Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Принципи

Кожен проект Twinning розробляється та імплементується таким чином, щоб сприяти розбудові інституційної спромож­ності на основі низки головних принципів:

1. Підхід на основі партнерства – фундаментальна засада для досягнення гарантованих результатів у процесі впровадження Twinning. І орган-бенефіціар, і партнер з країни-члена ЄС беруть на себе зобов’язання працювати до досягнення узгоджених сто­ронами обов’язкових результатів, які повинні бути вимірю­ва­ними та точними.

2. Проект Twinning повинен бути спільним для двох (або кількох) органів-партнерів, які мають зобов’язання. Партнери з проекту Twinning заздалегідь готують детальний робочий план. У процесі виконання проекту допускається внесення деяких уточнень; проте від самого початку слід чітко встановити певні індикатори, що забезпечать постійний контроль прогресу.

3. Проект Twinning повинен передбачати, щонайменше, деякі елементи наближення до acquis communautaire (законодав­ства ЄС), a також деякі елементи інституційної та структурної реформи. Наприкінці проекту нова чи адаптована система по­винна бути самодостатньою: вона повинна функціонувати виключно за рахунок і за відповідальності країни-бенефіціара.

4. Партнери з проекту Twinning беруть на себе зобов’язання з ефективного досягнення встановлених цілей, а не лише сто­совно належного використання виділених коштів. Наприкінці проекту нова або відрегульована система стає цілком функціо­нальною за повної відповідальності та фінансування країни-бенефіціара.

5. Twinning регулюється потребою країни-бенефіціара: це механізм, у якому бенефіціар відіграє визначну роль з ініцію­вання запиту на виконання конкретного проекту Twinning.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Акредитація – процедура, за допомогою якої уповноважений відповідно до законодавчих актів орган офіційно визнає можли­вість виконання випробувальною лабораторією або органом з сертифікації конкретних робіт у заявленій галузі.

Акредитуючий орган – орган, який управляє системою акре­дитації і проводить акредитацію організацій, що є об’єктами акредитації.

Атестат акредитації – документ, виданий акредитуючим органом, і реєструвальний факт офіційного визнання компетент­ності організації у певній галузі діяльності (або незалежності та компетентності).

Атестація організації – перевірка організації з метою визна­чення її відповідності критеріям акредитації.

Безпека – відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю нанесення збитку.

Ведення класифікатора – комплекс робіт, спрямованих на своєчасне внесення змін до усіх документів, з ним пов’язаних, доведення цих змін до користувачів. Роботи з веденню коор­ди­нує Держстандарт Росії.

Взаємозамінюваність – придатність одного виробу, процесу або послуги бути використаним для заміни іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих же вимог (норм, правил). Розрізняють геометричну взаємозамінюваність, пов’язану з розмірами виробу, деталі і т. п.; функціональну взаємозамінюваність, пов’язану з можливістю виконання виро­бом тієї ж функції.

Визнане технічне правило – технічне положення, яке за ви­знанням більшості компетентних фахівців у процесі розробки і прийняття стандарту або іншого нормативного документа від об­ражає передові науково-технічні досягнення.

Вимірювальна техніка – сукупність технічних засобів і мето­дик проведення вимірів.

Відповідальний маркетинг – маркетинг, концепція якого по­в’язана з двома ключовими ідеями: турбота про благополуччя покупців, а не про задоволення їх короткострокових потреб; орієнтація фірми на довгострокове благополуччя суспільства в цілому. Прикладом може служити концепція відповідального маркетингу, про яку заявляє корейська фірма «Самсунг електро­ніці», маючи на увазі російський ринок: головною вимогою, якою вона керується при створенні нових товарів, є абсолютна безпека для здоров’я користувачів (особливо дітей), звичайно, разом з високою якістю, надійністю і прийнятною ціною.

Відповідність призначенню – здатність виробу, процесу або послуги виконувати певні функції за заданих умов.

Вимоги до маркування – стосуються місця її нанесення (на продукцію, ярлики, упаковку і на тару); способу нанесення (гра­віювання, штампування та ін.) і змісту. У разі потреби вико­ри­стовують попереджувальне маркування, що стосується умов за­стосування, транспортування, зберігання, пожаро- та вибухо­не­безпечного продукту, термінів періодичного огляду (контролю стану) і т. п.

Вимоги до приймання є, по суті, правилами, які встановлю­ють обов’язкові умови приймання продукції за якістю і кіль­кістю, види і програми випробувань або контролю якості (кіль­кості).

Вимоги до транспортування і зберігання встановлюють умо­ви, яких необхідно дотримуватися у процесі перевезень і збері­гання продукції з метою забезпечення збереження її якості, кіль­кості, безпеки. Умови (правила) стосуються: видів транс­пор­ту і транспортних засобів, допустимих зовнішніх дій на продукт (механічні, кліматичні та ін.), місця зберігання, умов складу­вання, особливих правил і термінів зберігання (для окремих видів продукції).

Вимоги до упаковки – вимоги, що встановлюють кількість одиниць продукції в одній упаковці, вимоги до пакувальних матеріалів, до способу упаковки залежно від умов транспорту­вання, зберігання і т. д.

Вимоги надійності – вимоги з виконання продукцією своїх функцій із заданою ефективністю в певному інтервалі часу та збереження їх у процесі транспортування, зберігання, ремонту. Кількісні параметри надійності: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, зберігаємість.

Вимоги призначення – вимоги до властивостей продукції, що характеризують її основні функції, для виконання яких вона призначена в заданих умовах. Сюди ж відносять сумісність і взаємозамінюваність. Залежно від виду продукції вимоги при­значення можуть відноситися до продуктивності, точності та швидкості обробки (верстат); вмісту основної речовини, домі­шок, добавок, калорійності (харчовий продукт). Сумісність може бути функціональною, геометричною, біологічною, елек­тромагнітною, електричною, програмною та ін.

Вимоги по експлуатації (ремонту, утилізації) стосуються пра­вил підготовки і введення в експлуатацію, порядку монтажу (для відповідних виробів), технічного обслуговування, основних умов використання. Виконання цих вимог забезпечить праце­здатність і безпеку продукту відповідно до його якісних харак­теристик.

Вимоги ресурсозберігання – вимоги до економного викори­стання сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів підчас виробництва продукції і при регламентованому режимі використання продукту за призначенням. Кількісними показ­ни­ками цих вимог можуть бути: питома витрата сировини, мате­ріалів, енергії і тому подібне, а також коефіцієнт корисної дії, трудомісткість по відношенню до одиниці споживчих властиво­стей і т. п.

Вимоги технологічності характеризують пристосованість продукції до переробки, експлуатації, ремонту з мінімальними витратами при заданих значеннях параметрів якості.

Вимоги ергономіки – вимоги до забезпечення узгодженості технічних характеристик продукції з характеристиками і власти­востями людського організму, розмірами й особливостями фігури людини.

Глобальний маркетинг – одна з концепцій міжнародного маркетингу. Комплекс маркетингу, вживаний організацією для здійснення своєї діяльності на наднаціональних ринках (рин­ко­вих сегментах), що характеризуються схожою реакцією на її пропозиції, стандартизований (зазвичай з елементами адаптації до національних особливостей).

Державний реєстр систем сертифікації – офіційний перелік зареєстрованих систем сертифікації.

Державний еталон одиниці величини – еталон одиниці вели­чини, визнаний рішенням уповноваженого на те державного органу в якості початкової на території держави.

Доакредитація – розширення області акредитації якої-небудь акредитованої організації.

Єдність вимірів – стан вимірів, при якому їх результати виражені в узаконених одиницях величин і погрішності вимірів не виходять за встановлені межі із заданою вірогідністю.

Захист продукту – збереження продукції в умовах дії кліма­тичних або інших несприятливих умов при її використанні, транспортуванні або зберіганні.

Заявник – підприємство, організація, особа, акредитації, що звернулися із заявкою на проведення або сертифікації.

Застосування нормативного документа – використання його у виробництві, торгівлі або інших сферах, що стосуються про­дукції, процесів, послуг.

Знак відповідності – зареєстрований у законодавчому поряд­ку сертифікаційний знак, використовуваний згідно з порядком сертифікації третьою стороною для продукції (послуги), що зна­ходиться в повній відповідності з вимогами нормативного доку­мента, вживаного при сертифікації.

Зміна до стандарту – модифікація, доповнення або виклю­чення певних розділів (частин, фрагментів) нормативного доку­мента. Результати зміни публікуються окремо у вигляді переліку (листка) змін.

Засоби контролю (випробувань, вимірів, аналізу) – установки, прилади, пристосування, інструменти, що характеризуються технічними показниками (діапазони вимірів, систематична погрішність), необхідними для забезпечення контролю з необ­хідною точністю. Якщо контроль проводиться хімічним мето­дом, до засобів додаються ще і реактиви з даними про їх вла­сти­вості, склад, міру чистоти. Устаткування і реактиви можуть бути стандартизованими або виготовленими спеціально для конкрет­ного випробування.

Ідентифікація – процедура, за допомогою якої встановлю­ється відповідність продукції вимогам, які пред’являються до неї (до цього виду або типу) в нормативних або інформаційних документах.

Інспекційний контроль за сертифікованою продукцією – кон­трольна оцінка відповідності, мета якої – встановити, що про­дукція продовжує відповідати заданим вимогам, підтвердженим при сертифікації.

Інспекційний контроль акредитованої організації – перевірка, що проводиться акредитуючим органом з метою з’ясувати, що діяльність акредитованої організації продовжує відповідати встановленим вимогам.

Кваліфікаційні випробування – метод оцінки роботи лабора­торії шляхом проведення паралельних таких же випробувань в іншій аналогічній лабораторії (міжлабораторних випробувань).

Комплекс маркетингу – сукупність керованих складових мар­кетингової діяльності організації або ринкова політика, «мар­ке­тинг-мікс» (marketing mix). Складовими комплексу маркетингу є: товарна політика (product), просування товару на ринок (promotion), цінова політика (price), збутова політика (place) і кадрова політика (personal). Маркетинг mix називають також концепцією «5Р».

Консенсус – згода, що характеризується відсутністю запере­чень з істотних питань у процесі прийняття нормативного доку­мента (стандарту) у більшості зацікавлених сторін. Консенсус не припускає повної одностайності.

Критерії акредитації – вимоги, що використовуються акре­дитуючим органом, яким повинна відповідати організація, щоб бути акредитованою.

Маркетингові дослідження – систематичне визначення даних, необхідних для аналізу і рішення завдань, що стоять перед орга­нізацією, збір інформації, її вивчення, обробка і представлення результатів.

Міжнародна організація зі стандартизації – організація, членство в якій відкрито для відповідного національного органу будь-якої країни.

Метод вимірів – поєднання принципів і засобів вимірів, що відповідають вибраному принципу.

Метод випробування – встановлені технічні правила прове­дення випробувань.

Методика випробувань – технічна процедура для визначення однієї або декількох специфічних характеристик матеріалу чи виробу.

Мультинаціональний маркетинг – одна з концепцій міжна­родного маркетингу. Комплекс маркетингу диференційований і адаптований для кожного з цільових ринкових сегментів, що характеризуються явними відмітними особливостями (націо­нальними, культурними, традиційними та ін.).

Недиференційований маркетинг – стратегія маркетингу, спрямована на увесь ринок з однією і тією ж пропозицією на противагу розробці окремої пропозиції для кожного (вибраного як цільовий) сегмента.

Нове видання стандарту – нове друковане видання норма­тивного документа, що включає зміни до попереднього видання, навіть якщо у текст стандарту внесений тільки зміст листка поправок (листка змін).

Нормативні документи на продукцію, що представляється до обов’язкової сертифікації, – Закони РФ, державні стандарти, санітарні норми і правила, будівельні норми та правила, інші документи, які відповідно до законодавства встановлюють ви­моги з безпеки продукції і послуг.

Нормативний документ – документ, у якому викладені вста­новлені у процесі стандартизації правила, принципи, харак­те­ристики, що стосуються різних видів діяльності або їх резуль­татів, і які доступні широкому колу зацікавлених користувачів.

Нотифікація – офіційне повідомлення з якого-небудь між­народного питання. Тут з питання, що стосується міжнародної стандартизації.

Область акредитації – один вид роботи або декілька видів, на виконання яких акредитована конкретна організація.

Омологація – офіційне твердження, приймання. За терміно­логією ЕЭК ООН відноситься до приймання устаткування до­рожніх транспортних засобів.

Операційний маркетинг – сукупність цілей, інструментів маркетингу і конкретизованого комплексу маркетингу по відно­шенню до ринку, де відбувається діяльність фірми.

Охорона довкілля – захист місця існування від несприятливої дії продукції, процесів і послуг.

Оцінка відповідності – будь-яка процедура, прямо або по­біч­но використовувана для визначення відповідності продукції ви­могам технічних регламентів або стандартів. Найчастіше від­по­відність підтверджується сертифікацією. До процедури оцінки відповідності можуть бути віднесені: відбір проб, випробування, контроль, реєстрація, акредитація, твердження (прийняття), а також їх поєднання.

Перевидання стандарту – нове друковане видання норма­тивного документа.

Перегляд стандарту – внесення усіх необхідних змін до змісту й оформлення нормативного документа. Результати пере­гляду представляються шляхом публікації нового видання стан­дарту.

Петлі якості – схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції (послуги) на всіх стадіях її життєвого циклу, від визначення потреби і проек­ту­вання до утилізації.

План зі стандартизації – програма роботи органу, що зай­мається стандартизацією, в якій перераховуються назви поточ­них робіт зі стандартизації.

Позиціонування товару – визначення його місця на ринку в умовах конкуренція з іншими аналогічними пропозиціями з ура­хуванням вивчених споживчих переваг і політики конкурентів.

Поправка до стандарту – усунення з опублікованого тексту друкарських помилок, лінгвістичних і т. п. помилок. Результати поправки представляються публікацією окремого листка або новим виданням стандарту.

Принцип вимірів – використання певної фізичної величини (явища) для отримання результату виміру. Наприклад, вимір температури з використанням термоелектричного ефекту.

Програма якості – документ, що регламентує конкретні заходи з поліпшення якості конкуренція з іншими аналогічними пропозиціями з урахуванням вивчених споживчих переваг і по­літики конкурентів.

Проект стандарту – пропонований варіант нормативного документа, призначений для широкого обговорення, голосуван­ня або прийняття як стандарту.

Просліжуваність – можливість перевірки наявності, що ста­новлять системи забезпечення якості, при цьому вони повинні не лише реалізуватися практично, але і бути документально оформлені. Стосовно продукції просліжуваність означає мож­ли­вість простежити за використанням, місцезнаходженням і відпо­відністю одиниці продукції певним нормам за допомогою іден­тифікації.

Послуга як об’єкт стандартизації включає як послуги й умови для обслуговування населення, так і виробничі послуги для підприємств і організацій.

Рівень розвитку науково-технічного прогресу – результат узагальнених досягнень науки, техніки і практичного досвіду стосовно продукції, процесів, послуг у певній галузі.

Розмір фізичної величини – кількісна визначеність фізичної величини, властива конкретному матеріальному об’єкту (явищу, процесу). Істинний розмір є об’єктивною реальністю, що не залежить від вимірів.

Розрядний (робітник) еталон – еталон (засіб виміру), що застосовується для перевірки робочих засобів вимірів.

Регіональна організація зі стандартизації – організація, членство в якій відкрито для відповідного національного органу кожної країни тільки одного географічного, політичного або економічного регіону.

Рециклінг – повторне промислове використання відходів виробництва і споживання. Знак рециклінга означає можливість переробки відходів або те, що товар отриманий з вторинної сировини.

Сегментація – процес виділення на ринку груп споживачів, що пред’являють однорідні (схожі) вимоги до пропонованих товарів (послуг).

Сертифікаційний центр – юридична особа, уповноважена одночасно виконувати функції органу з сертифікації і випро­бувальної лабораторії.

Сигнальна інформація – сукупність відомостей про основні публіковані періодичні видання того або іншого найменування. Часто обмежується переліком заголовків статей.

Система акредитації – система, що має власні правила процедури і управління для здійснення акредитації об’єктів.

Система забезпечення якості – сукупність організаційної структури, процедур, процесів, ресурсів, відповідальності пра­цівників. Складові (заходи, елементи) системи якості мають бути простежуваними на усіх ділянках петлі якості.

Система управління якістю – частина загальної системи управління, яка включає організаційну структуру, діяльність з планування, розподілу відповідальності, практичну роботу, про­цедури, процеси і ресурси для розробки, впровадження, досяг­нення цілей, оцінки досягнутого у рамках реалізації екологічної політики.

Сумісність – придатність продукції, процесів або послуг до спільного, але такого, що не викликає небажаних взаємодій, ви­користання для виконання встановлених вимог за заданих умов.

Схема сертифікації (форма, спосіб) – певна сукупність дій, що офіційно приймається як доказ відповідності продукції за­даним вимогам.

Термін дії стандарту – період часу від дати введення в дію нормативного документа до моменту його відміни. Рішення про введення і відміну приймає відповідальний за стандартизацію орган, що прийняв цей документ.

Тезаурус – словник, у якому максимально повно представлені терміни з прикладами їх вживання.

Тип транспортного засобу – транспортні засоби, що не мають між собою істотних відмінностей за характеристиками, які містяться в конкретних правилах ЕЭК ООН і національних стандартах.

Туристичний продукт – право на тур, призначене для реа­лізації туристові.

Уніфікація – оптимізація кількості розмірів або видів продук­ції, процесів або послуг, необхідних для задоволення основних потреб. Уніфікація, як правило, пов’язана зі скороченням різно­маніття. У російській версії термін «уніфікація», зазвичай, розу­міють як приведення до одноманітності технічних характе­ри­стик виробів, документації, термінів, позначень і т. п.

Екологічний аспект діяльності – елемент діяльності організа­ції, її продукції або послуг, пов’язаний із взаємодією з довкіл­лям.

Експерт з акредитації – особа, яка здійснює усе або окремі функції з акредитації і атестації організацій, компетентність якої визнана акредитуючим органом.

Еталон одиниці величини – засіб вимірів, призначений для відтворення і зберігання одиниці величини з метою передачі її розміру іншим засобам вимірів цієї величини.

Міжнародні та національні організації
зі стандартизації


Читайте також:

  1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  2. Антикорупційні принципи
  3. Антикорупційні принципи
  4. Антикорупційні принципи
  5. Антикорупційні принципи
  6. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  7. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  8. Б/. Принципи виборчого права.
  9. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
  10. Базові принципи психології спорту.
  11. Базові принципи розробки ПЗ в VCS
  12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн




Переглядів: 727

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Угода СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів (СФС) | Міжнародні організації зі стандартизації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.