість Володимира Івасюка, автора понад 100 пісень, чиє життя трагічно обірвалось 1979 року. «Буковинка» - перший гурт, створений В. Івасюком в 1965 році. Тоді ж прозвучали і його перші пісні, що приносили перемогу на конкурсах самодіяльності. В 1970 році на всю країну лунають «Червона рута» і «Водограй». Остання і пісня «У долі своя весна» здобули успіх на польському фестивалі в Сопоті. За своє коротке життя В. Івасюк створив близько 100 пісень, музику до кількох спектаклів, багато інструментальних творів. Найкращі пісні «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас», «Аве Марія» композитор написав на власні вірші.

Ти признайся мені, звідки в тебе ті чари,-

Я без тебе всі дні у полоні печалі.

Може, десь у лісах тичар зілля шукала,

Сонце-руту знайшла і мене зчарувала?

Серед композиторів-пісенників цих років також О.І. Білаш, В. Верменич, пізніше — І. Карабиць. Популярність завоювали в ці роки естрадні виконавці — Софія Ротару, Назарій Яремчук, один із солістів групи «Смерічка», заслужений артист України(1978), народний артист України (1996), призер багатьох пісенних конкурсів, в тому числі міжнародних, Василь Зінкевич, Ігор Білозір, Тарас Петриненко, Алла Кудлай та інші.

Софія Ротару - народна артистка СРСР, Молдови, України, лауреат численних премій і фестивалів, кавалер багатьох орденів, Герой України. Народилась в 1947 році в Чернівецькій області, де здобула освіту в музичному училищі, згодом навчалась в Кишинівському інституті мистецтв у Молдові. В 1971 році до співачки приходить великий успіх після показу музичного телефільму «Червона рута», в якому Ротару співала з уже знаменитою «Смерічкою». Після трагічної загибелі В. Івасюка фільм знищили. С. Ротару стає солісткою створеного для неї ВІА «Червона рута». На сьогоднішній день в репертуарі Софії Ротару понад 400 пісень різними мовами, ролі в багатьох музичних фільмах, в центрі Києва закладена іменна зірка співачки.

Музика масових жанрів.Джаз, рок і поп музику можна відокремити під загальною назвою «масова музична культура», що орієнтується , передусім на смаки і цінності переважної більшості слухацької аудиторії. Її розвиток залежить від багатьох, в тому числі і тимчасових, часто змінюваних чинників – стилю життя, моди, технічного розвитку тощо. Тому в царині масової музичної культури з’являються як малозмістовні твори з низькими художніми якостями, так і справжні шедеври.

Джаз.Паралельно розвиваються і інші види музично-пісенної творчості.В середині 20 ст. на теренах України розповсюджується джаз. Варто сказати, що відомий джазмен Леонід Утьосов народився в Одесі, Олександр Цфасман – в Запоріжжі. Зараз джазові фестивалі проходять в Кривому Розі, Донецьку, Одесі, Львові (клуб «Лялька»). З відомих виконавців – Бонь, Полянський, Шаріфов, Шацький, «Пікардійська терція».

Рок-музика.Паралельно започатковувалися і типово модерні музичні та музично-поетичні проекти, серед яких сатиричний театр «Не журись!» В.Морозова (1970-і рр.), гурт «Мертвий півень» та рок-бардівська група «Плач Єремії» (друга половина 1980-х рр.). Поступово в рок–музиці зароджуються національні традиції фольклорні інтонації, тексти пісень пишуться українською мовою. В 90-х роках виникло багато українських рокгруп: «Океан Ельзи», «Табула раса», «ВВ», «Брати Гадюкіни», «Грін Грей», «Скрябін», «Гайдамаки», «Кому вниз». Щороку проводяться рок-фестивалі – «Оберіг», «Рок-діалог».«Океан Ельзи» створений в 1994 році. Протягом всього періоду існування групи солістом і автором пісень є С. Вакарчук. Слава прийшла до гурту після виступу на рок-фестивалі «Альтернатива». Потім були «Червона рута», «Перлини сезону» та ін.

Поп-музика.Найпопулярнішим видом є поп-музика. В Україні поп-музика розвивається на благодатному ґрунті української естрадної пісні – В. Івасюк, Н. Яремчук, С. Ротару, ВІА «Соколи», «Смерічка», «Краяни», «Кобза» - стали першими на терені популярної масової музики. Музичні фестивалі «Червона рута»(1989), «Таврійські ігри» та інші сприяють популяризації сучасної української музики в світі. Руслана Лижичко стала першою українською переможницею міжнародного фестивалю «Євробачення - 2004». Відомі автори пісень – Ю. Рибчинський, В. Крищенко, А. Демиденко, композитори – О. Злотник, Г. Татарченко, П. Дворський, П. Зібров, А. Матвійчук, виконавці – Т. Петриненко, А. Кудлай, Т. Повалій, І. Білик, О. Пономарьов, В. Павлік, Ані Лорак та багато інших.

Щороку в країні проводяться мистецькі акції такі, як «Українська музична хвиля», Міжнародний фестиваль «Таврійські ігри», Перший фестиваль справжнього українського року «РОК СІЧ», Всеукраїнський фестиваль сучасної української естрадної пісні «Пісенний вернісаж», та багато інших. З 1980-х років спостерігається зростання інтересу до автентичних форм народного музикування. Першопроходцями цього напрямку вважається заснований 1979 року гурт «Древо», очолюваний професором Київської консерваторії Є.Єфремовим. У 2000-ні роки в Україні виникають такі фестивалі етнічної музики як «Країна мрій» та «Шешори», де народна музика звучить як в автентичному виконанні, так і у різноманітних обробках рок- чи поп-напрямків. Серед сучасних гуртів автентичного співу «Божичі», «Володар», «Буття», етнічні мотиви використовують гурти «Тартак», «Воплі Відоплясова», «Мандри», «Гайдамаки», «Очеретяний кіт», оригінальне нашарування етнічних елементів пропонує гурт «ДахаБраха».

Характерною ознакою розвитку сучасної музичної культури є синтетичність – поєднання академічної, народної, популярної музики – симфо-рок, арт-рок, фолк-рок.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Концертні колективи	\|	Українська музична культура другої половини ХХст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.