Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Принципи

Кожен проект Twinning розробляється та імплементується таким чином, щоб сприяти розбудові інституційної спроможності на основі низки головних принципів:

1. Підхід на основі партнерства – фундаментальна засада для досягнення гарантованих результатів у процесі впровадження Twinning. І орган-бенефіціар, і партнер з країни-члена ЄС беруть на себе зобов’язання працювати до досягнення узгоджених сторонами обов’язкових результатів, які повинні бути вимірюваними та точними.

2. Проект Twinning повинен бути спільним для двох (або кількох) органів-партнерів, які мають зобов’язання. Партнери з проекту Twinning заздалегідь готують детальний робочий план. У процесі виконання проекту допускається внесення деяких уточнень; проте від самого початку слід чітко встановити певні індикатори, що забезпечать постійний контроль прогресу.

3. Проект Twinning повинен передбачати, щонайменше, деякі елементи наближення до acquis communautaire (законодавства ЄС), a також деякі елементи інституційної та структурної реформи. Наприкінці проекту нова чи адаптована система повинна бути самодостатньою: вона повинна функціонувати виключно за рахунок і за відповідальності країни-бенефіціара.

4. Партнери з проекту Twinning беруть на себе зобов’язання з ефективного досягнення встановлених цілей, а не лише стосовно належного використання виділених коштів. Наприкінці проекту нова або відрегульована система стає цілком функціональною за повної відповідальності та фінансування країни-бенефіціара.

5. Twinning регулюється потребою країни-бенефіціара: це механізм, у якому бенефіціар відіграє визначну роль з ініціювання запиту на виконання конкретного проекту Twinning.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Акредитація – процедура, за допомогою якої уповноважений відповідно до законодавчих актів орган офіційно визнає можливість виконання випробувальною лабораторією або органом з сертифікації конкретних робіт у заявленій галузі.

Акредитуючий орган – орган, який управляє системою акредитації і проводить акредитацію організацій, що є об’єктами акредитації.

Атестат акредитації – документ, виданий акредитуючим органом, і реєструвальний факт офіційного визнання компетентності організації у певній галузі діяльності (або незалежності та компетентності).

Атестація організації – перевірка організації з метою визначення її відповідності критеріям акредитації.

Безпека – відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю нанесення збитку.

Ведення класифікатора – комплекс робіт, спрямованих на своєчасне внесення змін до усіх документів, з ним пов’язаних, доведення цих змін до користувачів. Роботи з веденню координує Держстандарт Росії.

Взаємозамінюваність – придатність одного виробу, процесу або послуги бути використаним для заміни іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих же вимог (норм, правил). Розрізняють геометричну взаємозамінюваність, пов’язану з розмірами виробу, деталі і т. п.; функціональну взаємозамінюваність, пов’язану з можливістю виконання виробом тієї ж функції.

Визнане технічне правило – технічне положення, яке за визнанням більшості компетентних фахівців у процесі розробки і прийняття стандарту або іншого нормативного документа від ображає передові науково-технічні досягнення.

Вимірювальна техніка – сукупність технічних засобів і методик проведення вимірів.

Відповідальний маркетинг – маркетинг, концепція якого пов’язана з двома ключовими ідеями: турбота про благополуччя покупців, а не про задоволення їх короткострокових потреб; орієнтація фірми на довгострокове благополуччя суспільства в цілому. Прикладом може служити концепція відповідального маркетингу, про яку заявляє корейська фірма «Самсунг електроніці», маючи на увазі російський ринок: головною вимогою, якою вона керується при створенні нових товарів, є абсолютна безпека для здоров’я користувачів (особливо дітей), звичайно, разом з високою якістю, надійністю і прийнятною ціною.

Відповідність призначенню – здатність виробу, процесу або послуги виконувати певні функції за заданих умов.

Вимоги до маркування – стосуються місця її нанесення (на продукцію, ярлики, упаковку і на тару); способу нанесення (гравіювання, штампування та ін.) і змісту. У разі потреби використовують попереджувальне маркування, що стосується умов застосування, транспортування, зберігання, пожаро- та вибухонебезпечного продукту, термінів періодичного огляду (контролю стану) і т. п.

Вимоги до приймання є, по суті, правилами, які встановлюють обов’язкові умови приймання продукції за якістю і кількістю, види і програми випробувань або контролю якості (кількості).

Вимоги до транспортування і зберігання встановлюють умови, яких необхідно дотримуватися у процесі перевезень і зберігання продукції з метою забезпечення збереження її якості, кількості, безпеки. Умови (правила) стосуються: видів транспорту і транспортних засобів, допустимих зовнішніх дій на продукт (механічні, кліматичні та ін.), місця зберігання, умов складування, особливих правил і термінів зберігання (для окремих видів продукції).

Вимоги до упаковки – вимоги, що встановлюють кількість одиниць продукції в одній упаковці, вимоги до пакувальних матеріалів, до способу упаковки залежно від умов транспортування, зберігання і т. д.

Вимоги надійності – вимоги з виконання продукцією своїх функцій із заданою ефективністю в певному інтервалі часу та збереження їх у процесі транспортування, зберігання, ремонту. Кількісні параметри надійності: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, зберігаємість.

Вимоги призначення – вимоги до властивостей продукції, що характеризують її основні функції, для виконання яких вона призначена в заданих умовах. Сюди ж відносять сумісність і взаємозамінюваність. Залежно від виду продукції вимоги призначення можуть відноситися до продуктивності, точності та швидкості обробки (верстат); вмісту основної речовини, домішок, добавок, калорійності (харчовий продукт). Сумісність може бути функціональною, геометричною, біологічною, електромагнітною, електричною, програмною та ін.

Вимоги по експлуатації (ремонту, утилізації) стосуються правил підготовки і введення в експлуатацію, порядку монтажу (для відповідних виробів), технічного обслуговування, основних умов використання. Виконання цих вимог забезпечить працездатність і безпеку продукту відповідно до його якісних характеристик.

Вимоги ресурсозберігання – вимоги до економного використання сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів підчас виробництва продукції і при регламентованому режимі використання продукту за призначенням. Кількісними показниками цих вимог можуть бути: питома витрата сировини, матеріалів, енергії і тому подібне, а також коефіцієнт корисної дії, трудомісткість по відношенню до одиниці споживчих властивостей і т. п.

Вимоги технологічності характеризують пристосованість продукції до переробки, експлуатації, ремонту з мінімальними витратами при заданих значеннях параметрів якості.

Вимоги ергономіки – вимоги до забезпечення узгодженості технічних характеристик продукції з характеристиками і властивостями людського організму, розмірами й особливостями фігури людини.

Глобальний маркетинг – одна з концепцій міжнародного маркетингу. Комплекс маркетингу, вживаний організацією для здійснення своєї діяльності на наднаціональних ринках (ринкових сегментах), що характеризуються схожою реакцією на її пропозиції, стандартизований (зазвичай з елементами адаптації до національних особливостей).

Державний реєстр систем сертифікації – офіційний перелік зареєстрованих систем сертифікації.

Державний еталон одиниці величини – еталон одиниці величини, визнаний рішенням уповноваженого на те державного органу в якості початкової на території держави.

Доакредитація – розширення області акредитації якої-небудь акредитованої організації.

Єдність вимірів – стан вимірів, при якому їх результати виражені в узаконених одиницях величин і погрішності вимірів не виходять за встановлені межі із заданою вірогідністю.

Захист продукту – збереження продукції в умовах дії кліматичних або інших несприятливих умов при її використанні, транспортуванні або зберіганні.

Заявник – підприємство, організація, особа, акредитації, що звернулися із заявкою на проведення або сертифікації.

Застосування нормативного документа – використання його у виробництві, торгівлі або інших сферах, що стосуються продукції, процесів, послуг.

Знак відповідності – зареєстрований у законодавчому порядку сертифікаційний знак, використовуваний згідно з порядком сертифікації третьою стороною для продукції (послуги), що знаходиться в повній відповідності з вимогами нормативного документа, вживаного при сертифікації.

Зміна до стандарту – модифікація, доповнення або виключення певних розділів (частин, фрагментів) нормативного документа. Результати зміни публікуються окремо у вигляді переліку (листка) змін.

Засоби контролю (випробувань, вимірів, аналізу) – установки, прилади, пристосування, інструменти, що характеризуються технічними показниками (діапазони вимірів, систематична погрішність), необхідними для забезпечення контролю з необхідною точністю. Якщо контроль проводиться хімічним методом, до засобів додаються ще і реактиви з даними про їх властивості, склад, міру чистоти. Устаткування і реактиви можуть бути стандартизованими або виготовленими спеціально для конкретного випробування.

Ідентифікація – процедура, за допомогою якої встановлюється відповідність продукції вимогам, які пред’являються до неї (до цього виду або типу) в нормативних або інформаційних документах.

Інспекційний контроль за сертифікованою продукцією – контрольна оцінка відповідності, мета якої – встановити, що продукція продовжує відповідати заданим вимогам, підтвердженим при сертифікації.

Інспекційний контроль акредитованої організації – перевірка, що проводиться акредитуючим органом з метою з’ясувати, що діяльність акредитованої організації продовжує відповідати встановленим вимогам.

Кваліфікаційні випробування – метод оцінки роботи лабораторії шляхом проведення паралельних таких же випробувань в іншій аналогічній лабораторії (міжлабораторних випробувань).

Комплекс маркетингу – сукупність керованих складових маркетингової діяльності організації або ринкова політика, «маркетинг-мікс» (marketing mix). Складовими комплексу маркетингу є: товарна політика (product), просування товару на ринок (promotion), цінова політика (price), збутова політика (place) і кадрова політика (personal). Маркетинг mix називають також концепцією «5Р».

Консенсус – згода, що характеризується відсутністю заперечень з істотних питань у процесі прийняття нормативного документа (стандарту) у більшості зацікавлених сторін. Консенсус не припускає повної одностайності.

Критерії акредитації – вимоги, що використовуються акредитуючим органом, яким повинна відповідати організація, щоб бути акредитованою.

Маркетингові дослідження – систематичне визначення даних, необхідних для аналізу і рішення завдань, що стоять перед організацією, збір інформації, її вивчення, обробка і представлення результатів.

Міжнародна організація зі стандартизації – організація, членство в якій відкрито для відповідного національного органу будь-якої країни.

Метод вимірів – поєднання принципів і засобів вимірів, що відповідають вибраному принципу.

Метод випробування – встановлені технічні правила проведення випробувань.

Методика випробувань – технічна процедура для визначення однієї або декількох специфічних характеристик матеріалу чи виробу.

Мультинаціональний маркетинг – одна з концепцій міжнародного маркетингу. Комплекс маркетингу диференційований і адаптований для кожного з цільових ринкових сегментів, що характеризуються явними відмітними особливостями (національними, культурними, традиційними та ін.).

Недиференційований маркетинг – стратегія маркетингу, спрямована на увесь ринок з однією і тією ж пропозицією на противагу розробці окремої пропозиції для кожного (вибраного як цільовий) сегмента.

Нове видання стандарту – нове друковане видання нормативного документа, що включає зміни до попереднього видання, навіть якщо у текст стандарту внесений тільки зміст листка поправок (листка змін).

Нормативні документи на продукцію, що представляється до обов’язкової сертифікації, – Закони РФ, державні стандарти, санітарні норми і правила, будівельні норми та правила, інші документи, які відповідно до законодавства встановлюють вимоги з безпеки продукції і послуг.

Нормативний документ – документ, у якому викладені встановлені у процесі стандартизації правила, принципи, характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів, і які доступні широкому колу зацікавлених користувачів.

Нотифікація – офіційне повідомлення з якого-небудь міжнародного питання. Тут з питання, що стосується міжнародної стандартизації.

Область акредитації – один вид роботи або декілька видів, на виконання яких акредитована конкретна організація.

Омологація – офіційне твердження, приймання. За термінологією ЕЭК ООН відноситься до приймання устаткування дорожніх транспортних засобів.

Операційний маркетинг – сукупність цілей, інструментів маркетингу і конкретизованого комплексу маркетингу по відношенню до ринку, де відбувається діяльність фірми.

Охорона довкілля – захист місця існування від несприятливої дії продукції, процесів і послуг.

Оцінка відповідності – будь-яка процедура, прямо або побічно використовувана для визначення відповідності продукції вимогам технічних регламентів або стандартів. Найчастіше відповідність підтверджується сертифікацією. До процедури оцінки відповідності можуть бути віднесені: відбір проб, випробування, контроль, реєстрація, акредитація, твердження (прийняття), а також їх поєднання.

Перевидання стандарту – нове друковане видання нормативного документа.

Перегляд стандарту – внесення усіх необхідних змін до змісту й оформлення нормативного документа. Результати перегляду представляються шляхом публікації нового видання стандарту.

Петлі якості – схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції (послуги) на всіх стадіях її життєвого циклу, від визначення потреби і проектування до утилізації.

План зі стандартизації – програма роботи органу, що займається стандартизацією, в якій перераховуються назви поточних робіт зі стандартизації.

Позиціонування товару – визначення його місця на ринку в умовах конкуренція з іншими аналогічними пропозиціями з урахуванням вивчених споживчих переваг і політики конкурентів.

Поправка до стандарту – усунення з опублікованого тексту друкарських помилок, лінгвістичних і т. п. помилок. Результати поправки представляються публікацією окремого листка або новим виданням стандарту.

Принцип вимірів – використання певної фізичної величини (явища) для отримання результату виміру. Наприклад, вимір температури з використанням термоелектричного ефекту.

Програма якості – документ, що регламентує конкретні заходи з поліпшення якості конкуренція з іншими аналогічними пропозиціями з урахуванням вивчених споживчих переваг і політики конкурентів.

Проект стандарту – пропонований варіант нормативного документа, призначений для широкого обговорення, голосування або прийняття як стандарту.

Просліжуваність – можливість перевірки наявності, що становлять системи забезпечення якості, при цьому вони повинні не лише реалізуватися практично, але і бути документально оформлені. Стосовно продукції просліжуваність означає можливість простежити за використанням, місцезнаходженням і відповідністю одиниці продукції певним нормам за допомогою ідентифікації.

Послуга як об’єкт стандартизації включає як послуги й умови для обслуговування населення, так і виробничі послуги для підприємств і організацій.

Рівень розвитку науково-технічного прогресу – результат узагальнених досягнень науки, техніки і практичного досвіду стосовно продукції, процесів, послуг у певній галузі.

Розмір фізичної величини – кількісна визначеність фізичної величини, властива конкретному матеріальному об’єкту (явищу, процесу). Істинний розмір є об’єктивною реальністю, що не залежить від вимірів.

Розрядний (робітник) еталон – еталон (засіб виміру), що застосовується для перевірки робочих засобів вимірів.

Регіональна організація зі стандартизації – організація, членство в якій відкрито для відповідного національного органу кожної країни тільки одного географічного, політичного або економічного регіону.

Рециклінг – повторне промислове використання відходів виробництва і споживання. Знак рециклінга означає можливість переробки відходів або те, що товар отриманий з вторинної сировини.

Сегментація – процес виділення на ринку груп споживачів, що пред’являють однорідні (схожі) вимоги до пропонованих товарів (послуг).

Сертифікаційний центр – юридична особа, уповноважена одночасно виконувати функції органу з сертифікації і випробувальної лабораторії.

Сигнальна інформація – сукупність відомостей про основні публіковані періодичні видання того або іншого найменування. Часто обмежується переліком заголовків статей.

Система акредитації – система, що має власні правила процедури і управління для здійснення акредитації об’єктів.

Система забезпечення якості – сукупність організаційної структури, процедур, процесів, ресурсів, відповідальності працівників. Складові (заходи, елементи) системи якості мають бути простежуваними на усіх ділянках петлі якості.

Система управління якістю – частина загальної системи управління, яка включає організаційну структуру, діяльність з планування, розподілу відповідальності, практичну роботу, процедури, процеси і ресурси для розробки, впровадження, досягнення цілей, оцінки досягнутого у рамках реалізації екологічної політики.

Сумісність – придатність продукції, процесів або послуг до спільного, але такого, що не викликає небажаних взаємодій, використання для виконання встановлених вимог за заданих умов.

Схема сертифікації (форма, спосіб) – певна сукупність дій, що офіційно приймається як доказ відповідності продукції заданим вимогам.

Термін дії стандарту – період часу від дати введення в дію нормативного документа до моменту його відміни. Рішення про введення і відміну приймає відповідальний за стандартизацію орган, що прийняв цей документ.

Тезаурус – словник, у якому максимально повно представлені терміни з прикладами їх вживання.

Тип транспортного засобу – транспортні засоби, що не мають між собою істотних відмінностей за характеристиками, які містяться в конкретних правилах ЕЭК ООН і національних стандартах.

Туристичний продукт – право на тур, призначене для реалізації туристові.

Уніфікація – оптимізація кількості розмірів або видів продукції, процесів або послуг, необхідних для задоволення основних потреб. Уніфікація, як правило, пов’язана зі скороченням різноманіття. У російській версії термін «уніфікація», зазвичай, розуміють як приведення до одноманітності технічних характеристик виробів, документації, термінів, позначень і т. п.

Екологічний аспект діяльності – елемент діяльності організації, її продукції або послуг, пов’язаний із взаємодією з довкіллям.

Експерт з акредитації – особа, яка здійснює усе або окремі функції з акредитації і атестації організацій, компетентність якої визнана акредитуючим органом.

Еталон одиниці величини – засіб вимірів, призначений для відтворення і зберігання одиниці величини з метою передачі її розміру іншим засобам вимірів цієї величини.

Міжнародні та національні організації
зі стандартизації

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Угода СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів (СФС)	\|	Міжнародні організації зі стандартизації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.