ПРЕДИСЛОВИЕ

1. Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства: Навч. посібник К. 2010 р. – 384с.

2. Бердій Я.І. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник Л. 2009. – 286с.

3. Михайлюк В.О. Цивільна безпека. Навч. посібник К. 2008. – 158 с.

4. Методичні вказівки до самостійної роботи «Безпека життєдіяльності» /інфекційні хвороби/. Одеса ОДЕУ 2007р. – 43 с.

5. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності: Підручник К. 2004 р. – 560с.

6. Гищак Т.В. Долина О.В.Основи медичних знань та медицини катастроф: Навч. посібн. К.2003р – 140 с.

7. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. /За ред. Скобло, Соколовської. – К., 2003 – 424 с.

8. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. /За ред. В.Г. Цапка. К. Знання прес, 2003 – 397 с.

9.Основи медичних знань та медицини катастроф: Навч. посіб /Дищак Т.В. К.: Паливода, 2003 – 144 с.

10. Безпека життєдіяльності: Навч. посібн. Рекомендовано Мін. освіти і науки України /Дуднікова І.І.- К., 2003 – 270 с.

11. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник К. 2003 р.–267 с.

12. Гридасов В.І., Ковальов В.М., Медицина катастроф. Х. 2002. – 448 с.

13. Черняков Г.О. Медицина катастроф підручник., К., 2002. – 350 с.

14. Желібо Є.П., Завіруха Н.М. Безпека життєдіяльності, Л., 2001. – 320с.

15. Хван Т.А., Хван П.А. Безопасность жизнедеятельности, Ростов -на- Дону, 2000. – 384 с.

16. Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовецкий А.П., Практикум з безпеки життєдіяльності /Навч. посібн. для ВНЗ., Суми, 2000. – 232 с.

17. Пістун І .П. Безпека життєдіяльності / Навч. посібн. для ВНЗ, Суми, 2000. – 364 с.

18.Основи медичних знань та медицини катастроф: Навч. посіб.Дищак Т.В. К.: Паливода, 2003 – 144 с

19. Безпека життєдіяльності: Навч. посібн. Рекомендовано Мін. освіти і науки України /Дуднікова І.І.- К., 2003 – 270 с.

20. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник К. 2003 р.

21. Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрич М.В.Медицина катастроф. Х. 2002.

22. Черняков Г.О. Медицина катастроф підручник., К., 2002.

23. Желібо Є.П., Завіруха Н.М. Безпека життєдіяльності, Л., 2001.

24. Хван Т.А., Хван П.А. Безопасность жизнедеятельности, Ростов -на- Дону, 2000.

25. Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовецкий А.П., Практикум з безпеки життєдіяльності /Навч. посібн. для ВНЗ., Суми, 2000.

26. Пістун І .П. Безпека життєдіяльності /Навч. посібн. для ВНЗ, Суми, 2000.

27.Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрич М.В.Медицина катастроф.

Практикум Х. 2004.

28. Методичні вказівки до вивчення циклу «Безпека життєдіяльності» для студентів І курсу денної форми навчання всіх спеціальностей, Одеса, ОДЕУ, 2007

29. Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрич М.В.Медицина катастроф. Х. 2002.

30. Методичні вказівки до практичних занять з циклу «Безпека

життєдіяльності» для студентів І курсу денної форми навчання всіх

спеціальностей, Випуск 1, Одеса ОДЕУ 2005

31. Халмурадов Б.Д. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 138 с.

ПРЕДИСЛОВИЕ

Настоящее учебное пособие (практикум) предназначен для студентов, продолжающих изучение английского языка на базе знаний, полученных на первых двух семестрах первого курса базовой части учебного плана лечебного факультета в соответствии с ФГОС ВПО.

Цель пособия состоит в продолжение обучения иностранному языку на третьем семестре, определяя его статус в реестре вариативной части учебного плана.

Данное пособие служит цели отработки учебно-познавательной темы «Врач-пациент» и соответствующих языковых действий, способствующих обогащению словарного запаса студентов и одному из основных видов речевой деятельности – говорению.

Авторы исходили из принципов последовательности развития тематики, служащей основой для занятий по практике устной профессионально-ориентированной речи.

Отсюда – соответствующая структура и содержание всех разделов (модулей) пособия. В процессе написания авторы так же исходили из принципов компетентного подхода УЦ ОПП. В частности, общекультурные компетенции (ОК-01, ОК-6) и профессиональные компетенции (ПК-31).

Авторы

At the Doctor’s

Unit I

General Information

When we are ill, we go to our doctor (as a rule a physician) in the local polyclinic. But if we are very ill, feel poorly, unable to leave our home or too ill to attend the polyclinic, we call the doctor. When we have a headache, a stomach ache, a sore throat, a cold or a pain in some part of the body, the doctor examines us and diagnoses illness (or disease). He asks us to take our temperature (in Russia the patient takes the temperature under his arm, in UK and USA in the mouth between the molar teeth and the cheek), checks (measures) our blood pressure with the aid of a special device (this instrument is called sphygmomanometer) and checks our pulse pressing two fingertips (a forefinger and a middle finger) on the vein by the wrist. Then he usually asks us to strip to the waist (to slip off the top things) and begins to listen to our heart at the front and from behind, to examine our lungs with the aid of the stethoscope. To examine the abdominal organs (liver, gall-bladder, pancreas, bowels (intestines), kidneys, urinary bladder) the doctor asks us to lie down on the couch. He palpates the abdomen, all his parts (sections), especially that which hurts us.

Finally the doctor allows us to rise and while we are getting dressed he tells us what the matter is with us. “Nothing to worry”, says the doctor and we feel a sense of relief. “You have a slight temperature”, or “You have the flu”, or “You have caught a cold (chill), or “You have overworked yourself” (you have been run down).

But sometimes the doctor considers it necessary to advice us to have a complete check up. That means to take analyses (sing. analysis) of blood, urine, gastric juice and other tests. The laboratory findings help the doctor to make a correct (accurate) diagnosis and administer a proper treatment.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перелік використаних скорочень	\|	ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.