Послідовність виконання роботи

1. Зсунути за допомогою мишки маятник-стрижень вниз, щоб нижче за опорну призму знаходилась максимальна частина його довжини. При цьому маятник коливається з відповідною довжині частотою. Амплітуда кута відхилення від вертикалі ≤4^о.

2. В момент проходження стрижнем вертикального положення клацанням мишкою по секундоміру запустити його і заміряти час 10-ти повних коливань. Для цього повторним клацанням мишки зупинити секундомір. Повне коливання включає відхилення маятника в обидві сторони (вліво і вправо). Отримане значення періоду (третім клацанням мишки по секундоміру) занести в таблицю.

3. Звернути увагу, що відповідна проведеному вимірюванню точка з'явиться у відповідному місці системи координат, по осі абсцис якої відкладена довжина стрижня над опорною призмою, а уздовж осі ординат - значення виміряного періоду коливань.

4. Зсунути стрижень (за допомогою миші вгору) і повторити вимірювання періоду 15 разів (повторюються пункти 1 - 3). Кожне вимірювання занести в таблицю.

5. Стежте за новими точками у вказаній системі координат, щоб вони з'являлися через рівні інтервали. Цьому допомагає те, що у момент переміщення стрижня щодо опорної призми (за допомогою миші) абсциса майбутньої експериментальної точки відображається в цій системі координат.

6. Клацнути мишкою по кнопці “графік”. В системі координат через експериментальні точки будується графік залежності періоду коливань маятника від відстані опорної призми від верхньої точки стрижня. Друга, симетрична щодо центру стрижня, частина графіка відповідає коливанням переверненого стрижня-маятника.

7. Виміряти за допомогою побудованого графіка приведену довжину маятника. Вона рівна відстані між спадаючими або зростаючими кривими гілок графіка, виміряній на певному рівні над віссю абсцис. Йому відповідає певне значення періоду Т (Т_мінім. < Т < Т_{максим.}). Для проведення цього вимірювання необхідно відповідним чином розташувати щодо гілок графіка додаткову горизонтальну лінію і дві вертикальні лінії. Перетин горизонтальної лінії з віссю ординат дає значення періоду. Відстань між вертикальними лініями, суміщеними з точками перетину горизонтальної лінії з відповідними кривими графіка, дає значення приведеної довжини.

8. По отриманій парі значень періоду і приведеної довжини (Т і l) автоматично визначається значення прискорення вільного падіння g. Обчислення проводяться за формулою: . Клацанням по таблиці внести в неї отримане значення g.

9. Повторити вимірювання, вказані в пунктах 7 і 8, п'ять разів.

10. Зверніть увагу, що в експерименті виходить наближене значення прискорення вільного падіння g.

Воно знаходиться в інтервалі: , який тим менший, чим менша відносна похибка . Тут - середня величина g, визначена за п'ятьма значеннями. В якості відносної похибки візьміть найбільше серед значень: ; , де і - експериментальне і теоретичне значення відносної похибки. Величина і рівна похибці вимірювання відповідної величини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теоретичні відомості	\|	Послідовність виконання роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.