Історичні аспекти створення міжнародного харчового законодавства

Стандарти на харчові продукти для захисту споживача і торгівлі цими продуктами мають певні традиції. Найдавніші цивілізації вже робили спроби регламентувати харчові продукти. Ще пророк Мойсей встановив закони, які не дозволяли споживати м’ясо «нечистих» тварин, особливо тих, котрі загинули через нез’ясовані причини, а не були забиті під спеціальним наглядом. У єгипетських папірусах пропонувалося маркувати певні харчові продукти етикетками. У древніх Афінах здійснювали перевірку пива і вин, щоб забезпечити їхню чистоту та доброякісність. Римляни створили добре організовану систему державного контролю харчових продуктів для захисту споживачів від шахрайства чи продажу неякісної або фальсифікованої продукції. У середні століття в Європі окремі країни вже прийняли закони про якість і безпечність яєць, ковбас, сиру, пива, вина і хліба. Деякі з цих давніх законів діють і нині. Промислова революція, що почалася у Європі наприкінці 18 ст., дала технічний і економічний поштовх торгівлі продуктами харчування на різних континентах і між континентами. На початку 19 ст. винайшли спосіб консервування у герметичній тарі. У середині цього століття в Європу з тропіків уперше завезено банани. На ті ж часи припадає поява більшості сучасних стандартів на харчові продукти та системи їхнього контролю, що пов’язано з інтенсивним розвитком хімії харчових продуктів. І тоді ж було прийнято перші закони про харчові продукти і засновано контрольно наглядові органи.

Кінець 19 ст. характеризувався надходженням перших партій морозива з Австралії і Нової Зеландії до Великобританії, що відкрило нову еру перевезення харчових продуктів на далекі відстані. Початок 20 ст. ознаменувався спробами торгових асоціацій полегшити світову торгівлю за допомогою використання уніфікованих стандартів. Так, у 1903 році Міжнародна федерація молочної промисловості розробила міжнародні стандарти на молоко і молочні продукти. Пізніше ця федерація стала важливим каталізатором у процесі створення Комісії Кодекс Аліментаріус. У 1945 р. була заснована ФАО, коло питань якої – харчування і розробка міжнародних стандартів на харчові продукти. У 1948 р. було засновано ВООЗ, яка крім питань охорони здоров’я людей опікується стандартами на харчові продукти. Історичні корені сучасного Кодекс Аліментаріус прослідковуються у зводі Codex Alіmentarіus Austrіacus – так називався збірник стандартів і описів безлічі продуктів харчування, які були розроблені в Австро Угорській Імперії протягом 1897–1911 рр. і опубліковані в 1911 р. На той час мета Кодексу полягала в тому, щоб указати призначення продукту харчування, дати його визначення, навести методи дослідження й оцінки, а також дати рекомендації щодо продажу продовольчих товарів, на які поширювалася чинність Федерального закону. І хоча цей документ не мав юридичної сили, його використовували в судах як еталон для визначення стандартів ідентичності для конкретних харчових продуктів. Безперечно, назва нинішнього Кодекс Аліментаріус запозичена з цього австрійського харчового кодексу.

Утворення міжнародного Кодекс Аліментаріус базувалося на наукових розробках, які проводилися в галузях харчової хімії, харчової технології, харчової мікробіології, мікології, харчової токсикології (пестицидів, харчових добавок тощо), ветеринарної медицини, в рамках спеціалізованих програм ФАО і ВООЗ за тісної взаємодії лабораторій, університетів і незалежних експертів. З 1950 р. починаються спільні засідання експертів ФАО і ВООЗ з питань харчування, харчових добавок та інших, пов’язаних з ними галузей. У 1953 р. Всесвітня асамблея охорони здоров’я – вища керівна структура ВООЗ – заявляє, що широке використання хімікатів у харчовій промисловості несе загрозу здоров’ю людини, представляючи собою нову проблему, якій необхідно приділити увагу. Щодо цього, з 1954 по 1958 р. Австрія активно домагається створення регіонального харчового кодексу – Codex Alimentarius Europaeus. У 1960 р. Перша регіональна Європейська конференція ФАО підтримує ідею міжнародної (а не регіональної) угоди про мінімальні стандарти на харчові продукти. Вона пропонує Генеральному директорові Організації представити свої пропозиції щодо об’єднаної програми ФАО/ВООЗ (WHO/FAО) із стандартів на харчові продукти на розгляд конференції ФАО. А вже у 1961 р. Codex Alimentarius Europaeusприймає резолюцію, у якій пропонується передати ФАО і ВООЗ керівництво його діяльністю з розробки харчових стандартів. За підтримки ВООЗ, Економічної комісії ООН, Організації економічного співробітництва і розвитку та Ради Codex Alimentarius EuropaeusКонференція ФАО заснувала Кодекс Аліментаріус і прийняла рішення про створення міжнародної програми зі стандартів на харчові продукти.

У тому ж 1961 р. Конференція ФАО прийняла рішення про заснування Комісії Кодекс Аліментаріус і виступила зі Зверненням до ВООЗ про невідкладне затвердження об’єднаної програми ФАО/ВООЗ зі стандартів на харчові продукти. Спочатку Комісія була створена Конференцією ФАО з метою полегшення торгівлі продовольством і продукцією сільського господарства. При цьому ФАО виконувала мандат, вручений ООН. Але виходячи з того, що безпечність харчових продуктів є найважливішою складовою якості, ФАО звернулася до ВООЗ із закликом щодо об’єднання зусиль у цьому напрямі. У наступному 1962 р. було створено Об’єднану програму ФАО/ВООЗ зі стандартів на харчові продукти, а в 1963 р. у рамках Об’єднаної програми ФАО і ВООЗ – міжнародну Комісію Кодекс Аліментаріус (надалі Комісія), як виконавчий орган, призначений для розробки міжнародних продовольчих стандартів. Комісія створена як міжурядовий орган, відкритий для всіх членів ФАО і ВООЗ, в якому уряди приймають рішення, але де також враховуються думки й коментарі всіх членів громадянського суспільства щодо проектів стандартів під час їхнього проходження через процедуру розробки. Визнаючи важливість ролі ВООЗ у всіх медикосанітарних аспектах харчових продуктів і приймаючи до уваги її мандат на розробку харчових стандартів, Всесвітня асамблея охорони здоров’я у 1963 р. затверджує рішення про створення Об’єднаної програми ФАО/ВООЗ зі стандартів на харчові продукти і приймає Статут Комісії Кодекс Аліментаріус. Основні цілі Об’єднаної програми: охорона здоров’я споживачів і забезпечення сумлінної практики в торгівлі харчовими продуктами, а також сприяння координації діяльності міжнародних урядових і неурядових організацій щодо розробки продовольчих стандартів.

Кодекс Аліментаріус(з латинської дослівно «Харчовий Кодекс», «Харчовий Закон» чи «Звід нормативів»), що потрібно розуміти як «Законодавство про харчові продукти» або «Звід норм і правил про харчові продукти. Тобто це – збірник стандартів, технічних норм і правил, методичних вказівок та інших рекомендацій, прийнятих міжнародним співтовариством, які викладаються в однаковому стилі і мають як загальний, так і досить конкретний характер. Одні з них стосуються докладних вимог щодо певного харчового продукту чи групи продуктів, інші – здійснення і організації технологічних процесів або роботи державних систем регламентації безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.

Мета, положення та сфера застосування Кодекс Аліментаріус

Нині зростають обсяги міжнародної торгівлі харчовими продуктами, збільшується кількість закордонних поїздок, що приносить важливі соціальні й економічні вигоди. Але це також часто призводить до поширення різних захворювань у всьому світі. Зважаючи на такі обставини, принциповою метою Кодекс Аліментаріус є охорона здоров’я споживачів харчових продуктів і сприяння сумлінній торгівлі харчовими продуктами. Положення Кодексу ґрунтуються на тому, що всі споживачі мають рівні права на одержання безпечних продуктів, а також на захист від недобросовісного ведення торгівлі. Не допускаються до міжнародного продажу продукти, що містять отруйні речовини чи непридатні для споживання продукти розпаду, хвороботворні субстанції і ксенобіотики; продукти фальсифіковані та не відповідають маркуванню, а також продукти, які виготовлені, упаковані, зберігалися або транспортувалися за умов порушення санітарних вимог. Відповідальність за безпечність і придатність до споживання харчових продуктів несуть усі, хто до цього причетний: фермери, постачальники, виробники та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Впровадження міжнародних стандартів ISO серії 9000 в Україні	\|	Загальна структура Кодекс Аліментаріус

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.