• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи

Кожен проект Twinning розробляється та імплементується таким чином, щоб сприяти розбудові інституційної спромож­ності на основі низки головних принципів:

1. Підхід на основі партнерства – фундаментальна засада для досягнення гарантованих результатів у процесі впровадження Twinning. І орган-бенефіціар, і партнер з країни-члена ЄС беруть на себе зобов’язання працювати до досягнення узгоджених сто­ронами обов’язкових результатів, які повинні бути вимірю­ва­ними та точними.

2. Проект Twinning повинен бути спільним для двох (або кількох) органів-партнерів, які мають зобов’язання. Партнери з проекту Twinning заздалегідь готують детальний робочий план. У процесі виконання проекту допускається внесення деяких уточнень; проте від самого початку слід чітко встановити певні індикатори, що забезпечать постійний контроль прогресу.

3. Проект Twinning повинен передбачати, щонайменше, деякі елементи наближення до acquis communautaire (законодав­ства ЄС), a також деякі елементи інституційної та структурної реформи. Наприкінці проекту нова чи адаптована система по­винна бути самодостатньою: вона повинна функціонувати виключно за рахунок і за відповідальності країни-бенефіціара.

4. Партнери з проекту Twinning беруть на себе зобов’язання з ефективного досягнення встановлених цілей, а не лише сто­совно належного використання виділених коштів. Наприкінці проекту нова або відрегульована система стає цілком функціо­нальною за повної відповідальності та фінансування країни-бенефіціара.

5. Twinning регулюється потребою країни-бенефіціара: це механізм, у якому бенефіціар відіграє визначну роль з ініцію­вання запиту на виконання конкретного проекту Twinning.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Акредитація – процедура, за допомогою якої уповноважений відповідно до законодавчих актів орган офіційно визнає можли­вість виконання випробувальною лабораторією або органом з сертифікації конкретних робіт у заявленій галузі.

Акредитуючий орган – орган, який управляє системою акре­дитації і проводить акредитацію організацій, що є об’єктами акредитації.

Атестат акредитації – документ, виданий акредитуючим органом, і реєструвальний факт офіційного визнання компетент­ності організації у певній галузі діяльності (або незалежності та компетентності).

Атестація організації – перевірка організації з метою визна­чення її відповідності критеріям акредитації.

Безпека – відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю нанесення збитку.

Ведення класифікатора – комплекс робіт, спрямованих на своєчасне внесення змін до усіх документів, з ним пов’язаних, доведення цих змін до користувачів. Роботи з веденню коор­ди­нує Держстандарт Росії.

Взаємозамінюваність – придатність одного виробу, процесу або послуги бути використаним для заміни іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих же вимог (норм, правил). Розрізняють геометричну взаємозамінюваність, пов’язану з розмірами виробу, деталі і т. п.; функціональну взаємозамінюваність, пов’язану з можливістю виконання виро­бом тієї ж функції.

Визнане технічне правило – технічне положення, яке за ви­знанням більшості компетентних фахівців у процесі розробки і прийняття стандарту або іншого нормативного документа від об­ражає передові науково-технічні досягнення.

Вимірювальна техніка – сукупність технічних засобів і мето­дик проведення вимірів.

Відповідальний маркетинг – маркетинг, концепція якого по­в’язана з двома ключовими ідеями: турбота про благополуччя покупців, а не про задоволення їх короткострокових потреб; орієнтація фірми на довгострокове благополуччя суспільства в цілому. Прикладом може служити концепція відповідального маркетингу, про яку заявляє корейська фірма «Самсунг електро­ніці», маючи на увазі російський ринок: головною вимогою, якою вона керується при створенні нових товарів, є абсолютна безпека для здоров’я користувачів (особливо дітей), звичайно, разом з високою якістю, надійністю і прийнятною ціною.

Відповідність призначенню – здатність виробу, процесу або послуги виконувати певні функції за заданих умов.

Вимоги до маркування – стосуються місця її нанесення (на продукцію, ярлики, упаковку і на тару); способу нанесення (гра­віювання, штампування та ін.) і змісту. У разі потреби вико­ри­стовують попереджувальне маркування, що стосується умов за­стосування, транспортування, зберігання, пожаро- та вибухо­не­безпечного продукту, термінів періодичного огляду (контролю стану) і т. п.

Вимоги до приймання є, по суті, правилами, які встановлю­ють обов’язкові умови приймання продукції за якістю і кіль­кістю, види і програми випробувань або контролю якості (кіль­кості).

Вимоги до транспортування і зберігання встановлюють умо­ви, яких необхідно дотримуватися у процесі перевезень і збері­гання продукції з метою забезпечення збереження її якості, кіль­кості, безпеки. Умови (правила) стосуються: видів транс­пор­ту і транспортних засобів, допустимих зовнішніх дій на продукт (механічні, кліматичні та ін.), місця зберігання, умов складу­вання, особливих правил і термінів зберігання (для окремих видів продукції).

Вимоги до упаковки – вимоги, що встановлюють кількість одиниць продукції в одній упаковці, вимоги до пакувальних матеріалів, до способу упаковки залежно від умов транспорту­вання, зберігання і т. д.

Вимоги надійності – вимоги з виконання продукцією своїх функцій із заданою ефективністю в певному інтервалі часу та збереження їх у процесі транспортування, зберігання, ремонту. Кількісні параметри надійності: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, зберігаємість.

Вимоги призначення – вимоги до властивостей продукції, що характеризують її основні функції, для виконання яких вона призначена в заданих умовах. Сюди ж відносять сумісність і взаємозамінюваність. Залежно від виду продукції вимоги при­значення можуть відноситися до продуктивності, точності та швидкості обробки (верстат); вмісту основної речовини, домі­шок, добавок, калорійності (харчовий продукт). Сумісність може бути функціональною, геометричною, біологічною, елек­тромагнітною, електричною, програмною та ін.

Вимоги по експлуатації (ремонту, утилізації) стосуються пра­вил підготовки і введення в експлуатацію, порядку монтажу (для відповідних виробів), технічного обслуговування, основних умов використання. Виконання цих вимог забезпечить праце­здатність і безпеку продукту відповідно до його якісних харак­теристик.

Вимоги ресурсозберігання – вимоги до економного викори­стання сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів підчас виробництва продукції і при регламентованому режимі використання продукту за призначенням. Кількісними показ­ни­ками цих вимог можуть бути: питома витрата сировини, мате­ріалів, енергії і тому подібне, а також коефіцієнт корисної дії, трудомісткість по відношенню до одиниці споживчих властиво­стей і т. п.

Вимоги технологічності характеризують пристосованість продукції до переробки, експлуатації, ремонту з мінімальними витратами при заданих значеннях параметрів якості.

Вимоги ергономіки – вимоги до забезпечення узгодженості технічних характеристик продукції з характеристиками і власти­востями людського організму, розмірами й особливостями фігури людини.

Глобальний маркетинг – одна з концепцій міжнародного маркетингу. Комплекс маркетингу, вживаний організацією для здійснення своєї діяльності на наднаціональних ринках (рин­ко­вих сегментах), що характеризуються схожою реакцією на її пропозиції, стандартизований (зазвичай з елементами адаптації до національних особливостей).

Державний реєстр систем сертифікації – офіційний перелік зареєстрованих систем сертифікації.

Державний еталон одиниці величини – еталон одиниці вели­чини, визнаний рішенням уповноваженого на те державного органу в якості початкової на території держави.

Доакредитація – розширення області акредитації якої-небудь акредитованої організації.

Єдність вимірів – стан вимірів, при якому їх результати виражені в узаконених одиницях величин і погрішності вимірів не виходять за встановлені межі із заданою вірогідністю.

Захист продукту – збереження продукції в умовах дії кліма­тичних або інших несприятливих умов при її використанні, транспортуванні або зберіганні.

Заявник – підприємство, організація, особа, акредитації, що звернулися із заявкою на проведення або сертифікації.

Застосування нормативного документа – використання його у виробництві, торгівлі або інших сферах, що стосуються про­дукції, процесів, послуг.

Знак відповідності – зареєстрований у законодавчому поряд­ку сертифікаційний знак, використовуваний згідно з порядком сертифікації третьою стороною для продукції (послуги), що зна­ходиться в повній відповідності з вимогами нормативного доку­мента, вживаного при сертифікації.

Зміна до стандарту – модифікація, доповнення або виклю­чення певних розділів (частин, фрагментів) нормативного доку­мента. Результати зміни публікуються окремо у вигляді переліку (листка) змін.

Засоби контролю (випробувань, вимірів, аналізу) – установки, прилади, пристосування, інструменти, що характеризуються технічними показниками (діапазони вимірів, систематична погрішність), необхідними для забезпечення контролю з необ­хідною точністю. Якщо контроль проводиться хімічним мето­дом, до засобів додаються ще і реактиви з даними про їх вла­сти­вості, склад, міру чистоти. Устаткування і реактиви можуть бути стандартизованими або виготовленими спеціально для конкрет­ного випробування.

Ідентифікація – процедура, за допомогою якої встановлю­ється відповідність продукції вимогам, які пред’являються до неї (до цього виду або типу) в нормативних або інформаційних документах.

Інспекційний контроль за сертифікованою продукцією – кон­трольна оцінка відповідності, мета якої – встановити, що про­дукція продовжує відповідати заданим вимогам, підтвердженим при сертифікації.

Інспекційний контроль акредитованої організації – перевірка, що проводиться акредитуючим органом з метою з’ясувати, що діяльність акредитованої організації продовжує відповідати встановленим вимогам.

Кваліфікаційні випробування – метод оцінки роботи лабора­торії шляхом проведення паралельних таких же випробувань в іншій аналогічній лабораторії (міжлабораторних випробувань).

Комплекс маркетингу – сукупність керованих складових мар­кетингової діяльності організації або ринкова політика, «мар­ке­тинг-мікс» (marketing mix). Складовими комплексу маркетингу є: товарна політика (product), просування товару на ринок (promotion), цінова політика (price), збутова політика (place) і кадрова політика (personal). Маркетинг mix називають також концепцією «5Р».

Консенсус – згода, що характеризується відсутністю запере­чень з істотних питань у процесі прийняття нормативного доку­мента (стандарту) у більшості зацікавлених сторін. Консенсус не припускає повної одностайності.

Критерії акредитації – вимоги, що використовуються акре­дитуючим органом, яким повинна відповідати організація, щоб бути акредитованою.

Маркетингові дослідження – систематичне визначення даних, необхідних для аналізу і рішення завдань, що стоять перед орга­нізацією, збір інформації, її вивчення, обробка і представлення результатів.

Міжнародна організація зі стандартизації – організація, членство в якій відкрито для відповідного національного органу будь-якої країни.

Метод вимірів – поєднання принципів і засобів вимірів, що відповідають вибраному принципу.

Метод випробування – встановлені технічні правила прове­дення випробувань.

Методика випробувань – технічна процедура для визначення однієї або декількох специфічних характеристик матеріалу чи виробу.

Мультинаціональний маркетинг – одна з концепцій міжна­родного маркетингу. Комплекс маркетингу диференційований і адаптований для кожного з цільових ринкових сегментів, що характеризуються явними відмітними особливостями (націо­нальними, культурними, традиційними та ін.).

Недиференційований маркетинг – стратегія маркетингу, спрямована на увесь ринок з однією і тією ж пропозицією на противагу розробці окремої пропозиції для кожного (вибраного як цільовий) сегмента.

Нове видання стандарту – нове друковане видання норма­тивного документа, що включає зміни до попереднього видання, навіть якщо у текст стандарту внесений тільки зміст листка поправок (листка змін).

Нормативні документи на продукцію, що представляється до обов’язкової сертифікації, – Закони РФ, державні стандарти, санітарні норми і правила, будівельні норми та правила, інші документи, які відповідно до законодавства встановлюють ви­моги з безпеки продукції і послуг.

Нормативний документ – документ, у якому викладені вста­новлені у процесі стандартизації правила, принципи, харак­те­ристики, що стосуються різних видів діяльності або їх резуль­татів, і які доступні широкому колу зацікавлених користувачів.

Нотифікація – офіційне повідомлення з якого-небудь між­народного питання. Тут з питання, що стосується міжнародної стандартизації.

Область акредитації – один вид роботи або декілька видів, на виконання яких акредитована конкретна організація.

Омологація – офіційне твердження, приймання. За терміно­логією ЕЭК ООН відноситься до приймання устаткування до­рожніх транспортних засобів.

Операційний маркетинг – сукупність цілей, інструментів маркетингу і конкретизованого комплексу маркетингу по відно­шенню до ринку, де відбувається діяльність фірми.

Охорона довкілля – захист місця існування від несприятливої дії продукції, процесів і послуг.

Оцінка відповідності – будь-яка процедура, прямо або по­біч­но використовувана для визначення відповідності продукції ви­могам технічних регламентів або стандартів. Найчастіше від­по­відність підтверджується сертифікацією. До процедури оцінки відповідності можуть бути віднесені: відбір проб, випробування, контроль, реєстрація, акредитація, твердження (прийняття), а також їх поєднання.

Перевидання стандарту – нове друковане видання норма­тивного документа.

Перегляд стандарту – внесення усіх необхідних змін до змісту й оформлення нормативного документа. Результати пере­гляду представляються шляхом публікації нового видання стан­дарту.

Петлі якості – схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції (послуги) на всіх стадіях її життєвого циклу, від визначення потреби і проек­ту­вання до утилізації.

План зі стандартизації – програма роботи органу, що зай­мається стандартизацією, в якій перераховуються назви поточ­них робіт зі стандартизації.

Позиціонування товару – визначення його місця на ринку в умовах конкуренція з іншими аналогічними пропозиціями з ура­хуванням вивчених споживчих переваг і політики конкурентів.

Поправка до стандарту – усунення з опублікованого тексту друкарських помилок, лінгвістичних і т. п. помилок. Результати поправки представляються публікацією окремого листка або новим виданням стандарту.

Принцип вимірів – використання певної фізичної величини (явища) для отримання результату виміру. Наприклад, вимір температури з використанням термоелектричного ефекту.

Програма якості – документ, що регламентує конкретні заходи з поліпшення якості конкуренція з іншими аналогічними пропозиціями з урахуванням вивчених споживчих переваг і по­літики конкурентів.

Проект стандарту – пропонований варіант нормативного документа, призначений для широкого обговорення, голосуван­ня або прийняття як стандарту.

Просліжуваність – можливість перевірки наявності, що ста­новлять системи забезпечення якості, при цьому вони повинні не лише реалізуватися практично, але і бути документально оформлені. Стосовно продукції просліжуваність означає мож­ли­вість простежити за використанням, місцезнаходженням і відпо­відністю одиниці продукції певним нормам за допомогою іден­тифікації.

Послуга як об’єкт стандартизації включає як послуги й умови для обслуговування населення, так і виробничі послуги для підприємств і організацій.

Рівень розвитку науково-технічного прогресу – результат узагальнених досягнень науки, техніки і практичного досвіду стосовно продукції, процесів, послуг у певній галузі.

Розмір фізичної величини – кількісна визначеність фізичної величини, властива конкретному матеріальному об’єкту (явищу, процесу). Істинний розмір є об’єктивною реальністю, що не залежить від вимірів.

Розрядний (робітник) еталон – еталон (засіб виміру), що застосовується для перевірки робочих засобів вимірів.

Регіональна організація зі стандартизації – організація, членство в якій відкрито для відповідного національного органу кожної країни тільки одного географічного, політичного або економічного регіону.

Рециклінг – повторне промислове використання відходів виробництва і споживання. Знак рециклінга означає можливість переробки відходів або те, що товар отриманий з вторинної сировини.

Сегментація – процес виділення на ринку груп споживачів, що пред’являють однорідні (схожі) вимоги до пропонованих товарів (послуг).

Сертифікаційний центр – юридична особа, уповноважена одночасно виконувати функції органу з сертифікації і випро­бувальної лабораторії.

Сигнальна інформація – сукупність відомостей про основні публіковані періодичні видання того або іншого найменування. Часто обмежується переліком заголовків статей.

Система акредитації – система, що має власні правила процедури і управління для здійснення акредитації об’єктів.

Система забезпечення якості – сукупність організаційної структури, процедур, процесів, ресурсів, відповідальності пра­цівників. Складові (заходи, елементи) системи якості мають бути простежуваними на усіх ділянках петлі якості.

Система управління якістю – частина загальної системи управління, яка включає організаційну структуру, діяльність з планування, розподілу відповідальності, практичну роботу, про­цедури, процеси і ресурси для розробки, впровадження, досяг­нення цілей, оцінки досягнутого у рамках реалізації екологічної політики.

Сумісність – придатність продукції, процесів або послуг до спільного, але такого, що не викликає небажаних взаємодій, ви­користання для виконання встановлених вимог за заданих умов.

Схема сертифікації (форма, спосіб) – певна сукупність дій, що офіційно приймається як доказ відповідності продукції за­даним вимогам.

Термін дії стандарту – період часу від дати введення в дію нормативного документа до моменту його відміни. Рішення про введення і відміну приймає відповідальний за стандартизацію орган, що прийняв цей документ.

Тезаурус – словник, у якому максимально повно представлені терміни з прикладами їх вживання.

Тип транспортного засобу – транспортні засоби, що не мають між собою істотних відмінностей за характеристиками, які містяться в конкретних правилах ЕЭК ООН і національних стандартах.

Туристичний продукт – право на тур, призначене для реа­лізації туристові.

Уніфікація – оптимізація кількості розмірів або видів продук­ції, процесів або послуг, необхідних для задоволення основних потреб. Уніфікація, як правило, пов’язана зі скороченням різно­маніття. У російській версії термін «уніфікація», зазвичай, розу­міють як приведення до одноманітності технічних характе­ри­стик виробів, документації, термінів, позначень і т. п.

Екологічний аспект діяльності – елемент діяльності організа­ції, її продукції або послуг, пов’язаний із взаємодією з довкіл­лям.

Експерт з акредитації – особа, яка здійснює усе або окремі функції з акредитації і атестації організацій, компетентність якої визнана акредитуючим органом.

Еталон одиниці величини – засіб вимірів, призначений для відтворення і зберігання одиниці величини з метою передачі її розміру іншим засобам вимірів цієї величини.

Міжнародні та національні організації
зі стандартизації

Читайте також:

1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
2. Антикорупційні принципи
3. Антикорупційні принципи
4. Антикорупційні принципи
5. Антикорупційні принципи
6. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
7. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
8. Б/. Принципи виборчого права.
9. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
10. Базові принципи психології спорту.
11. Базові принципи розробки ПЗ в VCS
12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн

Переглядів: 727