• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ ПСИХОЛОГІВ У ОСЕРЕДКУ НС

Булаев: Необходимом выбрать рабочие группы по конкурсам:

Краеведческие работы:

Чусовитин, Сержант, Коростелева

Методические работы:

Портных, Солонина, Шишелякин

Фото:

Беженарь, Трофимова. Галлеев, Бровко

Видео:

Семенов, Саптияров, Шибаков

Чемпионат ХМАО-Югры переносится, т.к. подала заявку только одна команда.

Первенство ХМАО-Югры маршруты - водные

Клетнев, Галлеев, Кулагин

Первенство ХМАО-Югры маршруты

Зуй, Лазуков, Тихонов

Булаев: Прошу вносить изменения в Положения по конкурсам.

Чусовитин: Необходимо к краеведческим и методическим работам прикладывать электронный вариант работы. В течении месяца разработаем и вышлем Положение по конкурсы краеведческих работ.

Беженарь: По фото предлагаю добавить приз зрительских симпатий (без учета победителей и призеров 3-х предыдущих номинаций). Добавить аннотации к каждой номинации по фото и видео.

Общее собрание Федерации туризма ХМАО-Югры закончено в 13:30

Председатель: М.А.Булаев

Секретарь: О.Л.Вершкова

Психологічне забезпечення проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації надзвичайної стуації

З матеріалів науково-дослідної лабораторії
екстремальної та кризової психології УЦЗЦ

(кандидат психологічних наук, доцент Христенко В.Є.)

ВСТУП

Сьогодні Україна на шляху входження в число держав, які відносяться до гуманістичних. На перше місце ставиться життя й здоров'я людини, а не які-небудь матеріальні цінності. Саме тому увага психічному здоров'ю працівників екстремального виду діяльності приділяється підвищена увага. Рятувальники, як ніхто, практично щодня зіштовхуються із ситуаціями реальної загрози життю, здоров'я людей. На їх очах дуже часто гинуть діти, дорослі люди, трапляються різноманітні кризові ситуації. Працівник МНС України практично завжди зіштовхується з людськими стражданнями, втратами, горем…

Зростання числа екстремальних ситуацій (техногенних і природних катастроф, міжнаціональних конфліктів, терористичних актів) у нашій країні за останні роки диктує необхідність підготовки фахівців, здатних надавати екстрену психологічну допомогу жертвам подібних ситуацій.

Як показав час, сьогодні служба психологічного забезпечення Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вкрай необхідна та затребувана. Підтвердженням цьому є дії практичних психологів при виникненні екстремальних ситуацій, наприклад, події в Новобогданівці, резонансні вибухи у Харкові, проведення рятувальних робіт у Західній Україні, катастрофа російського літака ТУ-154 на Донеччині, підтоплення у Миколаївській області.

На жаль зараз склалася ситуація, коли практичне використання психологами своїх знань за деяких обставин неможливе. Водночас з цим іноді керівники не зовсім розуміють роль та можливості психолога МНС.

Я спробую окреслити два основних напрямки, в яких діяльність психологів найбільш доцільна та ефективна.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ ПСИХОЛОГІВ У ОСЕРЕДКУ НС

Як доводить досвід інших країн, та досвід роботи персоналу МНС України, психологи та психологічна служба в МНС України повинна вирішувати питання з двох основних напрямків:

1. Психологічний супровід службової діяльності персоналу МНС

2. Психологічна робота з населенням, яке постраждало від різноманітних надзвичайних ситуацій

Вважається, що раз людина працює в МНС, то ця людина готова апріорі до різноманітних емоційних навантажень, і може подолати будь-які стресогенні впливи. Але нажаль, це не зовсім так.

Досліди, які були проведені науковцями нашої лабораторії, виявили, що у робітників МНС під час ліквідації різноманітних надзвичайних ситуацій, в тому числі пожеж, частота пульсу іноді перевищує 160 ударів у хвилину. І після завершення робіт теж потрібно декілька годин для реабілітації та поновлення нормального психічного стану.

Таким чином, і психологічна підготовка особового складу повинна перш за все допомагати персоналу МНС в вирішенні таких основних питань:

Ø вміння керувати своїм психічним станом, особливо під час перебування в ситуації загрози здоров’ю чи життю

Ø спілкування з потерпілими під час ліквідації НС, особливо за умов, коли потерпілий знаходиться в стані емоційної напруги

Ø вміння бути постійно готовим для виконання несподіваних задач.

Наприклад, катастрофа російського літака під Донецьком показала, що з 172 працівників ГУ МНС України в Донецькій області, які були задіяні для ліквідації цієї надзвичайної ситуації, далеко не всі змогли виконувати свої обов’язки.

Під час цієї роботи у деяких молодих працівників були спроби відмовитися від виконання завдань по пошуку та збору тіл загиблих та їх фрагменти.

У 18 ліквідаторів після закінчення робіт були виявлені всі ознаки посттравматичного стресового розладу, який має такі прояви:

Ø підвищена фізіологічна збудженість, яка проявляється у нічних кошмарах, нав’язливих станах, спогадах та думках;

Ø емоційне виснаження, яке має вигляд зниженого настрою, підвищеної тривожності, різке зменшення інтересу до всіх проявів життя;

Ø деякі поведінкові порушення. Це дратівливість, зниження активності, порушення у спілкуванні з рідними та колегами по роботі.

Основними психогенними чинниками, які негативно впливали на психічний стан працівників під час ліквідації наслідків цієї катастрофи, були:

1. Вражаючі наслідки падіння та вибуху літака з розльотом елементів конструкції літака та загиблих у значному радіусі.

2. Легкогорючість елементів конструкції з виділенням токсичних речовин.

3. Великі масштаби трагедії, відсутність надії на можливість врятувати людей.

4. Відсутність у більшості особового складу практичного досвіду у ліквідації наслідків авіаційної катастрофи з масштабними трагічними наслідками.

5. Недостатнє знання специфіки виконання робіт з евакуації тіл загиблих та санітарно – епідемічних правил поведінки у районах аварій та катастроф.

У період ліквідації наслідків надзвичайної ситуації при протіканні стресових реакцій особового складу спостерігались наступні адаптаційні періоди:

1.Етап мобілізації.З часу отримання повідомлення про авіаційну катастрофу та залучення до ліквідації її наслідків працівники відмічають почуття тривоги. На маршрутах слідування тривога збільшувалась невідворотністю залучення до виконання відповідальних завдань, невизначеністю порядку дій. Завдання щодо ліквідації наслідків авіаційної катастрофи вимагали витримки, холоднокровності, високої нервово – психічної стійкості особового складу. Головну проблему складало високе психічне навантаження на першому етапі пошукових робіт з евакуації фрагментів тіл уражених.

Важливим елементом психологічної підготовки особового складу до виконання такого специфічного завдання було усвідомлення високого гуманістичного змісту щодо оперативного пошуку загиблих, що ця процедура необхідна прибуваючим родичам.

2.Етап адаптації. Відбувався поступово у процесі звикання до виконання неспецифічних завдань та нових умов діяльності. Швидкість адаптації обумовлювалась наявним професійним досвідом, індивідуальною нервово - психічною стійкістю працівників, емоційним станом.

Як приклад: один з досвідчених рятувальників, коли помітив боязливість у діях молодого фахівця, звернувся до нього з запитанням, чи дивився він кінофільми про війну. На його позитивну відповідь, запропонував сприймати всю дійсність навколо як у кінокартині. Таким чином включався механізм психічного захисту, і недостатньо підготовлений працівник продовжував виконувати свою роботу.

3.Етап виснаження. Наставав у залежності від індивідуальних особливостей працівників та інтенсивності діяльності. Постійне утримування у думках учасників ліквідації наслідків катастрофи негативних картин обстановки сприяли настанню психічних розладів. Для учасників ліквідації наслідків надзвичайної ситуації були характерні прояви тривоги, апатії, що є видом негативних психічних станів.

Поряд з роботою серед особового складу психологічної допомоги потребували родичі загиблих. Вони самостійно прибували до місця падіння літака, не зважаючи на охорону території. Знаходячись у стані мотивованої деструктивної поведінки, окремі з них намагалися проникнути на місце події.

Прибуваючі родичі мали надмірно високу внутрішню напругу, ознаки невротичної поведінки, нервові зриви. Окремі люди були деморалізовані та подавлені, що проявлялося у почутті повної байдужності до всього що відбувалося навколо, монотонному плачу, ураженості трагедією. В них була істерія, галюцинації, втрати свідомості від хвилювання і соматичні порушення. Мали місце випадки, коли під впливом стресової ситуації відбувався рецидив психічної хвороби.

Всі ці негативні емоції дуже сильно впливали на емоційний стан працівників МНС.

Проведення масового жалобного заходу та подальше впізнання родичами загиблих також негативно впливало на психіку працівників МНС, які знаходилися неподалік.

Вам відомо, що іноді при проведенні аварійно рятувальних робіт люди, яким надається допомога силами МНС, поводять себе не досить дружелюбно а іноді й агресивно до працівників нашого міністерства. Це призводить до того, що необхідно відволікати фахівців на вимушене спілкування з постраждалими.

В цій ситуації може значно допомогти практичний психолог МНС, що й було доказано під час затоплення у Миколаївський області.

Також ситуація спілкування з потерпілим, який не може пересуватися самостійно. Мається на увазі, коли людина чимось притиснута, знаходиться в завалі тощо. Основна мета такого спілкування – зробити так, щоб сам потерпілий витримано чекав, коли йому допоможуть, а не втручався і не заважав діяльності сил МНС.

Як приклад вирішення питань другого напряму діяльності "Психологічна робота з населенням, яке постраждало від різноманітних надзвичайних ситуацій" можна навести приклад участі психологічної служби в ліквідації наслідків вибухів біля населеного пункту Новобогданівка.

Групою практичних психологів МНС України з 18 по 23 вересня 2006 року було здійснено виїзд до сс. Новобогданівка, Відродження, Спаське, Троїцьке, Федорівка (це район військових складів, де в останні роки відбуваються вибухи військових боєприпасів) з метою вивчення потреби надання психологічної допомоги постраждалому населенню та визначення його дійсного психологічного стану.

Внаслідок проведеної роботи виявлено дві найбільш гострі проблеми для постраждалого населення:

1. по-перше, інформаційний вакуум;

2. по-друге, значне погіршення психологічного стану і здоров'я.

Інформаційний вакуум призводить до появи чуток та розповсюдження викривленої та недостовірної інформації, що в свою чергу збільшує тривожність населення та ускладнює ситуацію взагалі.

Психологами МНС України було проведено безкоштовне психологічне консультування за проблемними питаннями. Основною проблематикою звернень у населення було:

· страхи, пов'язані з вибухами снарядів;

· психосоматичні розлади, пов'язані з проживанням в зоні надзвичайної ситуації;

· сімейні проблеми.

При консультуванні половина тих, хто звернувся до психологів, скаржилася на:

· постійні головні болі,

· нервове тремтіння,

· зниження апетиту,

· болі у шлунку,

· спазми,

· страх,

· безсоння.

Необхідно зазначити, що у 3 рази збільшилася кількість реалізованих заспокійливих засобів та медикаментів у місцевій аптеці.

Виявлено значне зростання вживання алкогольних напоїв, як серед чоловіків, так і серед жінок.

Усе це загалом свідчить про наявність посттравматичного стресового розладу.

Особливо слід акцентувати увагу на реакції дітей на неодноразові вибухи. Так, після останніх вибухів на артилерійських складах у понад 30 % дітей (кожен третій!) реакцією на ці події стала поява:

· заїкання,

· енурезу,

· страху перебування на вулиці або вдома.

При навіть незначних запланованих вибухах, салюті, громі діти падають на підлогу та закривають голову руками, ховаються за меблі, впадають в стан ступору, плачуть.

Згідно результатів психодіагностичного обстеження 75 % молодших школярів мають високий рівень тривожності, в них спостерігається значний спад активності, високий рівень тривожності, безпорадність.

Все це свідчить про те, що потерпілі від наслідків різноманітних надзвичайних ситуацій потребують кваліфікованої психологічної допомоги, яку повинна координувати перш за все психологічна служба МНС України. Наголошую – тільки координувати, а не підміняти собою існуючи різноманітні державні і недержавні заклади.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
4. II. Основні засоби
5. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
10. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
11. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
12. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Переглядів: 1308