• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предисловие

1 Визначаємо ступінь геологічної неоднорідності продуктивного пласта. Для цього вираховуємо К_п і К_р:

а) Коефіцієнт піщанистості (К_п) - це відношення середньої ефективної товщини до середньої загальної товщини пласта. В межах покладу його визначають за такою формулою

, (2.7)

де h_ефі — ефективна товщина пласта в і-тій свердловині, м;

n_i — загальна товщина пластів в і-тій свердловині, м;

n — число свердловин.

Дані для визначення К_п беремо з таблиці 2.4. Підставляючи величини товщин в формулу 2.7, визначаємо К_п :

.

б) Коефіцієнт розчленованості (К_р) — відношення числа пропластків колекторів, просумованих для всіх свердловин до числа свердловин:

, (2.8)

де N_i — число пропластків колекторів в і-тій свердловині;

n — кількість свердловин.

Підставляючи значення N_i з таблиці 2.4 в формулу (2.8), визначаємо К_р:

.

Виходячи з одержаних значень К_п і К_р визначаємо, що пласт є неоднорідним.

2) Визначаємо середню проникність пласта, як середньозважену величину по площі. Для цього будуємо карту проник­ності (рис. 2.3). Маючи карту проникності, визначаємо середньозважену проник­ність по площі за формулою

, (2.9)

де К_і — середнє значення проникності між двома сусідніми ізолініями; f_i — площа між сусідніми ізолініями.

Заміри площі між двома сусідніми ізолініями проводять за допомогою планіметра. Дані по К_і і f_i заносять в табл. 2.5. Підставивши значення К_і і f_i в формулу 2.9 визначаємо К_сз

,

Таблиця 2.5 — Визначення проникності і площі

3) Визначаємо співвідношення в'язкостей нафти і води в пластових умовах:

. (2.10)

Підставляючи значення і в формулу (2.10) визначаємо:

.

4) Визначаємо проектний коефіцієнт нафтовіддачі.

За одержаними величинами коефіцієнтів К_п і К_р встановлено, що пласт неоднорідний або однорідний, тому для визначення коефіці­єнта нафтовіддачі користуємось графіком, зображеним на рисунку 2.4 або 2.5. У нашому прикладі знаходимо величину h по кривій, яка відповідає проникності (0,102-0,306мД) при Він дорівнює 0,47.

2.3.4 Контрольні запитання

1) Що таке коефіцієнт піщанистості?

2) Які пласти вважаються однорідними, а які неоднорідними?

3) Від чого залежить коефіцієнт нафтовіддачі?

4) Що таке ефективна товщина пласта?

2.3.5 Рекомендована література:

1 Жданов М.А. Нефтепромысловая геология и подсчёт запасов нефти и газа. — М.: Недра, 1970.

2 Орлов О.О., Євдощук М.І., Омельченко В.Г., Трубенко О.М., Чорний М.І. Нафтогазопромислова геологія. Підручник. К., Наукова думка. 2005 –425 с.

Рисунок 2.4 — Графік залежності проектних коефіцієнтів нафтовіддачі від співвідношення в'язкостей нафти і води для порівняно однорідних теригенних порових колекторів з різною проникністю, які розробляються при водонапірному режимі

Рисунок 2.5 — Графік залежності проектних коефіцієнтів нафтовіддачі ( ) від співвідношення в'язкостей нафти і води для неоднорідних теригенних порових колекторів з різною проникністю, які розробляються при водонапірному режимі

Предисловие

Современную электроэнергетику России трудно представить без гидроэлектростанций. На сегодняшнее время на территории России насчитывается 102 рабочие ГЭС с мощностью больше 100 МВт. А мощность всех рабочих ГЭС составляет более 45 млн. кВт. При этом в год вырабатывается 165 млрд. кВтч. С этими показателями Россия занимает 5 место в мире.

Кроме того, гидроресурсы являются возобновляемым источником энергии, что является бесспорным преимуществом. Важным и актуальным достоинством также является экологичность выработки электроэнергии на ГЭС. Поэтому, очевидно, что развитие и поддержание гидроэнергетических систем является приоритетной задачей любого государства. Все это объясняет интерес к вопросам, касающимся современных ГЭС и их элементов.

Все крупные гидроэлектростанции в России и мире уникальны, поэтому при проектировании таких станций нельзя говорить о типовом подходе. В первую очередь это связано с тем, что реки, на которых они возводятся, имеют свои уникальные свойства и ландшафт.

Представленное пособие направлено на создание представления у студентов об электроэнергетическом потенциале рек, об основных характеристиках водохранилищ, о видах создания напоров на станциях, особенностях гидроагрегатов и их конструктивных элементов. Кроме того, студент сможет рассчитать и на основе этого спланировать управление водохранилищем годового регулирования.

Задачи расположены таким образом, что студент может проследить весь цикл от расчета гидроэнергетического потенциала реки, на которой только планируется строить ГЭС, до водно-энергетических расчетов, когда решается вопрос о регулировании водохранилища. Водно-энергетические расчеты лежат в основе управления гидроэлектростанцией, их результаты позволяют судить об объемах и сроках использования водохранилища для выработки электроэнергии. Методы и средства водно-энергетических расчетов сложны и разнообразны, в заданиях будет рассмотрен табличный метод расчета. Таким образом, здесь представлены основные проблемы, решаемые при проектировании и эксплуатации ГЭС.

Читайте також:

1. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие
2. ПРЕДИСЛОВИЕ
3. Предисловие ко второму изданию
4. Предисловие. Почему надо изучать философию?

Переглядів: 643