Література

Барабаш Ю. Український Єремія: Євген Маланюк і проблема малоросійства // Слово і час. – 1997. - № 1.

Войчишин Ю. “І ярий біль, і крик тужавий…“: Поетична особистість Євгена Маланюка. – К., 1993.

Гординський С. Євген Маланюк – національний поет // Гординський С. На переломі епох: Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади. – Л., 2004. – С.236-240.

Донцов Д. Трагічні оптимісти // Донцов Д. Дві літератури нашої доби. – Л., 1991. – С. 279-285.

Дрозд Л. Смислове навантаження образу Ісуса Христа в поетів “празької школи“. – Дивослово. – 2005. - № 8. – С. 64-69.

Ільницький М. Поезія державного чину // Дзвін. – 1992- № 5-6. – С. 154-158.

Ільницький М. Степове прокляття України // Укр. мова і література в школі . – 1993. – С. 3-10.

Кандиба Олег. Два світовідчуття // Ольжич О. Незнаному воякові. – К., 1994. – С. 139-144.

Климентова О. Історико-літературний феномен “празької школи“ // Дивослово. – 2003. - № 10. – С. 49-51.

Ковалів Ю. Євген Маланюк // Слово і час. – 1991. - № 8.

Колісниченко-Братунь Н.Феномен письменників-емігрантів в світлі українського менталітету. – Ш Міжнародний конгрес україністів. – К.: Обереги, 1996. – С. 183-188.

Комаринець М. Перстені долі Євгена Маланюка // Українське літературознавство. – 2002. – Вип.. 65. - № 6. – С. 37-43.

Кривчикова О. Первинні стихії як основа „нового” національного міфу „празької школи” // Слово і час. – 2001. - № 4. – С. 79-82.

Кривчикова О. Стилістична різноманітність „празької школи” як віддзеркалення національних пошуків - № 10. – С. 68-74.

Крупач М. Біля джерел історіософської поезії Євгена Маланюка // Укр. літературознавство. – Л., 1995. - № 57. – С. 95-94.

Лавріненко Ю. Поет своєї епохи. Мислитель-спостережник. Плід дозрілості – “Серпень“ – остання книжка поета. ВІ енциклопедичному підсумку // Українське слово: Хрестоматія укр. літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – кн.. 2 – К., 1994. – С. 148-158.

Маланюк Є. Урок з життєпису // Українське слово: Хрестоматія укр. літератури та літературної критики ХХ ст.: У 4 кн. – кн.. 2 – К., 1994. – С. 147-148.

Моклиця М. Модернізм у творчості письменників ХХ століття. Частина 1. Українська література. – Луцьк, 1999. – С. 138-147.

Неверлий М. Празька літературна група // Українська література: матеріали І конгресу Міжнародної асоціації україністів (Київ, 27 серпня – 3 вересня 1990 р.).- К.: Обереги, 1995. – С. 151-166.

Неврлий М. Євген Маланюк. Воскресіння // Україна. – 1989. - № 47.

Неврлий М. Муза болю, гніву, боротьби // Маланюк Є. Поезії. – К., 1992. – С. 5-26.

Неврлий М. Як обернуть рабів у буйтури? // Слово і час. – 1997. - № 1. - № 25-30.

Неврлий М. Маланюк і Багряний: дві концепції визволення України // Слово і час. – 2003.- № 10.- С. 38-34.

Салига Т. З Україною в серці // Українська мова і література в школі. – 1991. - № 10. – С. 56-64.

Салига Т. Вогнем пречистим. – Л., 2004.

Сивокінь Г. Євген Маланюк: творчість і національність // Дивослово. – 1997. - № 1.

Сивокінь Г. Ментальність, біографія, творчість (Євген Маланюк) // Самототожність письменника. До методології сучасного літературознавства. Колективна монографія /Відпов. редактор Г.М.Сивокінь. – К., 1999. – С. 135-153.

Сирота Л. Євген Маланюк і “скаманр“ // Українське літературознавство. – 2002. – Вип.. 65. – С. 55-63.

Череватенко Л. “Епоха йде молитви і вогня …“ // Дніпро. – 1990.- № 3.

Шкандрій М. Національна самокритика: Євген Маланюк // Шкандрій М. В обіймах імперії: російська і українська література новітньої доби. – К., 2004. – С. 372-379.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література	\|	Тема 21. Олег Ольжич – поет і громадянин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.