Преподаватель истории, доцент кафедры политологии, истории и регионоведения исторического факультета ИГУ ВАСИЛЬЕВА Наталья Федоровна.

При виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру вводиться режим діяльності у надзвичайній ситуації і виконуються основні завдання, які стоять перед МНС.

Виконуються заходи режиму підвищеної готовності, до яких входить і інформування та оповіщення.

Якщо немає координації з інформування населення у НС, то виникають:

- бардак, хаос;

- відсутність оперативного управління;

- втрата контролю над ситуацією, відсутність взаємодопомоги, зв'язку й т.д.

Одним з основних завдань у надзвичайній ситуації і під час катастрофи є збереження спокою людей. Це в свою чергу досягається:

1. інформаційними засобами й прикладом дій навколишніх осіб.

2. Керівництво масою людей становить основу профілактики паніки. Панічна реакція — це завжди індукція страху, втрата ступеня свідомого керівництва й випадкове захоплення “керівництва” діями людей особами, що перебувають у стані страху й діють несвідомо, автоматично. Ці особи яскравістю вчинків і мови (лементи) збуджують навколишніх і фактично захоплюють за собою осіб, що перебувають у зв'язку зі страхом у стані звуженої свідомості й діючих автоматично без оцінки сформованої ситуації. У стані страхів люди легко піддаються управлінню й можуть бути притягнуті в умови безпечної й об'єктивної діяльності. Якщо управління масою здійснюється свідомою особистістю, то люди зберігають здатність розумних дій і захисту свого життя.

3. Особливу роль у профілактиці страху здійснює ділова зайнятість (посада) людини й демонстрація організованості дій навколишніх осіб. “Дія рятує від страху. Воно рятує й від страху, і від слабостей, навіть від холоду й хвороб” (Антуан де Сент-Екзюпері).

4. У гострій ситуації або загрозливій обстановці необхідно забирати (фіксувати) людей, які якби індуцюють страх і утягують людей у небезпечну діяльність.

5. У структурі керівництва масою людей більшу роль грає система оповіщення: гучномовне оповіщення, світлові й звукові сигнали, покажчики виходів, напрямку руху й інші засоби.

Гучномовне оповіщення населення (гучномовці на вулицях, у приміщеннях) дозволяє забезпечити безпека вчинків осіб, що перебувають у кризовій (катастрофічної) ситуації. Повідомляється про небезпеку користування ліфтом (зупинка й неможливість його покинути) і даються вказівки про дії по захисту й виходу з небезпечної зони й т.д.

Достовірне джерело інформації в період стихійних лих і ліквідації їхніх наслідків асоціюється в місцевих жителів із центральним для даного району органом виконавчої влади.

Місцеві ЗМІ (у порівнянні із центральними) у період стихійних лих і ліквідації їхніх наслідків мають більшу ефективність впливу на свідомість людей, оскільки газети, телебачення, радіо того або іншого району безпосередньо включаються в екстремальні умови його життєдіяльності, у процес ліквідації наслідків НС.

Інформаційні повідомлення для жителів населених пунктів, які зазнали стихійне лихо, повинні проходити оперативну психологічну експертизу. Для всіх джерел інформації варто готувати відповідні рекомендації, засновані на знанні психологічних закономірностей сприйняття й переробки людьми інформації в умовах стресу. (Приклад Новобогданівки.)

Заходи щодо ліквідації наслідків стихійних лих бажано “прив'язувати” до природних циклів і добових ритмів життєдіяльності людини (якщо, звичайно, припинення аварійно-відбудовних робіт або їхнє вповільнення не загрожує появою нових жертв).

Замало інформації про подію сприяє виникненню чуток і будь-якої дезінформації. Якщо влада запізнюється з інформуванням населення, природно, з'являються розповсюджувачі чуток, пліток.

Об'єктивно заспокоює будь-яка інформація, що виходить із довірчого джерела. Люди, і в першу чергу дорослі, мають потребу в правдивій інформації, що виходить від влади або від компетентних фахівців. Частіше більш спокійно й упевнено почувають себе ті, хто перебуває ближче до джерела інформації, навіть якщо вона не сама підбадьорююча.

У меншому ступені страждають люди, які із самого початку надзвичайної події приєдналися до практичної, суспільно корисної діяльності (практично не залишається психічних проявів).

Преподаватель истории, доцент кафедры политологии, истории и регионоведения исторического факультета ИГУ ВАСИЛЬЕВА Наталья Федоровна.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ ПСИХОЛОГІВ У ОСЕРЕДКУ НС	\|	СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.