• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛІТЕРАТУРА

1.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002.

2. Ковальчук О.Л., Сабадишин О.О., Маркович О.В.Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002.

3. Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й.. Хірургія.- К.: ВСВ, Медицина, 2010.

Лекція 4.

Тема: Моделювання в теорії і практиці управління закладами освіти

План

1. Моделювання в освітній сфері.

2. Організація як функція управління.

3. Організаційні структури управління.

4. Організаційно-педагогічна дільність керівника закладу освіти.

5. Організаційно-педагогічні методи управлінської діяльності.

6. Концептуальна основа управління.

7. Зміст і компоненти стратегічного управління навчальним закладом.

ЛІТЕРАТУРА

1. Довідник управлінця // Управління освітою, 15-16 серпня 2005 р. – 127 с.

2. Карамушка Л. М. Психологія освітнього менеджменту : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Л. М. Карамушка. – К. : Либідь, 2004. – 423 с.

3. Лопушанська Г. Місія освітнього менеджменту й технологія його впровадження / Г. Лопушанська // Освіта і управління. – 2012. – Т.15, № 2-3. – С. 45-54.

4. Мармаза О.І. Проектний підхід до управління навчальними закладами. – Харків.: Основа, 2003. – 80 с.

5. Мороз І.В. Менеджмент і маркетинг в освіті / І.В. Мороз. – К.: Освіта України, 2009. – 192 с.

6. Освітній менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л.Даниленко, Л.Карамушки. – К.: Шкільний світ, 2003. – 400 с.

7. Рево В. В. Менеджмент образовательной сферы: метод. пособие для преподавателей и организаторов образования / В. В. Рево. – М. : НИИ школьных технологий, 2008. – 48 с.

8. Трайнев В. А. Менеджмент и маркетинг в образовании, науке и производстве и его информационное обеспечение (методология и практика) / В. А. Трайнев, С. А. Дмитриев, И. И. Пинчук ; под общ. ред. В.А.Трайнева ; Ун-т информатизации и управления (ННОУ "УИ и У"). – М. : Дашков и К, 2008. – 266 с.

9. Управління навчальним закладом : Навч.-метод. посіб.: У 2 ч. Ч.1. Абетка менеджера освіти / В. В. Григораш, О. М. Касьянова, О. І. Мармаза та ін. ; М-во освіти і науки України. Харків. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Ін-т післядипломної освіти. – Х. : Ранок: Веста, 2004. – 158 с.

10. Факторович А. А. Субъектно-педагогический менеджмент качества образовательного процесса в вузе / А. А. Факторович // Педагогика. – 2008. – №10. – С.54-61.

11. Штофф В.А. Моделирование и философия / В.А. Штофф – М. – Л., 1966. – С. 19.

1. Моделювання в освітній сфері

Модель –своєрідна форма відображення, яка містить інформацію про об'єкт.

Під моделлюВ.А. Штофф розуміє «таку розумово реалі­зовану систему, яка, відображаючи та відтворюючи об'єкт досліджен­ня, здатна замінити його так, що її вивчення дає нову інформацію про цей об'єкт».

У практичній діяльності керівника освітньої організації моделюван­ня посідає особливо важливе місце, тому що командна інформація, яка надходить від нього, оформлюється передусім як модель, тобто як сис­тема взаємопов'язаних параметрів, що виражають суть управлінського рішення.

Моделювання у школі може бути застосовано як до суб'єктів, так і до об'єктів управління. За допомогою моделі можна зобразити систему комунікацій учителя в педагогічному колективі, основних ви­дів його діяльності в рамках навчально-виховного процесу, структури управління школою.

Теоретично визначені такі основні вимоги до моделювання:

• цілеспрямованість;

• відповідність (подібність);

• нейтральність;

• цілісність.

Моделювання педагогічних процесів, у тому числі управлінських, здійснюється за такими етапами:

1. Визначення мети розв'язування педагогічної проблеми за допомо­гою моделі;

2. Виокремлення основних компонентів педагогічної системи, які становлять її суть;

3. Виявлення об'єктивно існуючих взаємозв'язків між компонентами системи;

4. Трансформація компонентів системи в одиниці абстрактної мови (символи);

5. Вибір способів зображення моделі та її побудова.

Найбільш поширеними та прийнятними є текстовий і графічний способи зображення моделей педагогічних систем.

Найбільш поширеними та прийнятними є текстовий і графічний способи зображення моделей педагогічних систем.

• адміністративно-функціональна;

• конкурентно-іміджева;

• проектно-інвестиційна.

За адміністративно-функціональної моделіу процесі здійснення управління керівник закладу освіти є ключовою (адмініс­тративною) фігурою, він не залучає до управління інших осіб. За таких умов важливим є не результат діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу, а загальний (сукупний) результат діяльності всього закладу освіти.

Розроблені групою європейських дослідників (Л.Де Калуве, Е.Мар-М Петрі) організаційно-освітні моделізагальноосвітніх навчальних закладів є стратегічними рекомендаціями для Голландської програми розвитку шкіл.

В основу цих моделей покладено теорію організаційного розвитку, теорію управління Н.Мінцберга, континентну теорію. Основ­ою рисою наукових підходів до моделювання є виявлення відмінностей між освітніми й організаційними моделями і спроба сконструюва­ти інтеграційні (організаційно-освітні) моделі.

Існує 5 організаційних моделей,які пропонуються як професійні:

• сегментна (секреторна) організація;

• лінійна організація персоналу з горизонтальною структурою рад­ників;

• колегіальна організація;

• матрична організація;

• модульна організація.

Три з них репрезентують різні варіанти професійної бюрократії,які передбачають використання професійної майстерності підлеглих як основного координаційного механізму:

• сегментна організація –це професійна бюрократія з деякими характеристиками простої структури (школи із сегментною організацією не можуть бути великими);

• лінійна модель з горизонтальною консультативною структу­роює професійною бюрократією, для якої притаманні деякі характе­ристики формальної бюрократії (менеджер визначає правила і здійснює контроль);

• колегіальна організаціяє професійною бюрократією з деякими елементами адхократії (взаємного узгодження), координація здійсню­ється в умовах узгодження (консультацій). Мінцберг (1983) називав та­ку організацію професійною бюро-адхократією.

Матрична організаціяшколи розглядається як адхократія з елементами машинної бюрократії та місіонерської організації. Ця мо­дель, окрім такого важливого механізму, як професійна майстерність, передбачає ще стратегію школи, яка виробляється в результаті кон­сультацій (взаємного узгодження) і становить набір загальних правил.

Модульна організаціярозглядається як сукупність підрозділів: модульна одиниця всередині школи є достатньо автономною. Основними координаційними механізмами є загальна культура і професійна майстерність. Така модель має деякі характеристики мі­сіонерської організації.

До освітніх моделейналежать:

• відбірково-поточна модель;

• постановочна модель;

• модель «змішаних здібностей»;

• інтеграційна модель;

• інноваційна модель.

Читайте також:

1. II. Спеціальна література
2. V. Довідкова література
3. Базова література
4. Базова навчально-методична література
5. Використана література
6. Використана література
7. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
8. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
9. Дитяча література буде доступна для розуміння за умови врахування специфіки цільової аудиторії.
10. Довідкова література
11. Додаткова література
12. Додаткова література

Переглядів: 611